РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕТЕРМІНАНТІВ МІЖНАРОДНОЇ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Передумови міжнародної конкурентоспроможності підприємств
Становлення в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки і її ефективне
функціонування безпосередньо пов’язані із міжнародною конкурентоспроможністю
промислових підприємств, які складають підґрунтя, основу економічної системи
української держави. Саме тому у якості одного із стратегічних напрямів
сучасного економічного розвитку можна вважати спрямованість їх діяльності на
забезпечення високого рівня МКСППП. Формування стратегії управління МКСППП, у
свою чергу, потребує докладного аналізу передумов та стану зовнішніх і
внутрішніх конкурентних детермінантів. Основу передумов даного механізму
складає, перш за все, ефективна промислова політика. Це обумовлює необхідність
чіткого визначення цілей і напрямків структурної перебудови промисловості,
підвищення ефективності роботи як окремих галузей, так і кожного підприємства,
формування такої нормативно-правової бази господарювання, яка б забезпечувала
підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках.
Промисловий комплекс посідає провідне місце в структурі економіки України. Його
частка в ВВП є найвагомішою і складає 42% , а в структурі основних фондів на
промисловість припадає 29,2%. В цьому секторі зайнято майже 27% працездатного
населення [79].
Складності сучасного етапу економічного розвитку вимагають того, щоб промислові
підприємства для забезпечення конкурентоспроможності проводили певні
адаптаційні зміни, спрямовані на трансформацію власної виробничої структури,
асортиментної політики, технологій і т.д. Це було обумовлене різким скороченням
попиту на продукцію, що випускалася промисловими підприємствами у період
1991-1999 рр., та низкою інших причин:
відсутністю належного державного управління;
значним зносом основних виробничих фондів промислових підприємств;
складним фінансовим станом значної частини підприємств;
випередженням темпів збільшення цін і тарифів природних монополій (цін на
електроенергію, залізничних тарифів, податків і т.ін.) над цінами промислових
виробників;
залежністю вітчизняних виробників від кон'юнктури світового ринку;
низьким рівнем внутрішнього попиту на промислову продукцію;
недостатньою інвестиційною активністю;
нерозвиненістю інфраструктури інноваційної діяльності, неефективністю
механізмів просування наукових перспективних розробок у виробництво;
низьким ступенем конкурентоспроможності продукції, що випускається.
Завершення процесу переходу до ринкової економіки і, як наслідок, упровадження
нових принципів управління та організації виробництва на промислових
підприємствах дозволило в період 1999 – 2004 рр. добитися зростання обсягів
промислового виробництва (табл. 2.1) [80].
Таблиця 2.1
Динаміка росту обсягів промислового виробництва за 1999-2004 рр.
Найменування галузі
Приріст (у порівняльних цінах), %
2000 до 1999
2001 до 2000
2002 до 2001
2003 до 2002
2004 до 2003
В цілому у промисловості
12,9
14,2
15,1
14,3
12,9
Як видно з наведених даних, з 1999 р. у промисловості в цілому, спостерігалися
деякі позитивні тенденції і призупинення різкого зниження темпів виробництва
(табл. 2.2), які продовжували залишатися і на протязі 2001 – 2004 рр. Так обсяг
виробництва продукції збільшився у 2004 р. відносно 2000 р. на 50,7%, що стало
найвищим показником серед усіх видів промислової діяльності. Завдяки підвищенню
інвестиційного попиту металургійних і деяких вугледобувних підприємств
виробництво машин для металургії збільшилося у 2004р. відносно попереднього на
58%, гірничошахтного устаткування – на 44 % [81].
Таблиця 2.2
Темпи зміни обсягів виробництва
(зміни до аналогічного періоду попереднього року, %)
Роки
Найменування галузі
1996
1997
1998
1999
2000
2001
У цілому у промисловості
-5,1
-1,8
-1,5
4,3
5,2
5,8
Звертаючи увагу на той факт, що промислове виробництво є найбільш кооперованою
галуззю з численними зв'язками між підприємствами як усередині країни, так і на
закордонних ринках можна констатувати, що порушення цих зв'язків призвело до
недоцільності використання старої схеми формування виробничої програми,
скорочення обсягів виробництва у галузі в 1991-1999 рр. більш ніж у 2,5 раз і
негативно позначилося на фінансових показниках господарської діяльності
підприємств (табл. 2.3) [82, 83, 84, 85, 86].
Таблиця 2.3
Темпи зміни основних фінансових показників роботи промислових підприємств
(зміни до аналогічного періоду попереднього року, %)
Роки
Показники
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Дохід (виторг від реалізації)
-24,5
-40,2
-36,2
-35,5
-32,2
-18,4
-2,2
0,3
1,1
2,5
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування, у тому числі
12,8
-34,2
-37,7
-42,5
-28,4
-17,3
-9,8
-1,2
0,8
3,5
прибуток
-10,5
-25,3
-25
-15,1
-6,0
-1,1
1,6
3,9
5,2
збиток
2,3
8,9
12,7
27,4
22,4
16,2
11,4
5,2
3,1
1,7
Питома вага збиткових підприємств
0,1
1,2
2,4
5,6
7,2
8,6
6,4
4,3
2,2
1,8
Наявність власних оборотних коштів на кінець періоду
-2,4
-4,2
-5,6
-7,8
-9,3
-8,7
-6,5
-2,6
0,2
0,9
Власний капітал на
кінець періоду
-2,1
-3,2
-4,5
-5,9
-4,7
-3,8
-2,1
0,1
0,2
1,1
Позиковий капітал на кінець періоду
-2,7
-2,2
-3,9
-4,6
-5,2
-9,2
-8,1
-2,4
1,7
3,2
Таким чином, наведений аналіз дозволяє дійти висновку, що в умовах скорочення
ринку, нестачі фінансових ресурсів, зниження платоспроможності споживачів
проблема забезпечення конкурентоспроможності загострюється, тому без проведення
комплексної модернізації діючих виробничих підприємств розраховувати на
ефективне функціонування