РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ
І НАВИЧОК МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
2.1. Середовищно- та особистісно-орієнтовані підходи до розвитку
художньо-творчого потенціалу майбутнього вчителя
Концепція викладання трудового навчання базується не лише на формуванні певних
знань і трудових навичок, а й, насамперед, на розвитку особистості школяра, на
формуванні умінь і навичок розуміння творів мистецтва, створених людською
працею, розуміння закономірностей розвитку ужиткового мистецтва і художньої
культури, розвитку асоціативних зв’язків і розуміння внутрішніх, інтегративних
зв’язків між різноманітними мистецтвами в процесі їхнього становлення і
розвитку.
Тому підготовка вчителя трудового навчання, на нашу думку, має відповідати не
лише рівню науково-технічного прогресу, а й рівню розвитку сучасної культури.
Творчу особистість майбутнього вчителя, яку так потребує сучасна школа, можна
сформувати лише у відповідному творчому середовищі, що оточує майбутнього
вчителя. Цікавий, творчий учитель викликає не лише інтерес і прагнення до знань
у свого вихованця, а й з погляду фахової діяльності – бажання дізнатися, як,
яким чином цей учитель досягає своїх успіхів. Якщо ж учитель не викликає з боку
учня позитивного до нього ставлення, то й творчі успіхи та досягнення вчителя
не залишають ніяких слідів у свідомості цього учня (не лише у фаховому плані, а
й навіть і на рівні навчальних досягнень).
Виходячи із завдань особистісно-орієнтованого навчання, впроваджуючи
експериментальну методику, ми ставили за мету максимально розвивати
художньо-творчий потенціал майбутнього вчителя. Для досягнення цієї мети
ставилися такі завдання:
1. Естетично виховувати студентів, розвивати їхній художній смак, одночасно
формуючи науковий світогляд.
2. Допомогти майбутнім учителям виробляти методику пізнання навколишнього
світу, розвивати їхню спостережливість, привчати логічно мислити, усвідомлювати
побачене.
3. Розкривати практичне значення праці і мистецтва в житті людини, навчити
користуватися знаннями в трудовій діяльності, у суспільно корисній роботі.
4. Дати студентам знання елементарних основ виробництва й
декоративно-ужиткового мистецтва. Прищепити навички й уміння в
декоративно-ужитковому мистецтві, ознайомити з основними технічними прийомами
роботи. Прищепити любов до праці, виховати акуратність і наполегливість у
роботі.
5. Ознайомити студентів із видатними творами українського та світового
мистецтва. Прищепити інтерес і любов до художньо-творчої діяльності.
6. Розвинути творчі здібності майбутніх учителів трудового навчання, надати
професійного спрямування їхньому естетичному сприйняттю світу.
7. Розвивати конкретні художньо-творчі уміння та навички.
Виходячи із цих завдань, у процесі підготовки майбутнього вчителя трудового
навчання ми намагалися застосовувати відповідні педагогічні технології та
методики викладання предметів, погоджуючись із тим, що „систематичне й
цілеспрямоване застосування педагогічних технологій ... забезпечує позитивну
динаміку розвитку творчих здібностей, формування спеціальних знань, умінь і
навичок, гармонійний розвиток студента через стмулювання його індивідуальної
зацікавленості до творчості...” [130, с.68]. Серед них особливої уваги
заслуговують методика співробітництва, інтеграція знань, комп’ютерні технології
презентації навчального матеріалу тощо.
З метою стимуляції творчої діяльності ми використовували такі методи:
– тренування мислення;
– формування достатнього рівня мотивації;
– розвиток інтересу до творчої діяльності;
– підсилення професійної спрямованості навчального матеріалу;
– розвиток умінь вчасно переключатися на іншу проблему тощо.
Погоджуючись із твердженням, що „ефективний розвиток творчих здібностей
студентів можливий лише за умови їхньої активної цілеспрямованої діяльності
протягом усього періоду навчання” [77, с.48], під час організації
навчально-виховного процесу ми використовували середовищно- і
особистісно-орієнтований підхід (рис.2.1.), що дозволяє студенту займатися
самонавчанням і саморозвитком. Окрім вивчення навчальних дисциплін і спецкурсів
художнього циклу студентам пропонувалося відвідувати музеї
декоративно-ужиткового мистецтва, художні виставки, галереї, брати участь в
різноманітних виставках студентських творчих робіт, в конкурсах художньої
майстерності тощо. За такої організації навчання, як показали наші дослідження,
відбувається підвищення художньо-творчої активності студента. Це
підтверджувалося тим, що вони активніше брали участь у виставках, конкурсах
художньо-творчих робіт тощо.
Художньо-естетичне середовище пробуджує в майбутнього вчителя трудового
навчання сприйняття краси, уміння демонструвати свою творчість, порівнювати її
з еталонами; дає можливість влитися в загальне творче середовище, вимагаючи від
студента усвідомлення краси навколишньої дійсності. Крім цього, художньо-творче
середовище встановлює взаємозв’язок мистецтва з навколишньою дійсністю,
забезпечує використання продуктів творчості в житті суспільства, його
історичних процесах (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Особистісно-орієнтований підхід
Художньо-творчий потенціал студента
Відвідування музеїв, виставок, художніх галерей, просвітницьких лекцій
Вивчення
мистецтвознавчої літератури, наочних посібників на відео- і паперових носіях,
дисциплін художнього циклу
Участь у виставках творчих робіт, розробка практичних і лабораторних робіт
з дисциплін художнього циклу
Конкурси художньої майстерності, олімпіади,
майстер-класи
Рис.2.1. Схема середови