РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ
ПРАЦІ В УКРАЇНІ
2.1. Дослідження основних напрямів розвитку державного регулювання ринку праці
Економіці України на сучасному етапі розвитку притаманний досить високий рівень безробіття. Вирішення цієї проблеми неможливе за допомогою тільки ринкового механізму, отже, стає очевидною необхідність підвищення ролі держави як основного регулятора ринку праці. Задля розроблення заходів, спрямованих на вдосконалення механізму державного регулювання ринку праці в Україні, потрібно визначити принципи побудови державної політики зайнятості; структуру і функції державних органів регулювання ринку праці, їх взаємозв'язки з іншими державними і недержавними установами; напрями подальшого розвитку механізму державного регулювання ринку праці.
Трудовим законодавством України з метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці припускається розроблення річних та довгострокових державних і територіальних програм зайнятості населення [154, с. 92]. Вони розробляються Кабінетом Міністрів України і виконавчими комітетами місцевих державних адміністрацій, виконавчими органами відповідних рад.
Аналіз цих програм свідчить, що вони спрямовані на:
- сприяння розвитку та структурну перебудову економіки, створення умов для спрямування вивільнюваних працівників у першу чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі народного господарства;
- запобігання зростанню безробіття і забезпечення його скорочення шляхом підвищення економічної зацікавленості підприємств і організацій у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;
- поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;
- захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
- формування матеріальної, кадрової, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;
- сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості.
Крім того, Кабінет Міністрів України визначає території, де розвиток робочих місць заохочується державою. Такі території (насамперед праценадлишкові і з високим рівнем безробіття, сільські та міські райони) на певний період набувають статусу територій пріоритетного розвитку [49, 129]. Підприємства, організації, установи, що створюють на зазначених територіях свої виробництва і додаткові робочі місця, користуються пільгами. При цьому пільги встановлюються у порядку і на умовах, визначених, з одного боку, законодавством України, а з іншого - рішеннями місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад.
Державне регулювання ринку праці в Україні здійснюється такими установами, як координаційні комітети сприяння зайнятості, державна служба зайнятості і державний фонд сприяння зайнятості населення. Координаційні комітети сприяння зайнятості створюються для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості на основі принципу трипартизму. Цей принцип, задекларований Міжнародною організацією праці, виявляється в тому, що до складу координаційних комітетів сприяння зайнятості в однаковій кількості входять представники профспілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів, підприємців (рис. 2.1).
Державна служба зайнятості створюється для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки громадян, які тимчасово не працюють, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність державної служби зайнятості здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державний фонд сприяння зайнятості населення є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, розпорядником коштів якого є державна служба зайнятості.
Рис. 2.1. Принцип трипартизму у формуванні складу координаційних комітетів сприяння зайнятості (складено за джерелами 71, 154)
Основне місце у державному регулюванні ринку праці в Україні займає державна служба зайнятості, яка складається з державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Крім того, до складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення.
Структуру державної служби зайнятості України схематично представлено на рис. 2.2.
Основними завданнями державної служби зайнятості є такі:
- розробка та здійснення заходів щодо реалізації політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття;
- систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, прогнозування їхнього перебігу, розробка на цій основі необхідних заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили;
- раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення;
- контроль за дотриманням чинного законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.
Згідно з трудовим