Ви є тут

Методичні осови розробки фінансової стратегії підприємства

Автор: 
Теслюк Наталія Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000602
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз сучасного розвитку підприємств транспортної галузі
Галузі економіки України суттєво розрізняються за своєю структурою та
показниками. Транспортна галузь створює особливу продукцію – перевезення
пасажирів та вантажів і є важливим системоутворювальним елементом загальної
економіко-господарської системи країни, який відображає ступінь розвитку
інфраструктури та економіко-виробничого потенціалу кожної індустріально
розвиненої країни. Транспортна галузь обслуговує діяльність усіх виробників,
оскільки продукт виробника тільки тоді стає продуктом для споживання, коли він
(продукт) доставлений споживачу. Масовим споживачем транспортних послуг є
населення країни.
Транспорт як галузь була сформована в соціалістичний період і перш за все мала
для держави стратегічне значення. Основний понятійний апарат економіки
транспорту мав політичне забарвлення і був сформований під час
командно-адміністративного управління.
Економіка транспорту за часів центральної планової економіки мала
підпорядкований характер і повинна була виконувати загальний план дій народного
господарства, який розробляли на п’ять років (так звані “п'ятирічки”). З
історії відомо, що досить часто ці економічні плани та завдання були відірвані
від реального життя і виконувались іноді і за коротший від запланованого
термін, але не завжди якісно.
Підприємства транспорту не розглядались як окремі об’єкти, а були елементами
великої командно-адміністративної системи, а тому рішення розроблялися і
доводилися до виконавців (підприємств) зверху вниз.
На початку 90- х років, у період інфляції та розвалу транспортної системи
Радянського союзу, підприємства транспорту змушені були адаптуватися до
мінливих умов зовнішнього середовища, вчитися самостійно приймати та
реалізовувати рішення. У таких жорстких умовах перехідного періоду керівники
підприємств, які не звикли працювати та приймати рішення самостійно, були не в
змозі планувати свою діяльність.
Розвиток ринкової економіки як вільної форми економічних відносин надали
самостійність учасникам ринку, якими раніше керували зверху. В цей час в
економіці транспорту з'являється поняття “децентралізоване планування”, тобто
планування діяльності підприємства як об’єкта, який самостійно функціонує на
ринку транспортних послуг.
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності за допомогою статистичних
даних [97; 98] показав, що економічні перетворення ліквідували односекторну
економічну модель і призвели до появи основних виробничих фондів різних форм
власності, при цьому питома частка приватної і колективної форм власності має
вагомі помітні тенденції до зміцнення і зростання (рис. 2.1).
Загальний стан транспортної галузі характеризується транспортним потенціалом,
який має в собі об’єктивні можливості транспортної системи задовольняти потреби
народного господарства в необхідних перевезеннях.
Аналіз обсягів транспортних послуг у загальній структурі послуг свідчить про
стабільне зростання доходу від реалізації транспортних послуг. Це пояснюється
збільшенням попиту на перевезення (рис.2.2).
Динаміка перевезень вантажів за видами транспорту засвідчила, (за порівнянням
2005 р. до попередніх років) стабільну тенденцію до зростання обсягів
перевезень (рис. 2.3, табл. 2.1). При цьому авіаційним транспортом перевезено
3,8 млн. пасажирів, що на 17,6% більше порівняно з 2004 р. Залізничним
транспортом за 2005 р. відправлено 444,7 млн. пасажирів, що на 1,7% менше, ніж
за 2004 р.
Рис. 2.1 Структура форм власності в транспортній галузі
Рис. 2.2 Динаміка зростання обсягів реалізованих послуг, зокрема транспортних
послуг
Рис. 2.3 Динаміка обсягів перевезень вантажів усіма видами транспорту
Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними
особами-підприємцями) скористалися 3,8 млрд. пасажирів, що на 3,2% більше, ніж
за 2004 р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців
зросло на 4,6%.
У високорозвинених країнах світу автомобільний транспорт за своїми показниками
випереджає інші види транспорту. У більшості європейських країн обсяги робіт
автомобільного транспорту перебільшують відповідні показники інших видів
транспорту. В Україні відбувається подібна тенденція. Питома частка
автомобільних перевезень у загальному пасажирообороті становить 39% і в у
загальному перевезенні вантажів – 68% (табл.2.1, рис.2.4).
Таблиця 2.1
Розподіл пасажирообороту за видами транспорту, %
Роки
2000
2001
2002
2003
2004
2005
Вид транспорту
100
100
100
100
100
100
Залізничний
46
44
43
43
40
39
Морський
Річковий
Авіаційний
Автомобільний
26
27
31
33
37
39
Тролейбусний
15
14
12
Трамвайний
Метрополітенний
Перевезення, які здійснюються автомобільним транспортом, мають переваги
порівняно з іншими видами транспорту за такими показниками, як строк доставки
вантажів, надання сервісу клієнтам, орієнтація на індивідуальні потреби з
доставкою вантажів “від дверей до дверей”. Саме цим визначається специфічність
ролі, місця і механізмів функціонування автотранспортного підприємства (надалі
АТП). Вони мають розвиватися випереджувальними темпами, але у
функціонально-структурному балансі з іншими промисловими підприємствами.
Переважна сфера використання автомобільного транспорту в Україні – це
технологічні, міжрайонні, міжобласні, міські перевезення. Оскільки ефективність
експлуатації автомобільн