РОЗДІЛ 2.
ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАВНИЦТВА "КАРПАТИ": ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАПРЯМКИ ТА ФОРМИ РОБОТИ
2.1. Етапи розвитку
Історія Закарпаття є невіддільною від загальної історії України, але має свої особливості, які позначилися як на економічному, так і на політичному та культурному розвитку краю. Передусім це стосується історії краю до 1945 р., коли він перебував не в складі України.
Розвиток Закарпаття у своїй багатогранній історії в час з 1945 р. по 1991 р. поділяється на такі етапи у відповідності до сучасної періодизації історії України:
* післявоєнна відбудова і соціально-економічний розвиток України в
1945 - першій половині 50-х рр. (у Закарпатті цей період супроводжувався також реорганізацією і переходом всіх сторін суспільного буття на соціалістичний лад);
* період десталінізації і суперечливих реформ М. С. Хрущова
(1956-1964 рр.);
* епоха застою (1965-1985 рр.);
* доба перебудови (1986-1991 рр.);
Особливості зазначених періодів мали безпосередній вплив і на діяльність видавництва ?Карпати?.
Упродовж 1945-1991 рр. локальну книговидавничу галузь на теренах Закарпаття практично одноосібно презентувало ужгородське видавництво, добре відоме нині широкому колу шанувальників друкованого слова як Всеукраїнське багатопрофільне видавництво "Карпати".
Історично видавнича діяльність "Карпат" чітко поділяється на два основних періоди :
1).Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво (1945-1964 рр.).
У перші ж місяці незабаром після возз'єднання Закарпаття з радянською Україною (на підставі міжнародно-правового акту-договору підписаного між СРСР і Чехословаччиною 29 червня 1945 р.), рішенням секретаріату Центрального Комітету Компартії Закарпатської України № 19 від 14 серпня 1945 р. було створено управління поліграфії та видавництва при Народній Раді Закарпатської України [354, с.3 ]. Ця дата і стала офіційним "днем народження" майбутнього видавництва "Карпати".
У перші важкі повоєнні роки, як і в інших областях України, ужгородське видавництво опікувалося переважно газетними справами і лише частково - книговиданням (випускало книжкову продукцію з актуальної місцевої тематики і здебільшого місцевих авторів). З часом, в міру того, як нарощувалися виробничої потужності, видавництво, розширювало коло авторів, поліпшувалось художньо-технічне оформлення видань, підвищувався їх художній рівень, невпинно зростав асортимент друкованої продукції та тиражі. (див. табл. 3.4, с. 131).
Взагалі історія створення видавництва "Карпати", характер та особливості його діяльності є красномовною реалізацією органами радянської влади розроблених ще В. Леніним у програмній статті "Партійна організація і партійна література" (1905) принципів комуністичного керівництва літературою та культурою в цілому, згідно з якими останнім відводиться роль "коліщатка та гвинтика" у єдиному "загальнопартійному механізмі". Всіма аспектами діяльності видавництва - кадровими, організаційно-виробничими, фінансовими, ідейно-тематичними - опікувалося вище керівництво республіки, починаючи з Політбюро ЦК КП України, Ради Міністрів під суворим контролем місцевих (обласних) органів влади.
Основними завданнями ужгородського видавництва від перших його кроків були визначені такі: утвердження комуністичних ідеалів, атеїстична пропаганда, висвітлення передового виробничого досвіду, звеличення кращих рис радянської людини - будівника соціалізму, передусім - робітників і колгоспників.
У межах цих завдань і грунтувалася діяльність закарпатського видавництва впродовж 45 років. Творчий колектив підприємства отримував від владних структур то заохочення, то критику - залежно від успіхів чи недоліків у реалізації вище названих програмних засад.
У січні 1946 р., коли Закарпатська Україна згідно з ухвалою Президії Верховної Ради Української РСР набула статус Закарпатської області, й у краю почали діяти радянські закони, управління поліграфії було реорганізоване в Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво. У тому ж 1946 р. воно випустило у світ свою першу продукцію. Це були суспільно-політичні видання угорською мовою: "Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки" та "Положення про вибори до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки". Ці дві брошури було видано накладом по 5 тис. прим. І вони адресувалися мешканцям Закарпатської області з числа осіб угорської національності, яких на той час у краї налічувалося понад 150 тис. чоловік.
Саме з цих брошур угорською мовою розпочався процес книговидання в наймолодшій на той час області радянської України. Якщо у перший період своєї діяльності обласне видавництво видавало літературу, розраховану передусім на місцевий ринок, то незабаром книги, видані в Ужгороді, через діючу на той час розгалужену мережу книжкової торгівлі почали надходити до книгарень та бібліотек практично всіх регіонів України, а ті що друкувалися російською мовою, - також до РРФСР та інших республік колишнього СРСР.
Таке розширення географії розповсюдженні продукції видавництва стало добрим стимулом як для кількісного зростання кількості назв і накладів книг, так і для розвитку підприємства в цілому, також для підвищення наукового рівня і культури оформлення видань. Зі зростанням накладів видань збільшилась прибутковість видавництва, поліпшилась економічна ефективність підприємства. Це дало можливість трудовому колективові щороку перераховувати значні кошти до республіканського та місцевого бюджетів, виділяти на соціальну сферу. За рахунок прибутків видавництва будувалося житло для його працівників, купувались путівки в санаторії та будинки відпочинку, організовувалося колективне та індивідуальне дозвілля: туристичні поїздки, в тому числі й закордонні, виїзди на природу тощо.
Слід зазначити, що в перші повоєнні роки у більшості областей України діяли обласні книжково-газетні видавництва. Вони опікувалися, в основному, газетними