РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ
СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методичний підхід
Виходячи з поставлених задач та мети дослідження, був розроблений наступний методичний підхід. Дослідження було розподілене на три етапи. На першому проведений ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів, які були оперовані з приводу хронічного колостазу в період з 1980 по 1989 р. (група спостереження). Були вивчені віддалені функціональні результати хірургічного лікування, а також повнота соціальної і трудової реабілітації хворих. Аналіз отриманих результатів дозволив оцінити позитивні наслідки існуючих методів хірургічного лікування, з'ясувати причини незадовільних результатів та визначити найбільш адекватний метод хірургічної корекції колостазу.
На другому етапі, в період з 2000 по 2002 роки, розроблено та впроваджено алгоритм діагностики хронічного проктогенного колостазу із застосуванням комп'ютерної пневмокінезометрії з метою визначення його форм. Аналіз отриманих результатів дозволив розробити діагностичні критерії різних типів ХПК, удосконалити його класифікацію та показання до оперативного лікування. На цьому етапі хворі отримували традиційне лікування (контрольна група) на основі дієтотерапії, індивідуального підбору послаблюючих засобів та стимулюючих мікроклізм.
На третьому етапі отримані результати дослідження були використані для створення діагностично-лікувальної програми в 2002-2005 р. (дослідна група), в якій розроблені та впроваджені нові методи БФБ-тренінгу. Вивчались безпосередні та віддалені функціональні результати лікування з оцінкою їх ефективності.
На підставі аналізу репрезентативності порівнюваних груп проведена оцінка ефективності застосування запропонованих методик, створена нова діагностично-лікувальна програма, удосконалені показання до хірургічного лікування та методи оперативних втручань.
2.2. Репрезентативність груп хворих
Виходячи з методичного підходу, всі хворі (n=281) були розподілені на три групи: група спостереження (1980-1989 р.) - 86 хворих, контрольна (2000-2002 p.) - 88 хворих та дослідна (2002-2005 p.) - 107 хворих. Проводячи аналіз архівного матеріалу, анкетування, результатів обстеження, безпосередніх і віддалених результатів лікування ми встановили, що за статтю, віком, характером патології групи були репрезентативними (табл. 2.1-2.6.).
2.3. Загальна характеристика клінічних спостережень
Матеріалом для нашого дослідження були 281 хворих, обстежених та пролікованих в період з 1980 по 2005 роки в проктологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №18, на базі якої знаходиться кафедра факультетської хірургії №1 Національного медичного університету. У пацієнтів дослідної та контрольної групи приводом для лікування стала наявність хронічного проктогенного колостазу. У пацієнтів групи спостереження приводом для дослідження було проведення ретроспективного аналізу віддалених функціональних результатів хірургічного лікування хронічного колостазу. На жаль, на час виконання оперативних втручань в групі спостереження, розподілу хворих на різні типи колостазу не проводилось, тому група спостереження обрана методом сліпої рандомізації.
Аналіз клінічного та архівного матеріалу свідчить, що в усіх групах хворі за статтю та віком суттєво не відрізнялись (табл. 2.1 та 2.2). Переважну більшість в усіх групах склали жінки. Загальне співвідношення чоловіки/жінки становить 1/2,5.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю
ГрупиЧоловікиЖінкиРазомабс.%абс.%Спостереження2630,36069,786Контрольна2326,16573,988Дослідна30287772107Всього7928,120271,9281
При аналізі хворих за віковим складом виявлено, що кожна група складалась з пацієнтів усіх вікових категорій, але переважна більшість пацієнтів 230 (81,8%) були працездатного віку (табл. 2.2). Вік хворих в дослідній групі у середньому (45,8±7,3) року статистично не відрізнявся від середнього віку хворих в контрольній групі (43,6±6,8) року та групі спостереження - (48,3±6,2) року (Р>0,05).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком
ВікГрупи хворихВсьогоСпостереженняКонтрольнаДосліднаабс.%абс.%абс.%абс.%< 2011,266,832,8103,621-3078,11517,01312,13512,531-401112,82022,72422,45519,641-502832,61517,02624,36924,651-602529,12225,02422,47125,3> 601416,31011,41715,94114,6Всього8610088100107100281100
Після проведення оцінки тривалості захворювання (табл. 2.3) виявлено, що переважна більшість хворих в усіх групах хворіли більше п'яти років, що свідчить про хронічний характер захворювання. Середня тривалість захворювання в групі спостереження до проведення оперативного лікування становила (14,3±4,2) року. В контрольній та дослідній групах до початку дослідження цей показник становив (9,8±2,2) року та (10,3±2,6) року відповідно (Р>0,05).
Таблиця 2.3
Тривалість захворювання
РокиГрупи хворихВсьогоСпостереженняКонтрольнаДосліднаабс.%абс.%абс.%абс.%< 500,089,11211,2207,15-102023,32427,32826,27225,611-153237,22933,03229,99333,1> 153439,52730,73532,79634,2Всього8610088100107100281100
Слід зазначити, що більшість хворих звернулись за допомогою, коли прояви захворювання призвели до погіршення стану та до обмеження працездатності в останні 3-5 років, при цьому тривалість преморбідного періоду була значно більшою.
За стадією захворювання виділяють компенсований, субкомпенсований та декомпенсований колостаз. Хворі з компенсованим хронічним колостазом не потребують стаціонарного лікування, тому не входили в наше дослідження. До дослідження були включені лише хворі з субкомпенсованою та декомпенсованою стадіями захворювання, склад яких представлено в таблиці 2.4.
Групу спостереження в більшості складають хворі з декомпенсованою стадією захворювання 68 (79,1%), що свідчить про адекватність вибору хірургічного способ