РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ та методи дослідження
2.1. Об'єкт дослідження
Структурно-функціональний стан печінки досліджували у 151 пацієнта, оперованих з приводу ХКХ у відділенні хірургії органів травлення Державної установи "Інститут гастроентерології АМН України". З досліджених пацієнтів було 16 (10,6%) чоловіків і 135 (89,4%) жінки. Середній вік хворих становив (55,15 ± 0,82) років. Комплексне обстеження в доопераційному періоді проведено у 151 хворого на ХКХ, яким виконано ЛХЕ. Більшість хворих (89,4%) становили жінки. Розподілення хворих за віком і статтю представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподілення досліджуваних хворих за віком і статтю
СтатьВік (роки)20 - 2930 - 3940 - 4950 - 5960 і більшевсьогожінкиn24374448135%1,32,624,529,231,889,4чоловікиn--35816%--2,03,35,310,6всьогоn24404956151%1,32,626,532,537,1100,0
Як видно з таблиці, більшу частину пацієнтів (8:1) складали жінки, що характерно для ХКХ. Як свідчать дані таблиці, часто (в 62,9% випадків) необхідність в медичній допомозі з приводу ХКХ приходилась на найбільш працездатний вік до 60 років, що придає проблемі соціальну направленість.
Під час аналізу у обстежених пацієнтів таких показників, як зріст та вага, виявлено, що вони в середньому становили (160,71 ± 0,57) см і (81,73 ± 1,25) кг. Розподілення маси тіла та ІМТ у хворих на ХКХ представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Маса тіла та ІМТ у хворих на ХКХ
Маса тілаІМТОбстежені хворі
(n = 151)n%нормальна20,86 ± 2,574429,1надлишкова25,41 ± 4,3285,3ожирінняI ступінь34,75 ± 4,56117,3II ступінь38,13 ± 2,23*1711,3III ступінь47,71 ± 0,98*7147,0 Примітка. * - Р < 0,05, вірогідність змін між показниками хворих з нормальною масою тіла і з ожирінням.
Встановлено, що більшість пацієнтів на ХКХ в поєднанні з патологією печінки мали вірогідне підвищення маси тіла - 70,9% обстежених, причому 2/3 з них мали ожиріння III ступеню (Р < 0,05).
Таким чином, як видно з представлених даних, більшість пацієнтів на ХКХ в поєднанні з патологією печінки - це жінки середнього віку, невисокого зросту, більшість з яких мала підвищену масу тіла.
Тривалість захворювання на ЖКХ у пацієнтів коливалась від 1 до 15 років та становила (5,71 ± 0,57) років.
Для характеристики біохімічних, імунологічних, інструментальних методів дослідження показники хворих на ХКХ в залежності від патологічних змін печінки були розподілені на дві групи. Так, в I групу увійшли 60 хворих (39,7%) з незначними патологічними змінами печінки. В II групу - 91 пацієнт (60,3%) з вираженими патологічними змінами печінки. При цьому встановлено, що хворі з найменш вираженими патологічними змінами печінки мали анамнез захворювання до двох років, а анамнез пацієнтів ІІ групи коливався 5 - 15 років. Показники хворих порівнювалися з даними 20 відносно здорових осіб, віком від 20 до 40 років, середньої статури. Частота скарг у хворих на ХКХ в поєднанні з патологічними змінами печінки І та ІІ групи представлена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Частота скарг у досліджених хворих
СиндромЧастота проявівI групаIІ групаn%n%12345больовийправе підребер'я5693,391100,0епігастральна ділянка2745,05054,9верхня половина живота1423,33336,2дисфагія,
диспепсіявідрижка1118,32021,9нудота2236,65156,0блювота35,01415,4гіркота в роті4371,791100,0сухість в роті58,399,9метеоризм58,31112,1почуття важкості в животі35,011,1зміни випорожнень1830,08795,6
Продовж. табл. 2.3
12345астено-вегетативнийзагальна слабкість3558,38189,1поганий сон610,099,9дратівливість23,31112,1втрата ваги610,044,4
Під час аналізу скарг хворих, можна зазначити, що основним клінічним симптомом у хворих був біль. Усі пацієнти при госпіталізації відмічали його різну інтенсивність - від помірно ниючого у правому підребер'ї, до розгорнутої картини печінкової коліки. Помірний ниючий біль у правому підребер'ї відмічався у 56 (93,3%) хворих I та у 91 (100,0%) II груп. Оперізуючий колікоподібний, який в більшості випадків свідчив про реакцію зі сторони підшлункової залози, зустрічався у 33 (9,3%) хворих II групи.
Найбільш частими із проявів диспепсичного синдрому були нудота у 22 (36,6%) і 51 (56,0%), гіркота у роті - у 43 (71,7%) і 91 (100,0%) та зміна випорожнень (запор) - у 18 (30,0%) і 87 (95,6%) пацієнтів I й II груп відповідно. Сухість у роті, відрижка, здуття живота турбували 5 (8,3%) і 9 (9,9%), 11 (18,3%) і 20 (21,9%) та 5 (8,3%) і 11 (12,1%) пацієнтів I й II груп відповідно. Серед проявів астено-вегетативного синдрому переважала загальна слабкість - у 116 (76,8%) хворих: у 35 (58,3%) I і 81 (89,1 %) II груп, в той час як поганий сон спостерігався у 6 (10,0%) і 9 (9,9%) пацієнтів обох груп відповідно, а дратівливість - у 11 (12,1%) II групи. Головний біль та порушення сну були більш характерними для пацієнтів з супутньою патологією (гіпертонічною хворобою) і становила 8,6% випадків. Втрата маси тіла за період до одного місяця відмічалася у 6 (10,0%) хворих I групи та у 4 (4,4%) другої.
Об'єктивне дослідження живота хворих на ХКХ дозволило виявити помірну болючість в ділянці правого підребер'я (проекції жовчного міхура) у 149 (98,7%) випадків (у 91 (100,0%) I групи і 59 (96,6%) - II), а в верхній половині живота - у 14 (23,3%) і 33 (36,2%) I і II груп відповідно. Також, виявлені специфічні симптоми для ХКХ. Так, у 16 (17,6%) випадків II групи виявлено симптом Кера (посилення болю на висоті вдиху при пальпації в правому підребер'ї), Мерфі (різкий біль на вдиху при пальпації в правому підребер'ї), Мюссі-Георгієвського (болючість при надавлюванні над правою ключицею між стернальним і ключичним прикріпленням грудинно-ключично-сосцевидним м'язом). У 2 (2,2%) випадках в II групі - виявлено збільшений жовчний міхур.
При клінічному обстеженн