РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Вибір методів визначався необхідністю системного вивчення досліджуваного феномену, отримання достовірних даних, їх коректної математичної обробки. У ході дослідженя використано такі методи:
1. Аналіз даних науково-методичної літератури.
2. Констатуючий лабораторний експеримент із застосуванням методів психологічного інтерв'ювання, психодіагностичного тестування.
3. Формуючий експеримент із використанням тренінгового методу, спрямований на активізацію та розширення когнітивних можливостей.
4. Методи математичної статистики.
2.1.1. Аналіз науково-методичної літератури проводився з метою пошуку та виявлення методологічних передумов постановки проблеми, формування мети та завдань дослідження. Особлива увага приділялася дослідженню феномену стресу, стрес-стійкості та їх когнітивно-динамічних характеристик. Були вивчені сучасні підходи до пояснення причин виникнення стресових станів, їх зміни та подолання. Акцент зроблено на виявленні когнітивних детермінант стресу, способах їх функціонування та корекції з метою підвищення стрес-стійкості спортсменів різного рівня кваліфікації в умовах тренувальної та змагальної діяльності.
2.1.2. Констатуючий експеримент. Реалізація цього методу як основної частини дослідження проводилася за допомогою низки методів, які включали психологічне інтерв?ювання та психодіагностичне тестування, в ході якого досліджувалися показники компонентів когнітивного ресурсу кваліфікованих спортсменів.
Психологічне інтерв'ювання використовувалося для встановлення контактів зі спортсменами, які брали участь у дослідженні, визначення їх інтересів та пріоритетно бажаних напрямів психологічного супроводу, а також збору первинних даних, інформації стосовно здатності долати психічні навантаження, пов?язані із стресовими ситуаціями, та уміння реалізовувати свій потенціал на змаганнях. Реєстрація отриманих у ході інтерв?ю даних реєструвалася на спеціально-розроблених бланках (додаток О).
Для дослідження інтенсивності впливу факторів стресу на спортсменів використовувався "стрес-симптом-тест" Р.Фрестера наведений у ?109?. Методика містить 21 стрес-фактор, які, за даними автора, є найбільш поширеними джерелом змагального стресу в спортивній діяльності. Для оцінки впливу цих факторів на спортивний результат респонденти мали використати дев'ятиступінчасту шкалу. Залежно від інтенсивності впливу на психіку спортсмена тої чи іншої ситуації, вона оцінюється більшою або меншою кількістю балів. Цей тест одночасно був інформативним стосовно особистісних переконань щодо факторів, які є джерелом стресу. Передбачалося, що індивіди, які оцінювали високий вплив певних стрес-факторів, більшою мірою будуть схильні відчувати негативну дію саме цих факторів.
Для оцінки когнітивних чинників особистості використовувались методики, що відповідали визначеним нами структурним компонентам когнітивного ресурсу спортсменів. Зокрема, для дослідження стильових особливостей когнітивної сфери, які обумовлюють індивідуально-своєрідні способи переробки інформації про актуальні ситуації, особливості її сприйняття, аналізу, категоризації, оцінювання тощо, використовувався тест особистісних конструктів Дж.Келлі ?65?. За допомогою цього тесту досліджувалися способи орієнтації спортсменів у стресових ситуаціях, прояв особистісного сприймання стресових ситуацій, здатність диференційувати різні стресогенні фактори залежно від актуальних умов їх виникнення. Методика ґрунтується на теорії особистісних конструктів, якою передбачається, що суб'єкт стає більш психічно сприйнятливим у тій мірі, в якій він очікує події. У ході дослідження респонденти встановлювали сім (з 21-ї) найбільш стресових ситуацій, які так чи інакше можуть зашкодити успішному виступу на змаганнях. Cитуації виявлялися з допомогою "стрес-симптом-тесту" Р.Фрестера. Короткий опис ситуації фіксувався на бланку репертуарної решітки (додаток А) в якості "фігур" для порівняння. На бланку у вільному порядку були заздалегідь виділені діади "фігур", тобто дві стресові ситуації. Респондент мав встановити найбільш характерну ознаку, яка відрізняла б їх між собою. Ця біполярна ознака, за термінологією Дж.Келлі, має назву "особистісний конструкт". Далі респондент перевіряв усі ситуації в ряду і робив помітки напроти тих, які також можна було б охарактеризувати за цією ознакою. Усього досліджуваним пропонувалося 10 діад. Аналізувалися кількість та різноманітність виявлених конструктів, їх зміст та характер. Також аналізувалися помітки в різних рядах решітки. За даними Дж.Бієрі [191], це дає можливість визначити такий параметр когнітивного стилю, як відносна складність-простота конструктної системи індивіда, який демонструє рівень інформованості та компетентності індивіда з цього питання. Однакові помітки означають малу кількість конструктів і отже - недиференційовану думку про різні стресові ситуації (когнітивна простота). З іншого боку, неоднакові помітки означають велику кількість конструктів і відповідно високо диференційовану конструктну систему (когнітивна складність). Математичні показники параметра когнітивної складності-простоти визначалися за допомогою попарного порівняння фігур, а саме, яким набором конструктів вони були описані. Чим більше відрізняються фігури між собою, тим більш диференційованою системою конструктів володіє особистість і тим більш когнітивно складною є її психічна сфера.
Інший параметр когнітивного стилю досліджувався шляхом оцінки перцептивних здібностей. Використовувався тест АКТ-70 К.У.Еттріха описаний у ?130, 181?, який є модифікацією тесту прихованих фігур К.Готтшальдта, призначений для групового дослідження. Цей тест спрямований на вивчення когнітивного стилю "полезалежності" або "поленезалежності" особистості. За даними Уіткіна, когнітивний параметр не тільки співвідноситься з низкою показників інтелектуальної сфери, а й соціальною компетентністю респондентів. Так, за його даними, полезалежні особи більш чу