Ви є тут

Регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА

Автор: 
Абрамова Юлія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U002056
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ, ЩО ОБ'ЄКТИВУЮТЬ ІДЕОГРАФІЧНІ ПАРАМЕТРИ КОНЦЕПТУ ЧОЛОВІК

Когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислів'їв як засобів мовного втілення концепту ЧОЛОВІК передбачає встановлення системи адресованих Респонденту-Чоловіку експліцитних та імпліцитних нормативних орієнтирів та поведінкових настанов, що спрямовані на регуляцію його соціальної поведінки у відповідності з морально-етичними та утилітарними лігнвокультурними нормами (поведінкові характеристики) та маскулінними еталонами (природні, соціальні характеристики, професійні та релятивні ролі).
Лінгвокультурний концепт ЧОЛОВІК репрезентований 1185 прислів'ями, що заповнюють слоти фрейму, який віддзеркалює його основні ідеографічні параметри: природні (57/ 5% - тут і далі перша цифра подає кількість прислів'їв, що репрезентують ту чи іншу ідеографічну групу, а друга - їх процент від загальної кількості прислів'їв, що втілюють концепт), соціальні (102/ 9%), поведінкові характеристики, орієнтовані на морально-етичні (546/ 45%) та утилітарні норми (188/ 16%), а також статусно марковані професійні (81/ 7%) та статусно немарковані релятивні ролі (211/ 18%) чоловіка (див. Рисунок А.1 у Додатку А).
Як свідчать кількісні дані, чоловік переважно постає як антропометричний суб'єкт без специфікації його професійних/ релятивних ролей - 893/ 75%.
У прагматичному аспекті переважну більшість прислів'їв, а саме 1077/ 91% % слід віднести до імпліцитних директивів; непрямі директиви складають 65/ 5%; експліцитні директиви - 43/ 4% (див. Рисунок Б. 1 у Додатку Б).
Усі аналізовані прислів'я тематизують предметно-референтну ситуацію, обов'язковим учасником якої є здатний до референції актант-чоловік, що власне є об'єктом оцінки.
В імпліцитних директивах присутність актанта-чоловіка переважно виражається експліцитно: дескриптивно орієнтованими номінаціями певної ідеографічної категорії (An old man in a house is a good sign/ A gentleman without an estate is like a pudding without suet/ A judge knows nothing unless it has been explained to him three times/ An angler eats more than he gets/ The father to the bough, the son to plough/ The younger brother has the more wit/ A lewd bachelor makes a jealous husband); прагматично орієнтованими номінаціями (An old wise man's shadow is better than a young buzzard's sword/ A fool may ask more questions in an hour than a wise man can answer in seven years/ The cuckold is the last who knows about it); номінативними словосполученнями (A lazy man is the beggar's brother); займенниками чоловічого роду (He that hath the spice may season as he list).
У непрямих директивах присутність у ситуації актанта експлікується займенником (He must leave to speak who cannot hold his tongue) або номінацією (номінативним сполученням) чоловічої референції (Every man must walk (labour) in his own calling).
В експліцитних директивах присутність актанта-чоловіка встановлюється за допомогою займенників (Be it for better, be it for worse, do you after him that bears the purse) або на підставі взаємодії експлікатур та імплікатур висловлювань, як наприклад, у Mind other men, but most yourself/ Keep good men company and you shall be of the number/ Keep not ill men company lest you increase the number, де тематизація актанта-чоловіка здійснюється за взаємодії імперативного змісту висловлювання, що спонукає Респондента приєднатися до групи, позначеної other men/ men, та власне значення мовних одиниць, денотатами яких є особи чоловічої статі.
З досліджуваних прислів'їв 1080/ 91,14% є висловлюваннями Куратора-Критика, адресованими Публіці; 94/ 7,93% - Респонденту-Чоловіку; 3/ 0,25% - одночасно Респонденту-Чоловіку та Респонденту-Жінці; 4/ 0,34% - висловлюваннями Експресора-Чоловіка, адресованими Респонденту-Чоловіку; 2/ 0,17% висловлюваннями Експресора-Жінки, адресованими Респонденту-Чоловіку та 2/ 0,17% - Респонденту-Жінці (див. Рисунок В.1 у Додатку В).
Отже, переважна більшість прислів'їв відбиває нормативну ситуацію, що не залучає гендерно специфічних авторів-адресантів та адресатів. Гендерна належність адресанта експлікована лише у 0,68% висловлювань, з яких половина належить Експресору-Чоловіку і половина - Експресору-Жінці. Гендерна належність адресата експлікована у 8,86% висловлювань, з яких переважна більшість (8,44%) адресовані Респонденту-Чоловіку і лише 0,17% - Респонденту-Жінці та 0,34% - одночасно чоловіку та жінці (див. Рис. В.1 у Додатку В).
Хоча переважна більшість прислів'їв-висловлювань Куратора-Критика не мають експліцитної гендерної адресації, звертаючись до Публіки (широкого загалу), всі вони, як і висловлювання, звернені безпосередньо до Респондента-Чоловіка, містять імпліцитні поведінкові настанови, адресовані Респонденту-Чоловіку, а в деяких випадках ще й Респонденту-Жінці. Так, адресовані Респонденту-Жінці експліцитні директиви Better be an old man's darling than a young man's slave/ Be it for better, be it for worse, do you after him that bears the purse (addressed to a woman), наряду з експліцитною настановою дівчині на виданні виходити заміж за чоловіка, що буде лагідно ставитися до неї/ матиме матеріальний достаток, дають уявлення про еталонного жениха з точки зору дівчини на виданні і тим самим містять поведінковий орієнтир для парубка, що спонукає його докласти зусиль для того, щоб надбати відповідних атрибутів, що дасть йому перевагу у виборі нареченої.
Ці поведінкові настанови виведені інтерпретатором на підґрунті експліцитної/ імпліцитної оцінки природних, соціальних, поведінкових характеристик чоловіка, а також його моделей поведінки у межах професійних та релятивних ролей, стосовно як загальнолюдських та культурно специфічних морально-етичних/ утилітарних норм, так і лінгвокультурного маскулінного еталона.

2.1. Природні характеристики чоловіка.

Слот природні характеристики чоловіка репрезентований 56 прислів'ями-висловлюваннями Курат