РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР АНТРОПОСЕМІЧНИХ СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТІВ-БАХУВРИХІ У
СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
У відповідності до дворівневої теорії семантики під час аналізу номінативних
одиниць лінгвіст має справу з семантичними та концептуальними структурами
репрезентації знань про світ [149, с. 9]. Будучи збереженими у ККС у вигляді
гештальтних сутностей, під час аналізу концептуальні структури розгортаються у
фрейми, мережі, сценарії, скрипти, тощо. На семантичному рівні мови їх
корелятами виступають лексичні значення [344, с. 21], конвенційно закріплені за
знаками мови.
Виведена у першому розділі дисертаційного дослідження концептуальна модель
посесивної номінації особи мала на меті показати рівні формування
концептуального субстрату АСКБ та “підведення його під тіло мовного знака”.
Нами відмічалося, що суттєвим моментом у цьому процесі є профілювання (термін
Р.Ленекера [330]) мотиватора та формування значення мабутнього слова, тобто
перехід від концептуального рівня утворення номінативної одиниці до
семантичного. Тож, у поданому розділі ставимо за мету аналіз семантичних
особливостей АСКБ з урахуванням їх композитного мовного оформлення.
Для досягнення поставленої мети вважаємо за потрібне розв’язати ряд завдань.
По-перше, маємо виявити структурну специфіку значення АСКБ та описати
семантичну наповнюваність його компонентів. По-друге, проводячи семантичний
аналіз АСКБ, ми враховуємо, що повний опис семантики похідних слів потребує
детального попереднього аналізу твірних баз та відношень між компонентами
похідних одиниць [286, с. 218]. Тому текст розділу включає опис структурних і
семантичних особливостей конституентів АСКБ, а також аналіз і класифікацію
типів смислових зв’язків, які об’єднують ці конституенти. Зважаючи на специфіку
композитних бахуврихі як одиниць, що відбивають закономірності англійського
словотворення, вважаємо за необхідне звернутися до лінгвокраїнознавчої теорії
слова [див.: 58; 269], згідно з якою значення слова визначається лексичним
поняттям та лексичним фоном. Не вводячи фонові знання як окремий компонент
безпосередньо у лексичне значення [пор.: 166], ми, тим не менш, констатуємо
виключну їх важливість для розуміння АСКБ як номінативних одиниць, відмічених
національно-культурною своєрідністю. Через це фонова інформація трактується
нами як складова когнітивного контексту, що виступає обов’язковою інформаційною
базою для формування аналізованих одиниць, встановлення ролі якої в їх
інтерпретації є одним з часткових завдань розділу.
2.1. Специфіка компонентної структури значення антропосемічних субстантивних
композитів-бахуврихі у сучасній англійській мові
Значення мовного знака у дослідженнях сучасних лінгвістів розглядається як
багатомірний інформаційний комплекс, що холістично “настроюється” на
використання в мовленні у відповідності до комунікативних інтенцій мовця і так
само холістично відтворюється слухачем як у номінативній, так і у прагматичній
сферах [345, с. 57]. Воно постає як ряд когнітивних процедур, які, оперуючи
відповідними знаннями, указують на властивості об’єктів, а також на
диспозиційні здатності денотативного аспекту значення та на характер
суб’єктивного відношення мовця / слухача до референта та до умов комунікації
[265, с. 126, 129; 330, с. 97; 281, с. 97].
У сучасному мовознавстві закріпилася думка, що нечітко окреслені значення
мовних знаків експліцитної свідомості виростають з розмитого континуального
полісемантума підсвідомості [213, с. 32]. Таке розуміння лексичного значення
пояснює наявність його імпліцитних та потенційних компонентів, а також такі
явища, як метафоричне переосмислення, архітипова символізація тощо.
Значення слова як номінативної одиниці формується в результаті відображення
дійсності свідомістю людини. У руслі такого, відбивного, підходу інтегральна
модель значення передбачає, що у ньому віддзеркалюється широкий спектр ознак,
які проявляються у предмета в різних ситуаціях, у певні періоди його існування
[258, с. 8, 15]. Зважаючи на безкінечну мінливість світу, значення слова стає
практично не лімітованим і не має чітко окреслених меж, а отже, не може бути
повністю описаним через перелік семантичних компонентів. Проте, у ньому
виокремлюється так зване системне значення – частина семантичної компетенції,
яка співпадає у всіх носіїв мови [там само, с. 32-35]. У системному значенні
інтегруються декілька релевантних для повідомлення основних концептуальних
ознак, які розкривають певну частину змісту представленого у мові знаком
концепту [218, с. 38; 257, с. 10]. Саме про цю ділянку значення йдеться, коли
говорять про словникові дефініції, що виступають основним джерелом інформації,
на яке спирається дослідник, аналізуючи лексичне значення в термінах
семантичних складників [59, с. 6-7; 141, с. 61; 244, с. 12; 280, с. 1530].
Отже, використовуючи термін “значення АСКБ”, ми маємо на увазі його системне
значення, аналіз якого проводиться на основі лексикографічних даних.
Під час семантичного аналізу АСКБ ми виходимо з наступних положень:
Значення мовного знака розуміється як система ЛСВ слова, які знаходяться у
відношеннях семантичної похідності й утворюють у своїй сукупності його
семантичну структуру [256, с. 13].
Компонентна структура лексичного значення є системою мікрокомпонентів – сем, що
характеризують окремі аспекти предмета номінації або відношення до нього [256,
с. 23; 313, с. 146], на основі чого об’єднуються у макрокомпоненти. Слідом за
Й.А.Стерніним [258, с. 43-44] та М.В.Нікітіним [196, с. 117], сема тлумачиться
в роботі як виділима частина лексичного значення, менша за усе зна
- Київ+380960830922