Підготовка майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників

РОЗДІЛ 2. Методика підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників..................................
79 2.1. Моделювання процесу підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників в контексті реалій і перспектив розвитку сучасної освіти ..................... .........
79 2.2. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності учнів старшої школи ..................
101 2.3. Педагогічний експеримент і аналіз його результатів .... 150Висновки до другого розділу.....................................................166ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................... 167СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................... 171ДОДАТКИ............................................................................ 190
ВСТУП
Актуальність та ступінь дослідженості проблеми. Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація і демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки та технології в усьому світі вимагають створення умов, за котрих освіта у ХХІ столітті має бути підпорядкована набуттю знань та розвитку талантів творчої особистості.
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні передбачено формування здорового способу життя і духовної культури дітей та молоді, соціально-педагогічну профілактику дитячої бездоглядності, задоволення запитів дітей у навчальний та вільний час. Різноманітність життя незмінно залишається за межею уроків. Якщо на уроці життя вивчається, то у процесі позакласної діяльності життя проживається. Тому в позакласній діяльності міра свободи має лише соціальні межі, а за ними у підростаючого покоління є максимум свободи вибору. Скерувати цей вибір у ціннісному напрямі може кваліфікований педагог.
Відповідно до потреб часу соціально-педагогічні орієнтири вітчизняної системи вищої педагогічної освіти передбачають якісну професійну підготовку майбутнього вчителя. Найважливішою соціальною функцією вищої педагогічної школи в цьому зв'язку постає функція формування особистості педагога гуманістичного типу, справжнього інтелігента, здатного не тільки професійно, а й творчо підходити до розв'язання завдань виховного характеру.
Зростає діяльність науковців і практиків у напрямі посилення технологічного аспекту підготовки вчителя особливо щодо виховання, у напрацюванні підходів до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом у цілому (І.П. Аносов, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва).
Домінуюча роль у педагогічній системі відводиться навчальній діяльності, у процесі якої відбувається виховання особистості учня. Проте особистість формується не лише у навчанні та праці, а й у форматі вільного часу, у дозвіллі, коли вільно відбувається фізичний і духовний розвиток людини. Це спрямовує увагу педагогів до відповідної сфери життя дітей, особливо старшого віку. В зв'язку з цим суттєвого практичного значення набуває формування готовності майбутнього вчителя до виховної роботи у позанавчальний час на основі опанування сучасними педагогічними технологіями.
Актуальність нашого дослідження полягає у необхідності теоретичної та методичної розробки змісту і форм підготовки майбутнього вчителя до організації виховної діяльності учнів старшого віку в дозвіллі та озброєнні його відповідними вміннями та навичками у системі вищої педагогічної освіти.
Увага до цієї проблеми з боку науковців і педагогів-практиків існувала завжди, проте на сучасному етапі гуманізації освітнього процесу зростає інтерес до особистості в усіх формах і видах її життєдіяльності, тому проблема розглядається на новому, вищому науковому та методичному рівні.
Автори наукових досліджень у галузі підготовки вчителя в системі вищої педагогічної освіти, формування особистості сучасного педагога-вихователя (І.Д. Бех, Б.А. Брилін, Ф.М. Гоноболін, Р.С. Гуревич, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, А.Й. Капська, Н.Є. Мойсеюк, В.А. Роменець, В.А. Сластьонін, М.І. Сметанський, С.О. Сисоєва, Г.С. Тарасенко, А.І. Щербаков та інші) відзначають важливість організаторських умінь у діяльності вчителя, необхідність пошуку шляхів і засобів його професійного становлення, а також вказують на недостатню розробленість цієї проблеми, особливо щодо виховання у позанавчальний час.
Теоретики соціології дозвілля все більше розглядають суспільство як суспільство дозвілля, де значна частина часового простору не заповнюється виснажливою працею чи навчанням. Дозвіллєва діяльність, не зважаючи на її недетермінований характер, потребує свідомої і цілеспрямованої її організації соціальними інститутами, насамперед школою.
Аналіз системи підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності у сфері організації дозвілля старшокласників засвідчує складність визначеної проблеми та необхідність подолання суперечностей, що виникли, зокрема:
а) протиріччя між традиційною системою організації позакласної роботи і сучасними інтересами та запитами молодих людей у сфері дозвілля;
б) протиріччя між зростаючими вимогами до професійної культури вчителя взагалі і належною готовністю до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників зокрема;
в) протиріччя між насиченим переліком навчальних дисциплін педагогічного фаху та недостатнім методичним забезпеченням цілеспрямованого розвитку відповідних умінь та навичок організації дозвілля старших учнів;
г) протиріччя між теоретичною підготовкою студентів у цій сфері діяльності та оволодінням ними ефективними практичними методами, формами та способами її реалізації.
Для подолання цих суперечностей на сучасному етапі розвитку педагогічної науки виникла нагальна потреба в розробці теоретичної й методичної основи підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників у системі вищої педагогічної осв