РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики в процесі вокально-хорової підготовки
Формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики є досить складним процесом, результативність якого залежить від створення певних психолого-педагогічних умов.
У даному параграфі вважаємо за необхідне обґрунтувати педагогічні умови, котрими, на наш погляд, забезпечується формування комунікативних умінь майбутніх вчителів музики в процесі вокально-хорової підготовки. Водночас слід урахувати, що система підготовки вчителя має функціонувати в контексті соціокультурних вимог сьогодення, ґрунтуватися на засадах гуманістичних ідей, проголосивши людину найвищою цінністю. Це зумовлює необхідність спрямувати увагу майбутнього вчителя музики на його професійне завдання - залучення школярів до кращих зразків музичної культури, зокрема вокальних і хорових творів, виявляючи їхні всебічні виховні можливості. Важливість і складність реалізації цього питання та об'єктивний рівень стану сформованості комунікативних умінь майбутнього вчителя музики зумовлюють певним чином переглянути усталені погляди на процес його підготовки і визначити пріоритетною професійно-педагогічною якістю комунікативну. Тому створення психолого-педагогічних умов розглядаємо як необхідне підґрунтя для досягнення певного рівня професійної готовності, важливою складовою якої є не лише фахова майстерність, а й володіння комунікативними вміннями.
На розвиток особистості з психологічного погляду впливають зовнішні та внутрішні умови діяльності. Реалізація цих впливів залежить від рівня їхньої сприйнятливості і внутрішньої установки людини, її життєвого досвіду, особистісних якостей. Отже, ефективність формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики визначається не лише зовнішніми умовами - професійною компетенцією викладачів вокально-хорових дисциплін, активізацією різних видів музично-виконавської діяльності студентів, створенням сприятливої атмосфери для педагогічного спілкування на заняттях з диригування, постановки голосу, на хорових заняттях, а й внутрішніми - особистісними установками самих майбутніх учителів. Звідси випливає необхідність формування у студентів загальної установки на розвиток свого комунікативного потенціалу для успішного здійснення майбутньої музично-педагогічної діяльності. Вона визначається далекими перспективами, а саме - бажанням стати майстром своєї справи в організації взаємодії школярів з музичним мистецтвом в межах уроку та у позаурочних культуротворчих заходах. Важливими є й більш близькі перспективи - систематичність, цілеспрямованість в опануванні фахових знань і навичок та усвідомлення ролі комунікативних умінь, які б забезпечили їх трансляцію вихованцям. Отже, для майбутнього вчителя музики особливого значення набуває потреба в самовираженні, в бажанні передати майбутнім учням власний досвід спілкування з музичним мистецтвом, надати їм зразок в культурі міжособистісної взаємодії, майстерно встановлюючи з ними психологічний і педагогічний контакт. Водночас, педагогічний досвід свідчить про існування суперечностей між наявними знаннями, уміннями, навичками студентів і умінням спілкуватися з дітьми; між виконавською і теоретичною їхньою підготовкою і невмінням реалізації цих знань на практиці; між зростаючими об'єктивними вимогами суспільства до школи і вчителя музики й недостатнім рівнем підготовки у вузі (Н.Антонець, [6, с.4], О.Жорнова [70, с.7], О.Ростовський. [180, с. 6], В.Мішедченко [128, с.111]). Отже, більшість суперечностей в діяльності вчителя музики пов'язана з проблемою формування комунікативних якостей, що потребує пошуку шляхів їхнього удосконалення.
На основі теоретичного аналізу проблеми, бесід з викладачами, анкетного опитування, власних спостережень та вивчення педагогічного досвіду нами були виділені педагогічні умови, які, на наш погляд, є необхідними для процесу формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики. До таких психолого-педагогічних умов ми відносимо:
* цілеспрямований розвиток комунікативної мотивації і вольових якостей студентів;
* чіткість уявлень студентів про сутність комунікативних умінь вчителя музики;
* забезпечення зразків діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та студентів;
* відбір і систематизація вокально-хорового репертуару.
З метою стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності ми визначили першу умову формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики - розвиток комунікативної мотивації і вольових якостей студентів. Вона спрямована на стійку зацікавленість майбутньою професією, що формує установку на художньо-педагогічне спілкування в процесі фахової вокально-хорової діяльності. Відомо, що ефективність навчальної діяльності залежить передусім від її мотивації. Це комплекс властивих суб'єкту мотивів, які спонукають і спрямовують його пізнавальну діяльність, значною мірою визначають її успішність [41, c.106]. Цілеспрямовано розвиваючи комунікативну мотивацію майбутнього вчителя музики, потрібно акцентувати його увагу на осмислення суспільної значущості музично-педагогічної, зокрема вокально-хорової діяльності, її мети. До зовнішніх мотивів формування комунікативних умінь студентів належать такі:
- широкі соціальні мотиви, що полягають у прагненні отримати теоретичні та практичні знання в галузі спілкування з музичним мистецтвом з метою бути корисним суспільству, успішно виконувати соціокультурну місію, трансформуючи найкращі культурні цінності людства майбутнім поколінням. Названі чинники спричиняються до почуття відповідальності, розуміння необхідності навчатись комунікативній майстерності;
- мотиви самоствердження, котрі означають прагнення зайняти певну позицію, заслужити авторитет у оточуючих. Це потреба в самоповазі, яка може бути реалізована через досягнення в навчанні, участь у вокальній та диригентсько-хоровій діяльності;
-