Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Критерії та рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів
Проблема формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів викликає дедалі інтерес широкої наукової громадськості, викладачів, методистів, організаторів позанавчальної діяльності. У пошуках шляхів успішного розв'язання зазначеної проблеми досліджуються аспекти, які стосуються специфіки цього складного явища, його зумовленості зовнішніми й внутрішніми чинниками, характеру виявлення музично-естетичних орієнтацій. Ці та інші питання стають предметом наукових роздумів, дискусій, експериментальних досліджень, педагогічних узагальнень. При цьому вчені переконуються, що без достатнього вивчення особливостей цього явища, виявлення характерних ознак того, що домінує в процесі музично-естетичного орієнтування, не можливо досягти бажаних результатів і забезпечити належний рівень підготовки студентів до свідомого вибору та оцінки того, що є цінним з погляду музичної культури.
На матеріалі теоретичного аналізу цієї проблеми можна переконатися, що музично-естетичні орієнтації майбутніх учителів належать до складних за своїм змістом, структурою, формою та способами виявлення духовно-функціональних утворень. Як зазначають учені, під впливом цілеспрямованого виховного процесу музичні цінності мають бути сприйнятими, пережитими, усвідомленими й виявленими на рівні інтересів, потреб, орієнтацій, смакових уподобань, установок, ідеалів. Вони повинні заохочувати студентів до освоєння, реалізації та подальшого примноження музично-естетичних цінностей у життєдіяльності [60, с.24].
При цьому важливо враховувати те, що в студентському віці музично-естетичні орієнтації набувають особистісного забарвлення, визначаються індивідуальним характером прояву, унікальністю й неповторністю інтересів, потреб, ідеалів та пріоритетів, які виявляють майбутні вчителі у сфері музичного мистецтва. Кожний з них має конкретний досвід спілкування з музичним мистецтвом, відзначається певною глибиною й повнотою знань, понять та уявлень у галузі музичної культури. Усе це суттєво ускладнює процес вивчення музично-естетичних орієнтацій, вимагає особливої уваги до того, що музичне мистецтво пов'язане з проявами витончених почуттів, переживань, духовного спілкування.
Ураховуючи актуальність зазначеної проблеми та необхідність дослідження особливостей формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, нами була зроблена спроба: розробити критерії та показники сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів; визначити рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій студентів педагогічних навчальних закладів.
Критерії та показники сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів. У науковій літературі це питання не отримало однозначної і вичерпної відповіді і тому залишається ще недостатньо вивченим. Причинами цього слід вважати те, що в науковій практиці проблема музично-естетичних орієнтацій інтерпретувалася переважно на основі гносеологічного розуміння сутності цього явища, тобто його залежності від досвіду, який засвоїла особистість у процесі взаємодії з музичним мистецтвом. На думку вчених, музично-естетичні орієнтації мають залежність від обсягу засвоєного соціокультурного досвіду, накопичення художньо-естетичних знань, понять та уявлень, сформованості почуттєвої сфери, музичних умінь та навичок [60, с.91].
Ученими також було з'ясовано, що музично-естетичні орієнтації особистості є залежними не лише від засвоєних знань у галузі музичного мистецтва, але й тієї діяльності, яка є характерною для людини, що прагне активно взаємодіяти з цінностями музичної культури. Ця діяльність може бути комунікативною, пізнавальною, творчою. Як зауважує В.Дряпіка, ціннісні орієнтації виявляються у вибірковому ставленні до певного виду музичної та соціокультурної діяльності [60, с.91].
На думку вчених, музично-естетичні орієнтації зумовлені у своєму розвитку як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, тобто знаходяться в залежності від індивідуальних та вікових особливостей, характеру психологічних процесів, а також соціально-педагогічних умов, які супроводжують особистість протягом її життєдіяльності [58, с.142]. При цьому дослідники звертають увагу, передусім, на психологічні параметри розвитку музично-естетичних орієнтацій студентської молоді, виділяючи такі критерії сформованості, як емоційно-інтелектуальний, інтелектуально-діяльнісний та діяльнісно-творчий [60, с.102]. Такої ж позиції дотримується С. Шандрук, підкреслюючи можливість емоційного, інтелектуального та творчого критерію сформованості ціннісних орієнтацій учнівської молоді [273, с.82]. Н. Савченко у дослідженні, присвяченому підготовці вчителя до формування естетичних орієнтацій учнів на цінності народного мистецтва, виділяє емоційно-інтелектуальні, інтелектуально-діяльнісні та діяльнісно-творчі критерії сформованості естетичних орієнтацій [216, с.73].
Науковий пошук учених, присвячений визначенню критеріїв сформованості музично-естетичних орієнтацій, дозволяє критично оцінити існуючі підходи до вирішення цієї проблеми й запропонувати нові рішення. Як зазначає О. Софіщенко, "з метою діагностики естетичної вихованості студентів традиційно використовуються гносеологічні та аксіологічні критерії, їх використання дозволяє отримати певні уявлення про окремі зміни, що відбуваються у розвитку естетичної свідомості студентів, їх освіченості у галузі художньої культури тощо. Проте, зазначені критерії ще не забезпечують можливість оцінки стану розвитку системи естетичних цінностей як цілісної програми самореалізації особистості за законами краси. З цією метою доцільним є використання культурологічних критеріїв, за допомогою яких можна визначати спрямованість, функціональність та характер використання системи естетичних цінностей студентами педагогічних навчальних закладів" [229, с