РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання поставлених у роботі завдань були використані відповідні матеріали і комплекс епідеміологічних, загальноклінічних, серологічних, молекулярно-біологічних, експериментальних і статистичних методів дослідження.
Матеріалами для проведення аналізу динаміки, тенденцій розвитку і основних рушійних сил ЕП ГВ і ГС у Полтавській області були дані офіційної статистичної звітної документації по окремим інфекційним захворюванням, затверджені МОЗ України та звітні матеріали Полтавської обласної СЄС за 1970-2005 роки. Ретроспективний епідеміологічний аналіз проводили згідно методики, викладеної у навчально-методичних посібниках [155].
Перелік ДЗ, які досліджувалися був визначений за даними річного звіту міської дезінфекційної станції. Тестуванню підлягали дезінфектанти, які найчастіше використовувалися в ЛПЗ Полтавської області.
Проаналізована наступна медична статистична документація:
1. Форма № 1 - "Звіт про окремі інфекційні і паразитарні захворювання";
2. Форма № 2 - "Звіт про окремі інфекційні і паразитарні захворювання" (щорічна);
3. Форма № 12 - "Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування ЛПЗ Полтавської області";
4. Форма № 40-здоров - "Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції";
5. Форма 209/0 - Результати аналізу;
6. Форма № 245/0 - Аналіз крові на маркери вірусних гепатитів;
7. Форма № 259/0 - Журнал реєстрації серологічних обстежень;
8. Форма № 274/0 - Журнал реєстрації проб і видач результатів обстеження з об'єктів навколишнього середовища;
9. Форма № 276/0 - Журнал обліку серологічних досліджень проб з об'єктів навколишнього середовища;
11. Форма 322/0 - Журнал реєстрації проб і видача результатів дослідження;
12. Форма 403/0 - Журнал серологічних досліджень матеріалу від людей;
13. Форма 401/0 - Результат серологічного дослідження.
Поширеність ГВ- і ГС-інфекцій серед населення Полтавської області визначали шляхом аналізу результатів сероепідеміологічного обстеження 138438 донорів крові на маркери ГВ - HВsAg і ГС - анти-ВГС за п'ять років (2001-2005рр.) та за даними отриманими при поглибленому обстеженні 214 донорів крові.
Поглиблене клініко-епідеміологічне та лабораторне обстеження донорів включало: ретельний збір епідеміологічного анамнезу - згідно розробленої анкети, яка прилагається; загальноклінічний огляд та проведення спеціальних лабораторних досліджень: загального аналізу крові, біохімічного аналізу сироватки з визначенням активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, гамаглутамілтранспептидази, лужної фосфатази, вмісту білірубіну, загального білку (біохімічний аналізатор "Супер-Z-818", Японія). Проводилось УЗ-дослідження печінки і селезінки відносно еталонного середовища. Сироватки крові тестували на розширений спектр серологічних маркерів ГВ (HBsAg, анти-HBs, анти-HBc IgM і IgG, HBeAg, анти-HBe) і ГС (анти-ВГС (сумарні), aнти-ВГСс IgM і IgG та анти-NS3, анти-NS4, анти-NS5) методом ІФА і визначали ДНК ВГВ і РНК ВГС методом ПЛР.
При постановці ІФА використовували тест-системи "DIA - HBV" і "DIA - HCV" АТЗТ НВК "Діапроф-Мед" (Україна) і НВК "Диагностические системы" (Росія). Для проведення ПЛР застосовувалися тест-системи "Ампли Сенс HBV - 470 s/BKO - 770" та "Ампли Сенс HСV - 240 s/BKO - 440"(Росія ).
Серологічні та молекулярно-біологічні дослідження здійснювали у динаміці - одразу після виявлення HВsAg і анти-ВГС, через 3 і 6 місяців.
Оцінка якості обробки виробів медичного призначення багаторазового використання на етапі дезінфекції і ПСО оцінювалась під час комплексних перевірок по дотриманню санітарно-протиепідемічного режиму у ЛПЗ Полтавської області. Всього, протягом 2004-2005 рр., було обстежено 30 ЛПЗ. Оцінка якості ПСО медичного інструментарію проводилась з використанням загальноприйнятих методів виявлення залишків прихованої крові - азопірамового і "Факел" [85], а також доповнювалася методами, що застосовуються у клініко-діагностичних лабораторіях та судово-біологічній експертизі для виявлення прихованої крові - тестом "Гемофан" і тонкошаровою горизонтальною хроматографією [12]. Контролю підлягав 1 % найменувань від кількості обстежених предметів одного призначення. Неякісно обробленим вважався інструментарій, на якому у контрольних тестах були виявлені залишки прихованої крові. Всього на наявність залишків прихованої крові поставлено 285 проб.
Характеристика методів контролю якості ПСО, використаних у роботі:
1. Азопірамовий метод [85].
Набір для постановки азопірамового методу: амідопірин 10 г, солянокислий аніліну 0,15 г .
Безпосередньо перед перевіркою якості ПСО виробів медичного призначення готували робочий розчин наступним чином: змішували азопірам (амідопірину 10 г, солянокислогого аніліну 0,15 г, 95° спирту етилового 100 г) та 3% розчин перекису водню у співвідношенні 1:1. Потім цим розчином обробляли обстежуваний предмет - поверхню протирали тампоном, змоченим у реактиві, або за допомогою піпетки наносили декілька крапель реактиву. Оцінку проби проводили через 1 хвилину. За наявності залишків крові не пізніше ніж через 1 хв. після контакту реактиву із забрудненою поверхністю з'являється забарвлення, фіолетового кольору, яке швидко, протягом декількох секунд, змінюється на рожево-бузкове або буре.
2. "Факел" [85].
Реактив "Факел" - білий порошок, без запаху. Випускається в пластмасових ампулах з кришкою, яка одночасно є дозатором. Для контролю якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення готується 0,2 % розчин реактиву "Факел": вміст кришки від флакону з реактивом змішується із 10 мл дистильованої води. До розчину добавляється 1 мл 3 % розчину перекису водню у співвідношенні 1:10. Потім цим розчином обробляли обстежуваний предмет - протирали тампоном, змоченим у реактиві, або за допомогою піпетки наносили на нього 1-2 краплі реактиву.
За