РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У роботі проведено епідеміологічний аналіз досліджень випадків ботулізму серед
населення України за період з 1991 по 2002 рр.
У ході виконання роботи комплексно використано епідеміологічній, статистичний,
медико-географічний, мікробіологічний, експериментальний методи дослідження і
логічну інтерпретацію отриманих результатів.
Вперше для аналізу захворюваності на ботулізм було використано метод
просторового аналізу із застосуванням ГІС технологій, тобто аналіз захворювань
у просторі і часі, що в свою чергу розширює можливості епідеміологічного методу
[4, 3, 29, 30,47].
2.1. Об’єкти дослідження
По Україні за 1991 –2002 рр. проаналізовано 2353 осередки ботулізму, з
кількістю потерпілих 2921 осіб, серед них окремо 16 осередків з кількістю
потерпілих більше 5 осіб. Інформаційними джерелами слугували дані електронної
системи обліку захворюваності на ботулізм Міністерства охорони здоров’я
України, статистичні дані по “Звітах про фактори навколишнього середовища, що
впливають на стан здоров’я людини” за 1992-2002 рр. (ф. №18), та “Отчетах о
работе санитарно-эпидемиологической (дезинфекционной) станции” за 1989-1991рр.
(ф. №36)”, а також оперативна інформація щодо захворюваності на ботулізм за
станом на 01.01.2004 р.
Вивчені найбільш значні спалахи ботулізму в Україні, які були описані в 70 –
80-х роках за довідками комісій МОЗ щодо розслідування даних спалахів.
Проаналізовано дані щодо мікробіологічного забруднення харчових продуктів групи
ризику сульфітредукуючими клостридіями в межах країни за матеріалами державної
санепідслужби за період 1997-2002 рр., а також здійснено дослідження ґрунту
щодо ступеню його обсіменіння споровою анаеробною мікрофлорою. Дослідження
здійснено відповідно до ГОСТ 29185—91 “Продукты пищевые. Методы выявления и
определения количества сульфитредуцирующих клостридий” [15] за основним
принципом санітарної мікробіології [23].
2.2. Методи досліджень
Епідеміологічний метод. Проаналізовано динаміку захворюваності на ботулізм в
просторі і часі. Для здійснення аналізу з максимальною достовірністю створено
персоналізовану електронну базу даних, що містить інформацію по кожному випадку
захворювання з його характеристикою, зокрема, даними про дату захворювання,
територіальну належність (населений пункт) умовами госпіталізації, лікування,
лабораторною діагностикою, перебігом, характеристикою ботуліногенного продукту,
станом епідрозслідування тощо, всього 62 показники. На підставі зазначених
даних проаналізовано територіальні, вікові, статеві, сезонні та інші
закономірності розвитку процесу захворюваності на ботулізм, а також визначено
осередковість, захворюваність, смертність та летальність. Визначені харчові
продукти групи ризику, їх походження та взаємозв’язок з типом ботулізму,
важкістю перебігу тощо.
Статистичний метод. Обчислення проводилось з використанням діючих методик [44].
Достовірність результатів дослідження підтверджена математичною обробкою даних.
Для оцінки рівнів захворюваності, смертності та летальності використовувалися
стандартні методики визначенні інтенсивних та екстенсивних показників.
Для визначення кількісної сторони процесу щодо захворюваності на ботулізм було
застосовано, також статистичний опис [11]. Для статистичного аналізу
використано дані статистичної звітності, дані автоматизованої системи обліку
випадків захворюваності на ботулізм в Україні, що діє з 1991 р., а також дані
мікробіологічних досліджень забрудненості харчових продуктів сульфітредукуючими
клостридіями [17, 22, 42,43, 44, 55].
Мікробіологічний метод.
Враховуючи, що мікроорганізми, які мешкають у навколишньому середовищі і
безпосередньо або опосередковано негативно впливають на здоров’я людини,
складають одну тридцятитисячну частину всього мікробного населення нашої
планети [97], в даній роботі застосовані методи санітарної мікробіології, з
огляду на той факт, що C.botulinum поруч з іншими патогенними та непатогенними
клостридіями є постійним мешканцем оточуючого середовища, а найбільш вживаною і
опрацьованою методикою встановлення цієї групи мікроорганізмів щодо створення
ризику захворювання людини на ботулізм є визначення наявності CРК в харчових
продуктах або інших досліджуваних об’єктах. В даній роботі поставлено
експеримент з дослідження спеціально підібраного і підготовленого ґрунту.
З метою визначення рівня забрудненості харчових продуктів СРК (індикативний
показник наявності C.botulinum в продуктах харчування при здійсненні державного
санепіднагляду) було використано метод, який полягає у виявленні в визначеній
навісці харчового продукту СРК. Метод засновано на висіві визначеної кількості
продукту або його розведень у залізосульфітвміщуючі середовища, інкубуванні
посівів при (37±1)°С не більш 72 год., підтвердженні приналежності
мікроорганізмів, які виросли за культуральними, морфологічними та біохімічними
ознаками до СРК. Детально метод описаний в додатку В.
Медико-географічний метод.
В даній роботі використано просторовий медико-географічний метод аналізу
загальної та спалахової захворюваності на ботулізм, який реалізовано на базі
пакету ArcView GIS 3.2а.
Метод обрано у зв’язку із значною кількістю показників та багатофакторністю
процесів, які розглядаються, з метою підключення до аналізу візуалізованих
(картографічних) даних про соціальні та природні чинники України. На даний час
вказані можливості надаються геоінформаційними технологіями (ГІС), на базі яких
будуються прикладні ГІС. Одним з елементів даної роботи є створення
спеціалізованої ГІС, яка призначена для просторового географо-картографічного
аналізу загальної та спалахової захворюваності на
- Київ+380960830922