РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ІДІОМАТИЧНОГО ПРОСТОРУ "HOMO SOCIALIS"
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Значна кількість й різноманітність антропоцентричних ідіом вказує на те, що феномен людини є складним і багатогранним. Ідіоми на позначення властивостей людини, її поведінки, вчинків, стосунків тощо відображають вплив на її розвиток і становлення об'єктивних та суб'єктивних чинників: зовнішніх й внутрішніх, суспільних й біологічних. Ідіоми з такою семантикою наповнюють вербалізовані концепти різного ступеня абстрактності, які об'єднуються в межах ідіоматичного простору "homo socialis".
У проведенні концептуального аналізу особливий статус надається такій розумовій структурі як фрейм. Серед виділених С.А.Жаботинською п'яти основних типів фреймів [67, с. 12-25], релевантними для нашого дослідження є чотири з них, а саме предметноцентричний, партонімічний, акціональний та асоціативний типи фреймів, оскільки саме вони організують концептуальну інформацію ідіоматичного простору "homo socialis", відображену в ідіомах сучасної англійської мови на позначення людини як соціальної істоти.
2.1. Концептуальна модель ідіоматичного простору "homo socialis"
Різноманітність досліджуваного матеріалу, яка полягає в ідіоматичному позначенні усіх сфер життя й діяльності людини та особливостей її внутрішнього світу, зумовлює складну структурну будову ідіоматичного простору "homo socialis", який являє собою поєднання фреймових структур: предметноцентричного, акціонального, партонімічного й асоціативного, й утворює інтегративну концептуальну модель. Ідіоми, що наповнюють слоти предметноцентричного фрейму, відображають оцінку суспільством особистісних рис індивіда, яка в подальшому впливає на ставлення до людини, на її суспільне становище. Ідіоми, які актуалізують акціональний фрейм, представляють оцінку дій і поведінки особистості, що не меншою мірою зумовлює ставлення до неї з боку оточуючих. Ідіоми, що представляють партонімічний фрейм, відображають відношення володаря й приналежного, причому людина може виступати власником, приналежним, контейнером або ототожнюватися з належною їй частиною тіла, одягу тощо. Експлікація ставлення громади до індивіда та його вчинків відбивається за допомогою ідіом, які представляють асоціативний тип фрейму. При цьому об'єкт номінації може бути схожим на певний еталон - об'єкт, який є зразковим за своїми ознаками, якостями, діями (стійке порівняння) або уподібнюватися йому (метафора).
Взаємодія окреслених типів фреймів формує міжфреймову мережу, що являє собою інтегративну концептуальну модель ідіоматичного простору "homo socialis", у якій предметноцентричний фрейм займає центральне місце. Він являє собою систему взаємопов'язаних пропозицій, де центральним логічним суб'єктом є ХТОСЬ-особа, якій надаються різноманітні ознаки, представлені в ідіомах сучасної англійської мови, основним призначенням яких є характеристика об'єктів навколишньої дійсності. Серед властивостей, які кваліфікують людину, на основі компонентного аналізу ідіом, виділяємо якісні (такий) (bright and breezy [277, p. 44], not a hair out of place [279, p. 151]), кількісні (стільки) (one of the world's worst [266, c. 842]), буттєво-акціональні (існує/діє) (be on the stage [279, p. 372]), оцінні (так/таким чином) (come down hard on sb [277, p. 66]), локативні (тут) (be miles away [277, p. 229; 280, p. 236]) і темпоральні (зараз), які в ідіомах на позначення людини виражені переважно імпліцитно (be on the mend [277, p. 228; 280, p. 233] - перебувати у процесі одужання (зараз)). Предметноцентричний фрейм слугує основою для розгортання інших типів концептуальних структур, таких як, наприклад, акціональний фрейм, що включає декілька сутностей (ЩОСЬ/ХТОСЬ/ХТОСЬ1/ХТОСЬn), які наділяються семантичними ролями й стають актантами події, що розгортається в певних просторово-часових межах [138, с. 78]. Семантичні ролі відображають характер відношень між актантами, серед яких один, наділений роллю агенса, є центральним. Суб'єкт-агенс є головним учасником події, оскільки розподіл ролей між іншими складниками залежить від дії, яку виконує суб'єкт. Якщо в предметноцентричному фреймі у фокусі знаходиться сам суб'єкт, то в акціональному акцент зміщується на його взаємодію з іншими сутностями [67, с. 19-20].
Досліджуваний фактичний матеріал дає підстави стверджувати, що слот ЩОСЬ може бути інструментом, за допомогою якого агенс (ХТОСЬ) здійснює певну цілеспрямовану дію (kill sb with kindness [279, p. 193]), паціенсом - об'єктом, на який спрямована дія (hit the books [266, c. 98; 276, p. 71; 279, p. 36]) або результатом, отриманим внаслідок діяльності (pick sb's pocket [279, p. 282] - де результатом дії є украдене майно).
Паціенсом виступає живий об'єкт (ХТОСЬ1), який зазнає зміни/впливу внаслідок діяльності суб'єкта (ХТОСЬ) (sell somebody down the river [277, p. 286; 280, p. 340]). Низка ідіом показує, що паціенсом може бути і сам агенс, якщо його дії спрямовані на себе, наприклад, kill yourself (laughing) [279, p. 193], lift oneself/pull oneself up by one's own bootlaces [266, c. 100]. ХТОСЬn позначає бенефіціанта - особу, для якої діяльність суб'єкта є вигідною, причому n вказує на те, що такою особою може виступати сам агенс (ХТОСЬ) (throw the book at sb [266, c. 99; 279, p. 36; 280, p. 404]), паціенс (ХТОСЬ1) (lick/kiss sb's ass [277, p. 9; 280, p. 194]) або третя особа (ХТОСЬ2) (lie through your teeth [279, p. 210], де суб'єкт може брехати заради іншої людини).
Асоціативний фрейм є фреймовою структурою, яка включає декілька предметних сутностей (ХТОСЬ/ЩОСЬ/ХТОСЬ1) і встановлює відношення подібності, що ґрунтується на зближенні концептів у мисленні людини. Схожість чи подібність може бути як реальною (об'єктивною), так і уявною (суб'єктивною). У