РОЗДІЛ 2
Творчість Бгараті Мухерджі: шлях від експатріації до імміграції
2.1. Порубіжна свідомість експатріантів у ранніх творах Б.Мухерджі
В американській багатокультурній літературі тема іммігрантського досвіду плідно
переосмислюється з двох позицій: ідентифікації іммігранта з минулим і країною
народження, з одного боку, та адаптації і “вливання” в країну проживання, з
іншого. Е.Саїд у “Роздумах про вигнання” детально розглядає
іммігранта-вигнанця, а його стан визначає як “самотність, що виникає за межами
групи: через втрату перебування разом з іншими у спільному місці проживання
[154, с.359]”. Е.Саїд розрізняє добровільне та вимушене вигнання, як,
наприклад, у випадку з експатріантами та біженцями, і вивчає різні політичні та
соціально-економічні причини виїзду з країни. Але, на його думку, експатріантів
об’єднує переживання болісної втрати місця народження, традицій та сім’ї,
втрати, яку переселенець відчуває кожного разу, коли дивиться на те, що він
залишив позаду. Е.Саїд фокусує увагу на двох типах реакції на таку втрату. З
одного боку, з’являється спокуса звернутись до “національної гордості,
колективних почуттів, групових пристрастей…, щоб подолати самотність вигнання
[154, с.359]”. Втрату можна компенсувати по-іншому: “створити новий світ і
керувати в ньому, вперто виділятись на новому місці, реалізувати своє право
“відмовитись належати [154, с.363]”. Вплив обох типів реакції на долю
іммігрантів та експатріантів знайшов своє відображення у творах американських
письменників. Бгараті Мухерджі узагальнила власний досвід болісної
трансформації в Канаді у перших своїх романах “Донька Тигра” і “Дружина”.
Роман “Донька Тигра” (1972) написаний з власного досвіду Б.Мухерджі, коли після
кількох років одруження та проживання в Канаді вона приїхала додому і побачила
світ, який відрізнявся від того, що вона пам’ятала. Коли в 1973 році вони з
Кларком Блейзом та дітьми приїхали до Індії, Бгараті була глибоко вражена
індійською бідністю, безладом, зневагою до жінок: “Неприпустимо, що життя
приносять у жертву поняттям пристойності та покори”, – пише Б.Мухерджі в романі
“Дні та ночі в Калькутті” [31, с.217]. Кларк Блейз має зовсім інші враження від
Індії, ніж дружина. Його захоплює та інтригує магія міфів та культур, тоді як
Мухерджі шокує мізерне існування індійців, особливо жінок. Наприклад, в романі
“Донька Тигра” Б.Мухерджі описує бруд та сморід індійських ринків, а в К.Блейза
ми знаходимо зовсім протилежний відгук: “Немає нічого більш привабливого; у
світі ринків найсмачніший вигляд має індійський базар з його любовно складеними
гірками овочів, зеленню всіх відтінків… [31, с.22]”. Роман “Донька Тигра”
вийшов з друку раніше, хоча тема двох романів спільна – погляд експатріантки на
Індію після повернення з Америки. “Перші десять років після одруження я провела
на батьківщині чоловіка в Канаді, – пише Б.Мухерджі. – Я була експатріанткою в
Північній Америці завдяки своєму бажанню або долі. Мій перший роман “Донька
Тигра” виражає самотність, яку я відчувала, але не могла визнати, навіть перед
собою, коли я знаходилась на “нічиїй землі” між країною мого минулого та
континентом мого теперішнього. Цей роман наповнюють спогади, ностальгія за
втраченою культурою та класом; у цьому романі змальована свідомість
експатріантів [118, с.34]”. Близький до європейської моделі, роман “Донька
Тигра” привносить в американську літературу нетипові для неї елементи
вікторіанської та георгіанської літератури. Орієнтація на соціум, залежність
від суспільної ієрархії, чіткі правила доречної та недоречної поведінки,
іронізм наближають твір до британського роману початку ХХ століття. Письменниці
були близькі ці поняття, оскільки її навчання проходило в британській школі ще
до отримання Індією незалежності.
Головна героїня роману Тара Банерджі повертається до Індії після тривалого
перебування в Америці, де вона навчалась і одружилася з американцем Дейвідом.
Хоча Дейвід не бере безпосередньої участі в зображених у романі подіях,
письменниця використовує його образ для ілюстрації проблем міжкультурних
відносин. Він також виступає читачем роману, якому Тара переказує свої враження
від Калькутти. Тара повернулась на батьківщину в кінці 60-х, коли Калькутта та
Західна Бенгалія були охоплені акціями політичного протесту, пов’язаними з
провалом земельної реформи та виборами до Асамблеї. Комуністи намагалися
зміцнити свою позицію шляхом захоплення землі селянами та проведенням страйків
на підприємствах. Інші партії також хотіли переманити громадян на свій бік, у
результаті чого спалахнули міжпартійні сутички. В Калькутті, яка на той час
була столицею, почались масові безчинства, терористичні акти, акції саботажу.
Ці події ввійшли в історію як революція Наксалітів (комуністів), яких у романі
називають “лівими з найлівіших”.
Політичні події в романі створюють контекст для розкриття характерів героїв. На
думку Мухерджі, “[х]ороші художні романи зосереджують увагу на емоційних,
розумових та фізичних реакціях невеликої групи дійових осіб, які потрапляють в
небуденну для них ситуацію… Починаючи з першого свого роману, я подавала
широкий політичний, класовий та расовий контекст. У “Доньці Тигра”
індивідуальні вчинки випливають з реакції на революцію Наксалітів у Калькутті
та загрозу встановлення марксистського правління в Західній Бенгалії [42,
с.10]”.
В Індії Тара опиняється у пастці спогадів та реальності, індійської та
американської культур, двох домівок. Вона аналізує себе, свою родину й друзів,
щоб вияснити, де її місце. Після багатьох років на Заході Тара дивиться на свою
рідну країну іншими очима – поглядом е
- Київ+380960830922