Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів

РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЛІТЕРАТУРИ ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
2.1. Критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів
Інтерпретація художніх творів у системі освіти відбувається за участю вчителів. Вони визначають зміст та характер цього процесу, передбачають конкретні форми активного освоєння художньо-естетичних цінностей, реалізують на практиці певні підходи та методи щодо оцінки подій та явищ, які мають місце в культурному житті суспільства. Як зазначено в державній програмі "Вчитель", "ключова роль у системі освіти належить учителю. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини" [82, с. 169].
Організація вчителем інтерпретаційної діяльності у сфері художньої культури і мистецтва має як зовнішню, так і внутрішню детермінацію, залежить від досвіду, який був освоєний у процесі професійної підготовки, спілкування, пізнання та творення художньо-естетичних цінностей. У системі вищої педагогічної освіти майбутні вчителі літератури отримують певну підготовку до інтерпретаційної діяльності, набувають знань, понять та уявлень про художню літературу як соціальне та культурологічне явище, привчаються до здійснення художнього аналізу та естетичної оцінки творів української та зарубіжної літератури, утверджуються у своїх творчих силах і можливостях. Як зазначає О.Заболотська, усвідомлення своєї творчої індивідуальності дозволяє майбутньому вчителю літератури якісно перетворити себе, зняти психологічні бар'єри, переосмислити професійні очікування, відшукувати можливості для розвитку професійно значущих якостей, виробити свою педагогічну концепцію [98, с. 14-15].
Водночас, можна бачити, що у вирішенні питань підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів існують проблеми, які вимагають свого послідовного вивчення та практичного вирішення. Вони стосуються таких аспектів як забезпечення системності підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретаційної діяльності в школі, досягнення якості та ефективності взаємодії з учнями під час творчого осмислення літературно-художніх цінностей, використання потенційних можливостей інтерпретації художніх творів у процесі навчальної, виховної та культуротворчої роботи.
Наявність існуючих проблем переконує у необхідності їх глибокого вивчення, аналізу та прийняття відповідних педагогічних рішень. На цьому наголошують вчені Н.Волошина, І.Глазкова, С.Дорогань, Т.Іванова, Є.Квятковський, Л.Кондрашова, О.Кучерявий, Н.Миропольська, С.Мельничук, Л.Настенко та ін. Адже для прийняття конкретних рішень щодо педагогічного забезпечення зазначеного процесу потрібно, передусім, вивчити існуючий стан готовності студентів-філологів до здійснення цього виду діяльності, дослідити реальну ситуацію, пов'язану з можливістю виконання майбутніми вчителями літератури покладену на них функцію інтерпретації художніх творів у процесі навчальних занять, виховної та культуротворчої діяльності.
Усвідомлення необхідності отримання відповіді на вказані питання спонукало нас до розробки критеріїв та показників готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів, а також визначення рівнів готовності студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів до інтерпретаційної діяльності у сфері художньої літератури і мистецтва.
Критерії та показники готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. Наше звернення до критеріального осмислення зазначеного питання зумовлено тим, що воно дозволяє оцінити готовність майбутніх учителів літератури до інтерпретаційної діяльності на основі конкретних ознак. Адже, як зазначає С.Гончаренко, В.Радул та ін., критерій є ознакою, "за якою класифікуються, оцінюються (та одержують оцінки) відповідним індикатором психічні явища, дії або діяльність, зокрема при їхній формалізації" [225, с. 122].
У науковій літературі питання щодо критеріїв готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів отримало певне висвітлення. Вчені розглядають його переважно у контексті формування педагогічної майстерності вчителя літератури, формування у нього системи естетичних цінностей, здійснення естетичного виховання у процесі клубної роботи та ін. Так, вказуючи на готовність до інтерпретації художніх творів як складову педагогічної майстерності вчителя літератури, Л.Решетняк виділяє такі критерії, як спрямованість педагогічної майстерності (прагматична, теоретична, концептуальна), характер виявлення педагогічної майстерності (мозаїчний, логічний, системний), способи реалізації педагогічної майстерності (емоційні, інтелектуальні, діяльнісні). Спираючись на ці критерії, виявляється можливим визначення цілеспрямованості, характеру та способів здійснення інтерпретаційної діяльності в школі.
Розглядаючи систему естетичних цінностей як цілісну програму самореалізації вчителя за законами краси О.Софіщенко підтримує необхідність використання на практиці не лише гносеологічних, аксіологічних, але й культурологічних критеріїв оцінки готовності вчителя до інтерпретації художніх творів. При цьому, актуалізується увага на таких критеріях і показниках, як комунікативна, дидактична та духовна спрямованість системи естетичних цінностей, емоційні, інтелектуальні та діяльнісні способи їх функціонування, а також спонтанний, логічний та концептуальний характер виявлення [224, с. 5-13]. Ці критерії дозволяють оцінити стан, способи та характер використання вчителем літератури системи естетичних цінностей під час інтерпретації художніх творів.
Учені розглядають критерії готовності майбутніх учителів до інтерпретації художньо-естетичних цінностей як відображення досвіду, який вони отримали у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Як зазначає Ю.Максимчук, при цьому доцільно враховувати такі критерії, як програмно-