РОЗДІЛ II
ОСНОВИ МЕТОДИКИ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИКИ В УМОВАХ КРЕДИТНО- МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
2.1. Умови формування позитивної мотивації до опанування студентами елементів творчих умінь
Підвищення якості підготовки майбутніх фахівців в умовах інтенсивного розвитку науки та техніки стає актуальною проблемою. Враховуючи парадигму особистісно-орієнтованого навчання є потреба зробити навчальний процес водночас процесом розвивальним.
Аналіз науково-методичної літератури показав, що завдання та цілі розвитку творчих здібностей студентів молодших курсів вищих технічних навчальних закладів не достатньо конкретизовані; навчальний матеріал спрямований на запам'ятовування, а не на розвиток, практично мало студентам пропонуються завдання творчого характеру, проблемні ситуації, також відсутня професійна спрямованість завдань.
Залишається невирішеним питання методичного забезпечення навчання, спрямованого на формування та розвиток творчих умінь студентів молодших курсів під час проведення лабораторних занять з курсу загальної фізики.
Тому ми поставили перед собою завдання розробити методичне забезпечення навчально-творчої діяльності студентів під час виконання лабораторних робіт з курсу загальної фізики з використанням творчих завдань. Метою спеціально створеннї методики є спрямування навчально-творчої діяльності на розвиток творчих умінь студентів.
Критеріями оцінювання навчально-творчої діяльності студентів треба вважати: якість виконання завдання, самостійність при виконанні, уміння бачити недоліки в роботі та шляхи їх подолання.
Виділяємо такі критерії оцінювання виконання творчих завдань до лабораторних робіт з курсу загальної фізики, які характеризують сформованість творчих умінь базового, професійного та вищого ступенів.
До вищевказаних критеріїв ми відносимо такі як:
- оригінальність виконання завдання,
- широта,
- точність,
- самостійність,
- ефективність розв'язування.
Для створення методичного забезпечення навчально-творчої діяльності студентів у процесі виконання лабораторних робіт з курсу загальної фізики треба враховувати такі аспекти:
- зв'язок завдань до лабораторних робіт з майбутньою професією;
- диференціація завдань та системи оцінювання;
- ускладнення завдань до лабораторних робіт з метою активізації допитливості, професійної зацікавленості та творчого пошуку;
- стимулювання потреби самовдосконалення, мобілізації творчих здібностей та самоствердження.
Розробляючи систему творчих завдань до лабораторних робіт для студентів вищого технічного навчального закладу з курсу загальної фізики, потрібно:
- враховувати, індивідуалізацію та диференціацію завдань;
- можливість використання творчих завдань на будь-якому етапі навчання;
- відповідність творчих завдань формуванню та розвитку певних творчих умінь.
Методичне забезпечення впровадження нової методики, спрямованої на формування та розвиток творчих умінь студентів молодших курсів повинно мати професійну орієнтацію.
Варіант нової методики, використання якої буде послідовно сприяти розвитку творчих умінь студентів на лабораторних заняттях з курсу загальної фізики варто створити адаптованим до кредитно-модульної системи навчання у вищому навчальному закладі.
Необхідно зазначити, що ефективна організація педагогічного процесу неможлива без врахування спонукальних причин, які визначають діяльність студента, тобто, аналіз та модернізація методики навчального процесу потребує дослідження проблеми мотивації.
З погляду психології мотиви - це те, що спонукає діяльність людини та задля чого її здійснюєть. У широкому розумінні до мотивів відносять потреби і інстинкти, потяги та емоції, установки та ідеали.
Згідно з дослідженнями психологів структура діяльності має такий вигляд: потреби - мотив - мета --засоби (умови) - планування - реалізація плану -контроль - корекція - рефлексія. Дослідження вчених довели, що до основний чинник, який впливає на результативність діяльності це - мотивація. З огляду на це, формування мотиваційної сфери навчання є одним з головних завдань, реалізуючи яке викладач може підвищити ефективність своєї роботи.
Основним мотивом учіння, пов'язаного з усвідомленням завдань його досягнення, стає природне прагнення підготуватися до майбутньої діяльності а оскільки учіння це - опанування нагромаджених людством знань, то це і є - пізнання світу, інтерес до знання. Але є й інші мотиви, наприклад, виявити свої сили й здібності, самовдосконалення, суспільні мотиви ( бажання одержати знання для подальшої суспільно корисної діяльності).
Зазначимо, що мотивацію умовно класифікуєть за трьома типами.
Перший, домінантний тип, пов'язаний з психологічними особливостями студента відносно навчального процесу, іншими словами, внутрішній тип мотивації. Цей тип визначає інтерес студента до конкретного предмета.
Другий тип - ситуативна мотивація; цей тип можна вважати зовнішнім по відносно навчального процесу.
Третій тип - це конформістська або сугестивна мотивація. Вона пов'язана з розбіжностями між ціннісними орієнтаціями та реальною поведінкою особистості.
Наприклад, якщо виникає ситуація коли студент, який не має потягу до занять конкретним предметом, але виникає потреба засвоїти знання з цього предмета, необхідні йому для успішної діяльності в межах обраної професії - це є приклад конформістської мотивації. Стимулами, які спонукають таку мотивацію, є, наприклад, прагнення до отримання підвищеної стипендії, бажання продовжувати навчання на держбюджеті, бажання вступити до магістратури після одержання ступеня бакалавра.
Неважко помітити, що третій тип мотивації має примусовий характер, а це пов'язано з психологічним дискомфортом. Відповідні мотиви можуть бути малоефективними для певної категорії студентів, не дивлячись на те, що традиційний підхід до організації й побудови навчального процесу приділяє формуванню таких стимулів велику
- Київ+380960830922