РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Для проведення досліджень були закладені такі досліди.
Дослід 1: “Вплив сумісного посіву льону-довгунця з нещільнокущовими злаковими
травами на продуктивність фітоценозу в умовах радіоактивного забруднення
ґрунтів”. Закладався в зоні посиленого радіоекологічного контролю (ПСП ім. В.П.
Чкалова Коростенського району Житомирської області).
Варіанти досліду:
1. Чистий посів льону-довгунця.
2. Сумісний посів льону-довгунця з пажитницею багаторічною.
3. Сумісний посів льону-довгунця з кострицею лучною.
Дослід 2: ”Вплив заходів росяного мочіння льоносоломи на урожай, якість і
питому цезієву активність льонотрести та продукції її переробки”.
Варіанти досліду:
Вилежування соломи на льонищі без трав’яного покриву і без обертання
(контроль).
Вилежування соломи на льонищі без трав’яного покриву з обертанням.
Вилежування соломи на льонищі з пажитницею багаторічною без обертання.
Вилежування соломи на льонищі з пажитницею багаторічною та обертанням.
Вилежування соломи на льонищі з кострицею лучною без обертання.
Вилежування соломи на льонищі з кострицею лучною та обертанням.
Програмою проведення досліджень в умовах зони посиленого радіоекологічного
контролю передбачалося:
- визначити морфологічну будову стеблостою та якість льоносоломи (щільність
стеблостою, загальна та технічна довжина, діаметр стебел, вміст лубу, міцність,
колір);
- визначити тривалість періоду мацерації трести;
- виявити видовий та кількісний склад мікрофлори в процесі росяного мочіння;
- визначити врожайность соломи, трести та волокна;
- провести інструментальну оцінку льонотрести: вміст і вихід всього, у тому
числі довгого волокна, якість довгого волокна, суму проценто-номерів;
- з’ясувати питому цезієву активність трести, волокна та побічної продукції
льону-довгунця, в процесі первинної та вторинної переробки.
Програмою проведення досліджень в зоні гарантованого добровільного відселення
(СТОВ Україна Народицького району Житомирської області) передбачалося
встановлення видового та кількісного складу мікрофлори льоносоломи в процесі
росяного мочіння та цезієвої активності льонопродукції та побічної продукції за
виробництва льоноволокна.
Дослід 3: “Виявлення вітрової ерозії та вторинного радіоактивного забруднення
трести льону-довгунця”.
Річні втрати ґрунтів від дефляції встановлювали у трьох варіантах досліду:
На дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах;
На дерново-підзолистих суглинкових ґрунтах;
На торфових грунтах.
У рамках досліду визначали:
- вітрові характеристики для зони Полісся;
- розподіл І37Сs залежно від гранулометричного складу ґрунту;
- сезонні зміни питомої активності І37Сs в ґрунтових відмінах на яких
вирощується льон-довгунець;
- еродованість вказаних вище ґрунтових відмін;
- питому активність І37Сs в ґрунті та еоловому матеріалі;
- моделі дефляції наведених вище ґрунтових відмін.
Горизонтальну міграцію радіоцезію шляхом вітрової ерозії виявляли на
дерново-підзолистих ґрунтах різного гранулометричного складу та меліорованих
торфових.
У процесі проведення досліджень та аналізів суворо дотримувались термінології
відповідно до ГОСТ 20433-75 “Лен-долгунец. Термины и определения” [221].
Фенологічні спостереження проводили за фазами росту і розвитку: початок сходів,
масові сходи, “ялинка”, бутонізація, початок цвітіння, масове цвітіння, рання
жовта стиглість. Спостереження, біоморфологічні аналізи та визначення
урожайності льносоломи і трести проводили відповідно до “Методических указаний
по проведению технологической оценки льносоломы и опытов по первичной обработке
льна” [222]. Також дотримувалися вимог таких нормативних документів: ГОСТ
28285-89 [223], ГОСТ 14897-69 [224].
Із середніх зразків трести льону-довгунця, що була отримана відповідно
варіантів досліду виділяли волокно і визначали його вміст.
Технологічні показники якості льоносоломи визначали дотримуючись вимог та ГОСТ
28285-89 [223], ГОСТ 14897-69 [224].
Тресту оцінювали відповідно до ДСТУ 4149:2003 [225] та ГОСТ 24383-89 [226].
Ступінь вилежування трести встановлювали органолептично та методом відбору
“питків”, відбираючи середні зразки з кожної ділянки досліду. За цього
дотримувались вимог “Методических указаний по проведению полевых опытов со
льном-долгунцом ” [227].
Якість льоноволокна визначали відповідно до ДСТУ 4015-2001 [228].
Переробку трести та визначення виходу й якості волокна проводили безпосередньо
на Ємільчинському льонозаводі. Отримане за технологічної оцінки волокно
випробовували на міцність, гнучкість та тонину. За цими трьома показниками
розраховували прядивну придатність волокна.
Чесання довгого волокна та визначення його фізико-механічних властивостей
проводили згідно з “Методикою технологічної оцінки якості льонопродукції”
[229], дотримуючись принципів, наведених у виданні “Виробництво льоноволокна та
його використання” [230]. Статистичну обробку результатів досліджень проводили
за Б.О. Доспєховим [231].
Методика відбору зразків для мікробіологічних досліджень.
Визначення видового і кількісного складу мікроорганізмів, за участі яких
відбувалося вилежування трести, проводили відповідно до “Методичних вказівок з
проведення мікробіологічних робіт з льоном-довгунцем” [232]. Для цього від
початку до кінця вилежування через кожні 7 днів відбирали зразки льоносоломи з
трьох шарів стрічки.
Виділення мікроорганізмів із соломи льону проводили методом вологої камери.
Досліджуваний матеріал із відібраних зразків, на стерильному папері розрізали
на часточки 0,5–1 см і розкладали на дно чашки Петрі. Попередньо в стерильні
чашки розміщували 2–3 кружечки стерильного паперу, зволоженого стерильною
водою. Для підтримання
- Київ+380960830922