РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
В роботі проаналізовано та узагальнено результати досліджень у 130 осіб.
Основну групу обстеження склали пацієнти, які перебували на лікуванні у
клінічних відділеннях НЦРМ АМН України, з діагнозом МДС. Клінічний діагноз та
підтип МДС встановлено у відділенні радіаційної гематології дорослих ІКР НЦРМ
АМН України за критеріями ФАБ-класифікації [119, 227, 228]. Загальна кількість
обстежених основної групи – 55 осіб. Відповідно до модифікованої
ФАБ-класифікації [7, 21], яка в останні роки була доповнена некласифікованим
варіантом МДС, обстежені хворі були розподілені за встановленим діагнозом
наступним чином:
- рефрактерна анемія (РА);
- рефрактерна анемія із надлишком бластів (РАНБ);
- рефрактерна анемія із надлишком бластів у стадії трансформації (РАНБ-Т);
- некласифікований варіант МДС (МДС-Н).
Для проведення аналізу підтипи МДС були об’єднані за ступенем злоякісності та
відсотком бластних клітин у дві підгрупи:
I підгрупа – РА, МДС-Н;
II підгрупа – РАНБ, РАНБ-Т.
Вік обстежених пацієнтів становив від 30 до 77 років. Серед осіб основної групи
дослідження виділена підгрупа хворих на МДС, які були УЛНА на ЧАЕС 1986 р. та
зазнали впливу низьких доз іонізуючого випромінення від 0,04 до 0,92 Зв. Ця
підгрупа склала 17 осіб. Частина хворих обстежувалась повторно на різних етапах
мієлопроліферативного процесу.
Розподіл включених в дану роботу хворих відповідно до ФАБ-класифікації за віком
та статтю представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика групи обстежених хворих на МДС
Група
Кількість (осіб)
Вік (років)
діапазон
M±SD
I підгрупа
РА/МДС-Н
31
(25 / 6)
30 – 77
54,6±17,20
II підгрупа
РАНБ/ РАНБ-Т
24
(16 / 6 / 2)
35 – 75
56,4±13,08
Групу порівняння склали УЛНА на ЧАЕС, які перебували в 30-ти кілометровій зоні
ЧАЕС у 1986 р. Дози опромінення встановлені на основі фізичної розрахункової та
біологічної дозиметрії і не перевищували 1 Зв. В анамнезі не встановлено інших
шкідливих факторів та захворювань, які б мали вплив на кровотворну або імунну
систему. Контрольну групу склали практично здорові особи, гематологічні та
імунологічні показники яких коливались в межах вікових норм. Всі особи
контрольної групи не зазнавали впливу іонізуючого випромінювання, який
перевищував би значення природного радіаційного фону.
Вікову та дозиметричну характеристику групи порівняння та контрольної групи
наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика групи обстежених УЛНА на ЧАЕС 1986 р.
Характеристика
Група
УЛНА на ЧАЕС
1986 р.
Практично здорові (контроль)
кількість (осіб)
55
20
Вік (роки)
діапазон
34–71
45–68
M±SD
50,0±8,86
52,5±5,41
Доза (Зв)
діапазон
0,01–0,95
в межах природного фону
M±SD
0,18±0,26
в межах природного фону
Клініко-імунологічне дослідження проводили на базі ІКР НЦРМ АМН України, як
складову частину комплексного обстеження хворих рекомендованого фахівцями
клінічних відділень. Обстеження проведене у період 2000-2006 рр.
2.2. Методи дослідження
Обстеженим особам з встановленим діагнозом МДС в комплексі імунологічного
обстеження проведено імунофенотипування клітин ПК та КМ методом лазерної
проточної цитофлуориметрії.
Аналіз був проведений в реакції прямої імунофлуоресценції з використанням
набору Acute Leukemia Phenotyping Kit фірми “Becton Dickinson” (BD) (США), який
включав панель МКАТ мічених однією та двома мітками. Список антитіл, мічених
флуорусцеїнізоцианатом (FITC) та фікоеритрином (PE) представлений у таблиці
2.3.
Таблиця 2.3
Кобінації МКАТ використані для імунофенотипової
характеристики МДС
Антиген
(FITC)
Клітинна реактивність
Антиген
(РЕ)
Клітинна реактивність
Control IgG2a
Control IgG1
CD45 (RA)
панлейкоцитарний антиген
CD14
моноцити
CD10 (CALLA)
В-лімфоїдні клітини-попередники, пре-В-клітини, гранулоцити
CD19 (Leu-12)
В-лімфоцити
CD20 (Leu-16)
субпопуляції попередників В-лімфоцитів, В-клітини
CD5 (Leu-1)
зрілі Т-клітини
CD3 (Leu-4)
зрілі Т-клітини, тимоцити
CD22 (Leu-14)
про- та пре-В-клітини, зрілі В-клітини
CD7 (Leu-9)
зрілі Т-клітини, NK-клітини, незрілі клітини мієлоїдного ряду
CD33 (Leu-M9)
мієлоїдні клітини-попередники, моноцити
Anti-HLA-DR
ГК-попередники, моноцити, В-клітини, субпопуляції активованих Т-лімфоцитів
CD13 (Leu-M7)
мієлоїдні клітини
Продовж. табл. 2.3
CD4 (anti-Leu-3)
субпопуляції зрілих Т-клітин, моноцити макрофаги, гранулоцити
CD8 (anti-Leu 2a)
субпопуляції зрілих Т-клітин
Anti-HLA-DR
ГК-попередники, моноцити, В-клітини, субпопуляції активованих Т-лімфоцитів
CD56
NK-клітини, субпопуляції Т-клітин
Anti-HLA-DR
ГК-попередники, моноцити, В-клітини, субпопуляції активованих Т-лімфоцитів
CD38
ГК-попередники, мієлоїдні клітини, моноцити, активовані Т-і В-лімфоцити
CD71
всі проліферуючі клітини, моноцити, еритроцити
CD34
ГК-попередники лімфоїдного та мієлоїдного паростків кровотворення
CD34
ГК-попередники лімфоїдного та мієлоїдного паростків кровотворення
CD117
мієлоїдні клітини-попередники
Дослідження імунного статусу проводили в групі порівняння за рекомендаціями по
обстеженню осіб, які постраждали від дії іонізуючої радіації [218]. Контролем
були мікросфери “CaliBRATE” (BD, США), помічені відповідно FITC чи PE.
Зразки готували за рекомендаціями по використанню набору Acute Leukemia
Phenotyping Kit (BD, США). ПК відбирали з ліктьової вени у пробірки для
проточної цитометрії, які містили антикоагулянт гепарин у концентрації 20
од/мл. Стернальну пункцію проводили стерильною голкою Касирського, яка
використовується для пункції губчатих кісток за методом, який був
запропонований у 1927 р. М.І. Арінкіним. До голки приєднували шприц та
відбирали 0,5-1,0 мл КМ. Вміст шпри