РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження слугувала кров пацієнтів які постраждали внаслідок
аварії на ЧАЕС та проходили обстеження і лікування в клінічних підрозділах ДУ
«НЦРМ АМН України», а також кров осіб контрольної групи. Всього було обстежено
200 осіб. Група постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС включала 134 пацієнта з
церебральним атеросклерозом, артеріальною гіпертензією, гіпертонічною хворобою,
ДЕП ( церебральний атеросклероз – І67.2, гіпертонічна енцефалопатія – І67.4,
дисциркуляторна енцефалопатія – І67.8 ) та рядом захворювань нервової системи,
які протікають з ураженням ГЕБ. Клінічний діагноз було встановлено у відділі
радіаційної психоневрології ІКР НЦРМ АМН України. Аналіз проявів ДЕП проводили
з використанням діагностичних критеріїв та класифікацій, які застосовують у
цьому відділі та викладено у літературних джерелах [44-46,60-65]. Контрольна
група складалася з 66 практично здорових осіб.
Серед постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС був 121 УЛНА на ЧАЕС 1986-1987рр.
та 13 осіб, які несанкціоновано повернулися на проживання до Чорнобильської
зони відчуження. З числа УЛНА на ЧАЕС були сформовані дві групи за ознакою
наявності або відсутності «пошкодження» ГЕБ на момент обстеження.
До основної групи ( І групи ) було включено 108 УЛНА на ЧАЕС 1986-1987рр. з
церебральним атеросклерозом, артеріальною гіпертензією або гіпертонічною
хворобою та ДЕП, які не мали ускладнень свого захворювання у вигляді гострих
ішемічних та геморагічних інсультів, або іншої супутньої патології, яка могла
би спричинити до порушення ГЕБ. До аварії на ЧАЕС вони вважали себе практично
здоровими. Середній вік (М±m) УЛНА на ЧАЕС І групи становив на момент
обстеження 48,78±0,81 роки. У 62 УЛНА на ЧАЕС І групи були визначені
індивідуальні дози опромінення, які коливались від 45 до 940 мЗв (в середньому
353,10±26,60 мЗв). У 46 пацієнтів І групи дозові навантаження були не
визначені. На момент обстеження інкорпорації цезію-137 за даними ЛВЛ у
пацієнтів І групи не зафіксовано. Пацієнти І групи відрізнялись за тяжкістю
перебігу цереброваскулярної патології. Значна частина з вищенаведених
пацієнтів, а саме 90 хворих І групи, мали прояви ДЕП різного ступеня. У
відповідності до відсутності або наявності ДЕП, а також ступеня ДЕП, хворі І
групи були розподілені на чотири підгрупи, а саме з ДЕП-0, ДЕП-І, ДЕП-ІІ і
ДЕП-ІІІ ступеню відповідно. Підгрупа ДЕП-0 включала 18 хворих з церебральним
атеросклерозом та гіпертонічною хворобою або артеріальною гіпертензією без
ознак ДЕП, підгрупи з ДЕП І, ІІ і ІІІ ступеня налічували 27, 53 і 10 пацієнтів
відповідно. Середній вік (М±у) хворих з ДЕП-0 (без ознак ДЕП) становив
46,67±2,14 років, пацієнтів з ДЕП-І ст. - 48,26±6,02 роки, з ДЕП-ІІ ст. -
48,09±8,41 роки та з ДЕП-ІІІ ст. - 57,60±8,34 роки відповідно. Середні дози
зовнішнього опромінення (М±у) у хворих з ДЕП-І ст. становили 444,00±226,60 мЗв,
з ДЕП-ІІ ст. -271,90±154,40 мЗв, з ДЕП-ІІІ ст. – 484,50±213,30 мЗв, а в групі
без ознак ДЕП – 331,20±286,70 мЗв. Хворі І групи на момент обстеження не
отримували лікування.
До наступної групи постраждалих ( ІІ група ) увійшли 13 УЛНА на ЧАЕС, які
перенесли гострі порушення мозкового кровообігу, мали оперативні втручання з
приводу захворювань ЦНС або аутоімунні захворювання нервової системи (4 хворих
перенесли гостре порушення мозкового кровообігу , 2 хворих були прооперовані з
приводу менінгіоми і субдуральної гематоми, 1 хворий страждав на
лейкоенцефаліт, 1 – на енцефаліт, 1 - на енцефаломієліт, 1- на міастенію, 1 –
на множинний склероз та 2 – на арахноідіт). Лабораторні показники, які були
отримані при обстеження пацієнтів ІІ групи розглядалася і аналізувалася у
співставленні з аналогічними показниками пацієнтів І групи, так як не підлягає
сумніву, що мозкоспецифічні антигени пацієнтів ІІ групи контактували з ІКК
внаслідок порушення ГЕБ під час оперативного втручання, інсульту або
аутоімунного захворювання нервової системи. Таким чином, на момент дослідження
ІКК хворих цієї групи були предсенсибілізовані до НСБ ЦНС, що дало можливість
використати ІІ групу в якості контрольної групи з пошкодженнями ГЕБ. Середній
вік (М±m) пацієнтів ІІ групи становив 39,77±3,24 роки. Хворі ІІ групи на момент
обстеження отримували лікування за життєвими показаннями.
З 13 осіб, які несанкціоновано повернулися на проживання до Чорнобильської зони
відчуження була сформована третя група ( ІІІ група). У пацієнтів ІІІ групи було
діагностовано церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією або
гіпертонічною хворобою. Пацієнти ІІІ групи, так як і хворі І групи, не мали
ускладнень основного захворювання у вигляді гострих мозкових геморагічних та
ішемічних інсультів, а також черепномозкових травм або інших захворювань
нервової системи, що могли би спричинити до порушення ГЕБ і стати причиною
сенсибілізації ІКК до нейроантигенів.
Середній вік (М±m) пацієнтів ІІІ групи становив 61,23±4,04 роки. Індивідуальні
дози опромінення у пацієнтів ІІІ групи встановлено В.І. Марченко, А.К.
Сухоручкіним і Ю.П. Івановим (ДП «РАДЕК»), які розробили підхід до оцінки доз
опромінення осіб, що несанкціоновано повернулися на проживання до
Чорнобильської зони відчуження [175]. Діапазон доз зовнішнього опромінення
коливався від 78 до 480 мЗв (М±m -185,50±40,60 мЗв), доз на щитоподібну залозу
- від 360 до 1720 мЗв (М±m - 652,50±145,60 мЗв), показників інкорпорації
цезію-137 за даними ЛВЛ - від 30 до 878 Бк (М±m -179,92±75,03 Бк ).
До контрольної групи увійшло 66 практично здорових осіб без функціональних і
органічних порушень ЦНС. Всі особи, що увійшли
- Київ+380960830922