РОЗДІЛ 2
Методика досліджень
Дисертаційну роботу виконано у рамках тем науково-дослідної роботи кафедри
ботаніки ОНУ імені І. І. Мечникова № 194 „Еколого-біологічне вивчення наземної
та водної флори Північно-Західного Причорномор’я з метою охорони, раціонального
використання та управління продукційним процесом”, № держеєстрації 0100U005407;
№ 286 „Екологія та біологія флори і рослинності Північно-Західного
Причорномор’я, охорона та раціональне використання”, № держеєстрації
0104U005432.Дослідження проводили протягом 1999-2006 р.р. у лабораторії
фізіології рослин кафедри ботаніки ОНУ та лабораторії агрохімії Одеського
інституту агропромислового виробництва УААН.
Для вирішення задач роботи було проведено польові дослідження рослин та ґрунту,
дрібноділяночні та масштабні польові досліди, досліди в умовах теплиці та
відкритого ґрунту, вегетаційні та лабораторні.
Результати досліджень були оброблені за допомогою методів математичної
статистики [56]. Критерії показників розраховані за допомогою сервісних функцій
статистичного пакету електронних програм MS Excel. Дисертацію оформлено у
відповідності до вимог ВАК України.
2.1. Район досліджень та методи відбору проб ґрунту і рослинного матеріалу
Дослідження забезпеченості рослин марганцем та шляхів оптимізації їх
марганцевого живлення на південному чорноземі Одещини проводили на території
Біляївського району Одеської області. Район досліджень включав: поля та
території елітнасіннєгоспу „Південний” Біляївського району Одеської області,
яке відноситься до Одеської Державної Сільськогосподарської Дослідної станції
(з січня 2003 року Одеський інститут агропромислового виробництва УААН),
дослідні поля Одеської Дослідної станції, городи с. Великий Дальник та дослідні
поля Одеського селекційно-генетичного інституту - Національного центру
насіннєзнавства та сортовивчення УААН, а також неорані території аеропортів
Центральний та Застава м. Одеса (Додаток Б). Район обрано та окреслено за
відповідністю до вимог, які ставлять задачі дослідження: тип ґрунту, наявність
різних сільгоспугідь, різноманіття культур, надходження до району наукових
установ, на яких вели роботу, та дослідних полів даних установ.
Дослідження забезпеченості сільськогосподарських рослин марганцем на південному
чорноземі Одещини проводили на полях елітнасіннєгоспу Південний Біляївського
району Одеської області, яке відноситься до Одеської Державної
Сільськогосподарської Дослідної станції. Поля елітнасіннєгоспу відносяться до
Нижньоднестровської зрошувальної системи. Інтенсивне зрошення полів розпочато
1980-му році, було припинено у 1996-му та відновлено на деяких полях у 1999-му
році. Ґрунт району досліджень - чорнозем південний важкосуглинковий
малогумусний на лесі. Агрохімічну характеристику ґрунту надано Одеською
державною проектно-розвідувальною станцією хімізації сільського господарства.
Вміст гумусу за Тюриним - 2,5-3,6 %; рН сольова - 6,6 - 7,3; рН водна 7,0 -
8,0. Ґрунти середньо окультурені, вміст нітратного азоту за Кравковим (при
7-добовому компостуванні) 0,81 - 7,50 мг/100 г; рухомого фосфору за Чиріковим 5
- 10 мг Р2О5/100г; рухомого калію за Чиріковим - 8 - 12 мг К2О/100г [2].
Для оцінки розподілу валового та рухомого марганцю у профілі ґрунту було
закладено розтини на полях елітнасіннєгоспу „Південний” Біляївського району
Одеської області та полі ІАВ, у лісосмузі, на одному з городів села Великий
Дальник та на цілинній ділянці біля аеропорту „Застава”. Загалом було зроблено
6 розтинів глибиною 120 см, з яких було взято індивідуальні ґрунтові проби по
генетичних горизонтах [144]. Для кожного з горизонтів - від орного до
материнської породи - визначили середній вміст валового та розчинного у різних
розчинниках марганцю.
Мішані середні зразки ґрунту або рослинного матеріалу готували з 5 - 10
індивідуальних проб, які відбирали з усієї площі ділянок розміром від 0,5 до 10
га. Місця відбору індивідуальних проб були розміщені, залежно від форми поля
або ділянки, по середній лінії вздовж ділянки або у шаховому порядку [100,
144]. Вегетативну масу (листя) відбирали на полях підчас кущіння в озимих
злаків та цвітіння інших культур методом квадрату 1 х 1 м на тих місцях, де
робили розтин або по аналогічній схемі, на малих ділянках - 25 х 25 см; після
відбору готували мішану пробу для кожного поля або повторності. Зразки зерна та
плодів чи іншої сільгосппродукції відбирали після збору врожаю та готували
середню пробу з повторності, поля чи ділянки [144].
Для оцінки та порівняння інтенсивності поглинання та накопичення марганцю
рослинами на ґрунті із різним вмістом мікроелементу з метою визначення
забезпеченості ним рослин підраховували Коефіцієнт біологічного накопичення
(КБН). А. І. Перельман (1975) [48] ввів поняття „Коефіцієнт біологічного
поглинання” (КБП), що дорівнює співвідношенню між вмістом марганцю у золі
рослин до його вмісту у материнській породі, для оцінки акумуляції рослинністю
розсіяних елементів у біосфері. Пізніше дослідники почали використовувати КБН,
який дорівнює співвідношенню вмісту елементу у сухій речовині рослин до вмісту
його у ґрунті. Він дозволяє оцінити накопичення елементу дослідною рослиною
залежно від кількості у ґрунті за дії різних екологічних факторів [140].
Відібрані проби аналізували протягом доби після відбору для запобігання впливу
зберігання на показники, які визначали, за виключенням зерна пшениці.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Методи агрохімічних досліджень
У пробах ґрунту визначали вміст різних форм марганцю. Валовий вміст марганцю в
ґрунті та вміст мікроелементу у рослинних тканинах визначали методом
- Київ+380960830922