РОЗДІЛ 2
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СЕМАНТИКИ ОПТАТИВА
Розмаїття виявлених значень дає підстави для вироблення досить розгалуженої
семантичної класифікації оптативних висловлень. Кожне значення являє собою
набір диференційних ознак, релевантних для формування критеріїв розрізнення
семантичних особливостей оптативних висловлень.
Виявлення диференційних ознак різних рівнів дозволяють виділити класифікаційні
одиниці, одні з яких підпорядковані іншим. Групи оптативних висловлень мають
вигляд такої ієрархії: типи – види – різновиди.
У роботі реалізовано підхід до семантичної класифікації, викладений в „Русской
грамматике”, 1980. На підставі цього підходу здійснено поділ семантики оптатива
на два основні типи: ірреально-потенційні та власне ірреальні. Подальша
класифікація розроблена самостійно в результаті детального аналізу мовленнєвого
матеріалу.
Оптативні висловлення формують два типи, розмежовані на базі об’єктивної
модальності (перший рівнень диференціації): ірреально-потенційні (I) і власне
ірреальні (II). Кожний із цих типів передбачає диференціацію на одниці нижчого
(другого) рівня – семантичні види: 1) власне бажальність, 2) бажальність із
зумовленою винятковістю, 3) бажальність позитивно оціненого – з-поміж значень I
типу, і 1) бажальність-жалкування, 2) бажальність-докір як стимул – із-поміж
значень II типу.
У межах семантичних видів, у свою чергу, виявлено окремі бажальні значення, що
сприяє виокремленню семантичних різновидів семантики оптатива (третій рівень
диференціації).
Серед ірреально-потенційних речень, що передають власне бажальність, виділено 3
різновиди: а) власне бажання, б) бажання прискореного здійснення, в)
бажання-побоювання;
серед речень, які виражають бажальність із зумовленою винятковістю, виділено 2
різновиди: а) бажання винятково єдиного як зіставлення/протиставлення, б)
бажання винятково єдиного як умова;
з-поміж ірреально-потенційних речень, які передають бажальність позитивно
оціненого, виділено 2 різновиди: а) бажання-ствердження необхідного; б) бажання
необхідного як спонукання.
У сфері власне ірреальних речень, що виражають бажальність-жалкування, виділено
3 різновиди: а) бажання-негативна оцінка, б) бажання-ствердження необхідного,
в) бажання-мрія.
Власне ірреальні речення із значенням банальність-докір як стимул представлені
одним різновидом: бажання-докір як стимул.
Диференціація семантики оптатива першого рівня заснована на розмежуванні
ірреально-потенційних і власне ірреальних висловлень, про що детально йшлося
вище. Отже, виділено два типи оптативних висловлень: ірреально-потенційні і
власне ірреальні. Семантичний тип розглядаємо як найбільш узагальнене в
диференційній ієрархії значення, яке відбиває характер об’єктивно-модальної
організації висловлення.
На другому рівні диференціації вибудовано систему семантичних видів. Під
семантичним видом розуміємо таке узагальнене значення, яке, представляючи
стрижневе оптативне значення ірреальної бажальності, виявляє певну комбінацію
значень, одне з яких – бажальне (як основне).
Кожний семантичний вид складається із семантичних різновидів, виокремлених на
третьому рівні диференціації. Семантичні різновиди представляють окремі
значення, кожне з яких специфічне за характером поєднання різних смислів в
змісті одного оптативного висловлення. При детальному розтлумаченні
пропозиційного змісту висловлень кожного семантичного різновиду вибудовується
відмінна модель зображуваної картини бажаної дійсності. Тож для розрізнення
семантичних різновидів вироблено семантичні моделі – ідентифікатори, які в
узагальненому, найбільш абстрагованому, вигляді розкривають зміст бажаної
картини. Так, для різновиду речень із семантикою власне бажання на зразок: Коли
б отой високий та чорнявий зайняв мене! (Г. Квітка-Основ’яненко); Хоч би Кажан
прийшов (О. Донченко); Викрасти б її! (Н. Рибак) – ідентифікаторм може
слугувати речення Хочу, щоб це здійснилось.
Семантичні різновиди виявляють значний спектр відтінків, які створюються
засобом втручання в загальну семантику висловлень різноманітних
суб’єктивно-модальних часток. Вони привносять у зміст висловлення незначні
семантичні нюанси (уточнення, підкреслення, під-силення), що не впливає на
загальну семантичну модель конкретного значення.
В умовних назвах кожного семантичного різновиду відбито сутність зображуваної
бажаної картини. Якщо це результат поєднання різних смислів та різних
суб’єктивно-модальних значень, то семантичний різновид має подвійну назву,
наприклад: бажання-побоювання, бажання-ствердження необхідного,
бажання-негативна оцінка. Деякі семантичні різновиди відбивають конкретизацію
бажаного об’єкта, наприклад, у темпоральному відношенні: бажання прискореного
здійснення. У назвах окремих семан-тичних видів та різновидів зафіксовано також
специфіку їх використання в мовленні: або як компонентів складного семантичного
контексту, або як виразників іншої комунікативної настанови (не бажальної),
наприклад: бажання як зіставлення/протиставлення, бажання як умова, бажання як
спонукання, бажання як стимул.
Перелік основних класифікаційних одиниць, супроводжуваний прикладами, розміщено
в табл. А.1, А.2.
2.1. Ірреально-потенційні оптативні висловлення
Ірреально-потенційні оптативні висловлення поділяються на три семантичні види:
1) власне бажальність, 2) бажальність із зумовленою винятковістю, 3)
бажальність позитивно оціненого.
2.1.1. Власне бажальність
Значення власне бажальності відкриває систему семантичних видів опта-тива,
найбільш повно відбиваючи його сутність. Легковстановлювана значеннєва
специфіка висловлень цього виду пояснюється
- Київ+380960830922