РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТАН РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ЯК ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНО -
КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ
2.1. Методика та організація констатувальної частини дослідження.
Метою констатувальної частини дослідження – проаналізувати психологічні
особливості та стан розвитку креативності як чинника професійно-комунікативних
здібностей студентів-психологів.
Завдання констатувального етапу – дослідити особливості, складові та
закономірності стану розвитку креативності як чинника професійно-комунікативних
здібностей студентів, визначити стан розвитку психологічних передумов
професійно-комунікативних здібностей студентів.
Дослідження проводилося на базі Інституту педагогіки і психології НПУ імені
М.П.Драгоманова на першому, третьому та п’ятому курсах студентів денної форми
навчання, спеціальності „Психологія”, освітньо-кваліфікаційний рівень
„бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”. Кількість досліджуваних – 150 студентів –
майбутніх психологів (три групи досліджуваних – 50 осіб (1 курс) – Група 1, 50
осіб (3 курс) – Група 2, 50 осіб (5 курс) – Група 3, а також 50 психологів, що
мають стаж роботи не менше трьох років.
На констатувальному етапі дослідження проводився психологічний експеримент, в
ході якого застосовувався методичний комплекс тестових методик та було
проведено анкетування групи працюючих психологів зі стажем роботи не менше
трьох років.
Виходячи з аналізу літературних джерел та опитування працюючих психологів, що
мають стаж роботи не менше 3-х років, нами було визначено структурні складові
професійно-комунікативних здібностей, їх зміст та особливості, структуровано та
обґрунтовано концептуальну модель вивчення креативності як чинника розвитку
професійно-комунікативних здібностей студентів майбутніх психологів (Рис.
2.1.).
Інтегрована креативність
Соціальна креативність
Типологічні передумови розвитку професійно-комунікативних здібностей
Легкість вступу в комунікативні контакти
Професійно-комунікативні здібності
Особистісна креативність
Уважність до рівня втомлюваності та тривожності клієнта
Вербальна креативність
Розрізняти змішані та замасковані повідомлення клієнта
Невербальна креативність
Адекватно розуміти вербальні та невербальні сигнали
Здібності слухати і розуміти інших
Креативний потенціал
Організаторські здібності
Здібності тримати комунікативні контакти
Комунікативна креативність
Здібності точно сприймати інформацію
Легкість вступу в комунікативні контакти
Рис. 2.1. Концептуальна модель вивчення креативності як чинника розвитку
професійно-комунікативних здібностей.
Виходячи з того, що професійна діяльність психолога базується на знанні
психологічної сутності процесів та явищ, широкій інтуїції, особистісному
досвіді, активному пошуку новаторських підходів та інноваційних технологій,
пізнавальній та особистісній ініціативі, високо розвиненому інтелекті,
професійному мисленні, а також на креативному потенціалі особистості,
фахівцям-психологам потрібно мати високий рівень розвитку
професійно-комунікативних здібностей, основним чинником яких є креативність
[173].
Потрібно відзначити, що підвищення креативного потенціалу особистості
розглядається як ключова проблема підвищення рівня професіоналізму у вирішенні
фахових психологічних завдань, тому, нами вивчався взаємозв’язок показників
інтегрованої креативності за різними методиками як чинника розвитку
професійно-комунікативних здібностей.
За результатами анкетування групи працюючих психологів зі стажем роботи не
менше 3-х років було визначено вагу визначених нами складових
професійно-комунікативних здібностей. Нами було проведено анкетування з
психологами, які мають стаж не менше 3-х років та встановлено наступний
розподіл складових професійно-комунікативних здібностей: контактність (76 %),
легкість вступу в комунікативні контакти (82 %), здібності тримати
комунікативні контакти (92 %), здібності слухати і розуміти інших (94 %),
розрізняти змішані та замасковані повідомлення клієнтів (88 %), адекватно
розуміти вербальні та невербальні сигнали (72 %), тривалий час утримувати
велику кількість інформації (98 %), здатність долати комунікативні бар’єри (82
%), організаторські здібності (78 %) тощо (Додаток А). Таким чином, було
визначено, що всі складові професійно-комунікативних здібностей визначаються
працюючими психологами як важливі та професійно необхідні для здійснення
професійної діяльності. На базі визначеної концептуальної схеми було
встановлено комплекс методик.
Відзначимо, що за допомогою нами визначеного комплексу методик, які увійшли до
першого блоку “Базові комунікативні здібності”, було визначено рівень
комунікативних здібностей майбутніх психологів, оцінено рівень контактності
особистості, також розглядалась практична комунікативна діяльність майбутніх
психологів, аналізувалися їх успіхи та труднощі у здійсненні професійної
комунікативної діяльності з клієнтами. Потім проводився другий блок методик
“Креативність та креативний потенціал”, в ході якого досліджувалися рівні
креативного мислення, через швидкість, гнучкість, оригінальність мислення,
визначався креативний потенціал, проводилася діагностика особистісної
креативності, соціальної, комунікативної та невербальної креативності
особистості та визначалися рівні характеристик креативності. За допомогою
третього блоку методик „Типологічні передумови”, було досліджено рівень
лабільності – ригідності та сили – слабкості нервової системи, та когнітивної
гнуч
- Київ+380960830922