РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
2.1. Психолого-методичні засади вивчення психологічних тенденцій розвитку
моральних цінностей підлітка
Аналізуючи загальний стан методичного арсеналу дослідження процесів
лібералізації моральних цінностей та емансипації підлітків, відмітимо, що він є
досить обмеженим. Нагадаємо, що зазначені процеси є маловивченими як
зарубіжною, так і вітчизняною наукою, а тому психолого-педагогічна практика не
володіє достатнім експериментально-діагностичним матеріалом.
Констатувальний експеримент нашого психологічного дослідження був побудований
на основних положеннях (удосконалення предметної діяльності індивіда як основи
його моральної сфери, об’єктивація моральних утворень особистості,
опосередкованість моральних функцій особистості, узгодженість моральних
утворень особистості) особистісно орієнтованого підходу [15-16]; [26] та
включав чотири етапи: виявлення динаміки моралі підлітків молодшого та старшого
віку, а саме трансформації від об’єктивного до суб’єктивного рівня, на основі
яких визначалися показники процесу лібералізації моральних цінностей;
установлення провідних ціннісних орієнтацій підлітка як одного з найважливіших
конструктів його моральної свідомості, лібералізація якої активізується саме у
період дорослішання; визначення критеріїв та рівнів розвитку нормативної,
поведінкової та емоційної емансипації як однієї з провідних психологічних
тенденцій розвитку моральних цінностей та умови процесу лібералізації цих
цінностей; визначення психологічних особливостей розвитку моральної рефлексії
та саморефлексії підлітків як механізмів процесу лібералізації.
Як було нами зазначено, лібералізація моральних цінностей припускає не тільки
процес „звільнення” ціннісних уявлень підлітка від персоніфікованих зразків та
норм дорослих, але й побудову ним власної системи цінностей. Нагадаємо, що у
підлітковому віці об’єктивні ціннісні уявлення (об’єктивна мораль) втрачають
свою значущість для підлітків, і вони створюють власну систему автономних
моральних цінностей (суб’єктивну мораль), яку прагнуть ввести, засвоїти та
керуватися у своєму життєвому просторі. З метою виявлення рівнів (об’єктивного
або суб’єктивного) розвитку моралі як показників процесу лібералізації молодших
та старших підлітків у експериментальному дослідженні було використано методику
«Вирішення моральних колізій». Ця методика створена нами за аналогією з
методичними технологіями, які розробив та апробував у власних дослідженнях Л.
Кольберг [103]; [176]; [177]. Їх мета була спрямована на виявлення ступеня
морального розвитку підлітка. Серед вітчизняних дослідників «Методику вирішення
моральних колізій» модифікували та використовували І.Д. Звєрєва, Л.Г. Коваль,
П.Д. Фролов, В. Хомик [37]; [48].
Визначення сутності моральних суджень, їх аналіз у психологічних теоріях та
експериментальне вивчення здійснювалося Н.О. Чикаловим. На думку вченого,
моральні судження висвітлюють не тільки об’єктивно-моральне, але і
суб’єктивно-психологічне розуміння особистістю моральної норми. Крім того, вони
відображають власну моральну позицію людини та систему принципів, які її
характеризують (підкреслено нами – Т.Т.) [158].
Проте, вивчаючи розвиток моральних суджень досліджуваних від 8 до 13 років,
вчений робить припущення, що в цей віковий період особистість користується
переважно моральною системою оцінок, запозичених у дорослих, насамперед
батьків, а не особистісною, власноствореною системою. Критичний період розвитку
власних моральних цінностей, як вказує автор цих положень, знаходиться за
межами зазначеного вікового періоду та припадає на старший підлітковий вік
(14-15 років). Орієнтації на духовно-моральні цінності, які, на думку Н.О.
Чикалова, є важливим компонентом моральної свідомості особистості, знаходяться
у значному взаємозв’язку з високими показниками розвитку моральних суджень. У
свою чергу, низькі показники розвитку моральних суджень суттєво корелюють з
високим показником орієнтації на матеріальні цінності особистості [158].
Серед сучасних українських учених проблемі морального розмірковування
підростаючої особистості були присвячені роботи Р.В. Павелківа. Як зазначає
вчений, «моральне судження є результатом розмірковування, яке здійснюється на
основі інтеріоризованих знань моральних норм і правил» [86, c.70]. Аналізуючи
життя і поведінку, вирішуючи складні моральні дилеми, висловлюючи власну думку,
пояснюючи чи оцінюючи вчинки, відстоюючи свою позицію, особистість висловлює
власні моральні судження. Як вважає вчений, здатність людини до обмірковування
та висловлювання моральних суджень є результатом функціонування
когнітивно-оцінних структур свідомості та виступає одним із важливих показників
діяльності таких її елементів, як моральна свідомість та самосвідомість.
Моральні судження, як елементи свідомості, висвітлюють моральні принципи
особистості, виступають механізмами регуляції її поведінки та показниками
моральних позицій. Проте, зауважує Р.В. Павелків, судження вибудовуються на
основі моральних знань, але знанням не дорівнюють. Це знання, що включає творче
переконструювання (тобто має особистісний, суб’єктивний відтінок), знання, що
має у собі оцінний компонент.
У процесі констатувального експерименту з метою вивчення рівня розвитку моралі
досліджуваним пропонувалися ситуації, які потребували прийняття рішень на
основі здійснення ними моральних виборів (див. дод. А). Інструкцією
підкреслювалася важливість аргументування та обґрунтування підлітками своєї
принципової позиції. Іншими словами, нас ц
- Київ+380960830922