РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Індукція больового синдрому
Експерименти проводилися на білих нелінійних мишах – самцях масою 24 – 32 г.
Тварини для дослідження відбирались випадковим способом, експериментальні групи
складали по 10–20 тварин в кожній. Всього в роботі було використано 560 мишей.
Оскільки для мишей характерні істотні циркадіанні зміни больової чутливості
[167], досліди проводили в один і той самий час доби з 10 до 14 год. За 3 доби
до експерименту тварин вміщували в окремі клітки, а за добу переносили в
експериментальну кімнату для адаптації до умов тестування. Тривалість
експерименту та кількість тварин в групі була мінімальною (60 хв) для отримання
адекватного результату. Всі експерименти проводились згідно з вимогами
Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для
дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 18 березня 1986 року). Евтаназія
тварин проводилась шляхом внутрішньоочеревинного (в/оч.) введення летальної
дози уретану одразу після експерименту.
2.1.1. Формаліновий тест. Тонічний соматичний біль індукували в умовах
формалінового тесту (ФТ), для чого тваринам вводили 25 мкл 5%-го розчину
формаліну під шкіру дорсальної поверхні стопи лівої задньої кінцівки [168].
Дана концентрація є оптимальною для створення осередку запалення, а саме
ініціації другої (пізньої) фази розвитку болю та пов’язаних з нею поведінкових
реакцій. Формалін – викликаний біль часто використовується для виявлення
антиноціцептивного ефекту знеболювальних засобів [169].
2.1.2. Ацетатний тест. Вісцеральний біль викликали подразненням черевної
порожнини введенням в/оч. 80 мкл 2% го розчину оцтової кислоти (ацетатний тест,
АцТ) [170].
Застосування різних моделей больових реакцій обумовлено тим, що при
формаліновому тесті наступає тонічне больове подразнення шкірних ноцицепторів в
тканинах кінцівки, яке призводить до активації нейронів сегментарних та
супрасегментарних центрів та послідуючому формуванні поверхневої та локально
обмеженої больової зони. При подразненні черевної порожнини оцтовою кислотою
подразнюються вісцеральні рецептори та включаються вісцеросоматичні зв’язки в
центральних шляхах проведення ноцицептивної інформації. Це призводить до
формування глибокого погано локалізованого болю, що пов’язано із
малочисельністю та функціональною відокремленістю вісцеральних аферентів, які
мають широкі розгалуження в ЦНС [170].
2.2. Дослідження аналгетичних ефектів в умовах експериментальної індукції болю
2.2.1. Опромінення низькоінтенсивними мікрохвилями. Мікрохвильове опромінення
протибольової ТА Е–36, або ділянки шкіри внутрішньої поверхні стегна, поза
межами локалізації ТА, проводили в спеціальній камері протягом 10 хв одразу
після ФТ або АцТ. Тварини контрольних груп після ФТ або АцТ утрималися 10 хв в
камері без опромінення. Найважливіша точка в практиці акупунктури ТА Е–36
розташована у миші в області колінного суглобу латерально та нижче
надколінника. ЇЇ стимуляція викликає послаблення болю в нижній половині тіла, а
також забезпечує виражену загальнозміцнюючу дію. Вище неї на рівні переднього
краю надколінника знаходиться ТА Е–35, яка відповідає за порушення функції
колінного суглобу. Нижче знаходиться ТА Е–37, на яку впливають при люмбаго,
порушенні функцій нижніх кінцівок.
Опромінення ТА Е–36 проводили за допомогою приладу “ІХТ–Поріг” (“Біополіс”,
Україна). Спектр випромінювання даного приладу має характер шуму в діапазоні 30
– 300 ГГц з амплітудною модуляцією низькочастотними сигналами в межах 0,1 – 100
Гц; щільність потоку потужності ? 3·10 – 9 Вт/см2.
2.2.2. Застосування фармакологічних аналгетиків. В дослідженні використовували
два фармакологічних аналгетика, які широко застосовуються в клініці ? аналгін
(метамізол натрію) («Дарниця», Україна) і трамадолу гідрохлорид («POLPHARMA»
S.A., Польща).
Аналгін – аналгетик ненаркотичного ряду, похідний піразолону. Препарат є
потужним аналгетичним та жарознижуючим засобом. Трамадол – синтетичний
ненаркотичний опіоїдний аналгетик центральної дії, має сильний знеболювальний
ефект.
Використовували 50%-й розчин аналгіну (500 мг метамізолу натрію в 1 мл) та 5%-й
розчин трамадолу (50 мг трамадолу гідрохлориду в 1 мл). Дози аналгетичних
препаратів були розраховані згідно із середніми разовими дозами для людини, які
рекомендовані в довіднику «Фарминдекс» [171]. Для людини масою 60 кг середня
разова доза аналгіну становить 500 мг (8.3 мг/кг), трамадолу – 50 мг (0.83
мг/кг). В нашому дослідженні були використані саме такі середні разові дози
кожного з препаратів (далі – повні дози), а також половини середніх разових
доз, які для аналгіну і трамадолу відповідно складали 4.2 мг/кг та 0.42 мг/кг
(далі ? половинні дози). Аналгетики вводили тваринам в/оч. за 20 хв до ФТ та
внутрішньом’язово (в/м.) за 20 хв до АцТ.
2.3. Роль антиноцицептивних систем мозку в мікрохвильовій та фармакологічній
аналгезії
Щоб оцінити роль опіоїдної системи в розвитку мікрохвильової та фармакологічної
аналгезії, були проведені експерименти з блокуванням опіоїдних рецепторів їх
антагоністом налоксоном (Sigma, США). У зв’язку з тим, що налоксон швидко
всмоктується та має відносно короткий період напіврозпаду [172], його вводили
тваринам в/оч. та в/м. за 25 хвилин до ФТ та АцТ відповідно. За даними
літератури, налоксон в дозі 1–5 мг/кг призводить до ефективного блокування
опіоїдних рецепторів [173, 174]. Ми визначили, що налоксон в дозі 1.5 мг/кг в
умовах соматичного болю та 5 мг/кг в умовах вісцерального болю викликав помітне
зниження антиноцицептивного ефекту низькоінтенсивних мікрохвиль, та
застосовували приведені дози в нашій роботі.
Дл
- Київ+380960830922