РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БОН УКРАЇНИ 1914—1925 РОКІВ
2.1. Джерелознавча критика бон за їх зовнішніми ознаками
Введений в науковий обіг фактичний матеріал, вироблена науковцями методика
джерелознавчого аналізу паперових грошей і великий обсяг джерел дозволяють
здійснити критичний аналіз незагальнообов’язкових паперових грошей, випущених
на українських землях у 1914—1925 рр. Джерелознавча критика бон розпочинається
з характеристики елементів їх зовнішнього оформлення. Аналіз проводиться по
аверсу і реверсу бон. Дослідженню підлягають емблематичні, сфрагістичні,
хронологічні, метрологічні та інші ознаки.
Науковці вважають геральдичні і емблематичні елементи найбільш значущими у
джерелознавчій критиці загальнообов’язкових грошей, адже вони свідчать про
емітент, його політичну і ідеологічну приналежність [449, c.54—55]. У
оформленні переважної більшості незагальнообов’язкових грошей України
геральдичні і емблематичні елементи не використовувались. Причинами такого
стану речей були: 1) приватний характер емітентів (використання державних
гербів такими організаціями дуже обмежене, оскільки така атрибутика є
прерогативою урядових емітентів); 2) нелегальність більшості грошових випусків
(організації?емітенти зазвичай випускали бони без гарантій і дозволу тієї чи
іншої державної влади або за її потурання, тому вони не мали права
використовувати державну символіку на своїх бонах, тим більше, що останні
вважались не грошима, а лише їх тимчасовими замінниками); 3) обмежені технічні
ресурси емітентів (українські організації не мали можливості використовувати
геральдичні ознаки, оскільки для цього потрібні спеціально підготовлені
штемпелі); 4) тимчасовий характер грошових випусків (не було необхідності
залучати елементи, друк яких породжує значні труднощі і, що найважливіше,
великі втрати часу); 5) сутність більшості грошових випусків (друк бон для суто
утилітарних цілей – в основному, заміни розмінної монети у внутрішньому обігу
організацій, зумовлював простоту оформлення грошей).
Виняток становили розмінні білети і марки м. Одеси та бони гміни м. Львова на
яких можна було побачити міські герби (емблеми). Символіка міст на бонах,
інколи, перепліталась з державною. Так, розмінні білети Одеси містили
зображення двоглавого орла, який був символом Російської (буржуазної)
республіки (Додаток А.3.2—7), а бони гміни Львова – корону Австро-Угорської
імперії, її державні кольори (синій і червоний) і, пізніше, орла Польської
республіки (Додаток А.2.1—8).
Гроші Харківської контори Державного банку містили герб царської влади. Це,
однак, не означало, що бони випускались у Російській імперії. Використання
даного герба було пов’язане з тим, що бони друкувались на царських цінних
паперах – 3,6% зобов`язаннях 1912 р. (Додаток А.5.4.2).
Зовнішнє оформлення незагальнообов’язкових емісій України характеризується
використанням негеральдичних знаків. Наприклад, на бонах гміни Львова були
розміщені природні елементи орнаменту – зображення селянки, голови лева,
лаврових гілок, тощо, і тератологічні знаки – зображення архангелів, богині
Ніки, алегоричних фігур (Додаток А.2.1—8).
На приватних бонах України містились негеральдичні знаки, які символізували
діяльність організацій?емітентів. Серед таких знаків увагу привертають
перехрещені молоти на бонах Харківського технологічного інституту (Додаток
А.5.27). Ця емблема скоріше за все символізувала технічний характер учбового
закладу, адже останній, як відомо, готував фахівців для промисловості.
Перехрещені молоти можна побачити на печатках багатьох промислових підприємств
і робітничих товариств України [268, арк.27, 29]. Схожу емблему мали ордери
Донбасторгу. На відміну від попередньої бони, ця містила зображення кувалди
поверх перехрещених молотів і була символом вугільного видобутку Донбаського
регіону (Додаток А.5.50). Кооператив «Строитель» м. Харкова містив зображення
перехрещених сокири, молота і шпателя, які вказували на будівельний характер
організації (Додаток А.5.44). Одеське товариство любителів сценічного мистецтва
розміщувало на своїх бонах т.зв. «знак клубу» – маски, що символізували
театральну діяльність організації (Додаток А.3.17—18). На грошах Харківського
єврейського товариства споживачів «Самодеятельность», Харківського споживчого
товариства і Харківського робітничого кооперативу «Трудовой химик» були
намальовані дві руки, що потискають одна одну (Додаток А.5.20, А.5.42, А.5.45).
Такі емблеми часто зустрічаються у символіці різноманітних споживчих товариств
і кооперативів вказаного періоду [92, арк. 85 зв., 111]. Вони були ознакою
домовленості між членами цих організацій. Символічними були чаші з фруктами і
колоски натурально?розрахункових чеків союзу «Разум и Совесть» (Додаток
А.1.11—12). Такі зображення мали рекламувати емітент як заможну організацію з
пріоритетним прийомом сільськогосподарських робітників.
Інформативність орнаментальних ознак невелика. Вони переважно представлені
графічними та флористичними елементами, що складають рамки бон, або заповнюють
всю поверхню знака. Втім, це не означає, що роль орнаменту в аналізі
незагальнообов’язкових паперових грошей одразу можна відкидати. Навпаки,
простота і нечисленність таких елементів найяскравіше свідчать про тимчасовий,
незагальнообов’язковий, часто суто внутрішній характер обігу грошей.
Іноді на бонах можна побачити монограми. Екслібристика – спеціальна історична
дисципліна, яка, зазвичай, вивчає такі ознаки, надає їм великого значення,
оскільки монограми містять цінну інформацію про документ і його власника. Такі
елементи
- Київ+380960830922