РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЗМІСТУ ТА
КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ
ВЧИНКУ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Дослідження рівня культури вчинку у студентської молоді ..……... 76
Апробація експериментальної програми та комплексної методики виховання культури
вчинку ................................................................ 123
Результати експериментальної роботи з виховання культури вчинку у
студентської молоді через образ гуманної людини ………….…... 153
Висновки до розділу 2 ……..………………………………..………........... 168
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..…….…………………….…………………... 170
СПИОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .……………………….………... 174
ДОДАТКИ ……………………………………………..……………………. 193
ВСТУП
Сучасна парадигма вищої школи спрямована на духовне удосконалення людини заради
переходу людства на новий рівень еволюційного розвитку: від людини розумної до
людини духовної. У системі духовних орієнтирів особистості одне із провідних
місць займає гуманістичне відношення до світу, людей, природи, культури.
Динамічність та різноманітність сучасного культурного простору значно впливає
на стан духовної культури студентської молоді. Ентропійне зростання
інформаційного потоку, глобалізація, поширення та вдосконалення засобів
комунікації сприяють закріпленню у свідомості готових образів, стереотипів,
шаблонів, оцінок, смаків.
У середовищі культурної неоднорідності виникає небезпека девальвації ідеалів
високоморальної поведінки і розмивається поняття про людину гуманну, "людяну",
яка "являє собою сукупність своїх вчинків" (Ж.-П.Сартр). У зв’язку з цим
актуальною є проблема виховання культури вчинку у студентської молоді на основі
образу гуманної людини, здатної до високодуховних, морально-естетичних
вчинків.
Проблему вчинку всебічно досліджували філософи, психологи, педагоги які
розглядали його як особистісну форму поведінки, що обумовлюється розвитком
моральної самосвідомості: М.Бахтін, І.Бех, В.Зінченко, В.Роменець, Т.Кириленко,
А.Ковальов, А.Комарова, С.Максименко, М.Мамардашвілі, І.Маноха, Б.Мещеряков,
В.Татенко, Т.Титаренко, Д.Узнадзе та ін.
Дослідженням самосприйняття людини через світоглядні та художні концепти
займались М.Бахтін, М.Бердяєв, Г.Гачев, В.Розанов, В.Соловйов, П. Флоренський
та ін.
Аналізу теорій культури особистості присвячені роботи Г.Марселя, А.Моля,
Х.Ортегі-і-Гасета, Ж.-П.Сартра, І.Хейзинга, А.Швейцера та ін. Дослідників
цікавила проблема конструювання образу людини в соціокультурному та художньому
просторах, де культура розглядалась як універсальне джерело уявлень про
взірець.
Різним аспектам виховання культури учнівської молоді присвячено також сучасні
дослідження В.Арнольдова, Г.Бриль, В.Бутенка, Л.Бутенко, І.Бужиної, В.Вирового,
О.Коберника, Л.Коваль, І.Котєнєвої, В.Кудрявцевої, І.Шалімова, Г.Шевченко,
П.Щербаня та ін.
Серед спеціальних педагогічних досліджень ми не зустріли цілісного погляду на
виховання культури вчинку сучасного студента, хоча опосередковано ця проблема
ставилася у наукових роботах І.Беха, Є.Бондаревської, Н.Гузій, І.Карпенка,
Н.Миропольської, О.Олексюк та ін.
Культура вчинку є одним із критеріїв рівня духовності особистості, реальним
виявом її дієвості. Розгляд культури вчинку у контексті виховання
духовно-моральної культури студентства, урахування об'єктивних потреб вищої
школи в актуалізації значущості гуманістичних цінностей та формуванні моральної
поведінки студентської молоді, а також недослідженість науково-педагогічних
аспектів означеної проблеми, виявило низку соціально-педагогічних
суперечностей, які проявляються між: духовною кризою у суспільстві та
відсутністю ефективних важелів їй протистояння; усвідомленням студентами
моральних цінностей суспільства і антигуманним виявленням їх власної позиції у
формі антикультурних вчинків; позитивною мотивацією до моральних вчинків та
невмінням адекватно виказати позицію через свої дії.
Таким чином, суперечності між соціальною значимістю виховання культури вчинку
для гармонізації взаємовідношень у системі "людина-середовище культурного
розмаїття" і недостатньою розробкою цього питання в науково-теоретичному та
методичному аспектах, відсутністю системи виховання культури вчинку в умовах
вищого навчального закладу обумовили вибір теми дисертаційного дослідження
"Виховання культури вчинку у студентської молоді у позаaудиторній роботі вищого
навчального закладу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до комплексної науково-дослідної теми "Духовний
розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (номер держреєстрації
0105U000264) кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля. Тему дисертації затверджено вченою радою
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол
№6 від 24.02.2006) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у
галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 25.09.2007).
Мета і завдання дослідження.
Мета – науково-теоретичне обґрунтування змістовної сутності культури вчинку,
розробка та експериментальна перевірка програми та комплексної методики
виховання культури вчинку через образ гуманної людини у позаaудиторній роботі
вищого навчального закладу.
Завдання:
Виявити стан досліджуваної проблеми та розкрити теоретико-методологічні засади
виховання культури вчинку у студентської молоді через образ гуманної людини.
Визначити зміст і структуру культури вчинку.
Розкрити сутність та якісні характеристики виховного потенціалу образу гуманної
людини.
Розробити та експериментально перевірити прогр
- Київ+380960830922