РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Організація дослідно-експериментальної роботи у позашкільних навчальних закладах
Організації дослідно-експериментальної роботи з метою перевірки висунутої гіпотези на початку експерименту, передували такі етапи дослідження:
- наукове обґрунтування та відбір сукупності засобів і змісту виховання національної самосвідомості та визначення їх критеріїв і принципів;
- відбір сукупності засобів і змісту виховання національної самосвідомості у позашкільних навчальних закладах;
- розробка інтегрованої навчально-виховної програми виховання національної самосвідомості на основі відібраних засобів і змісту.
Змістовному аспекту освіти у науково-педагогічній літературі приділено багато уваги. Ця проблема, досліджувалася Б.Гершунським, В.Краєвським, В.Лєдньовим, М.Скаткіним та ін. Ряд вітчизняних вчених вважає, що основними структурними компонентами змісту освіти є знання про світ; система загальних інтелектуальних і практичних умінь і навичок діяльності; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного відношення до світу і один до одного.
Відомо, що від змісту навчально-виховного процесу, залежать величезною мірою не лише отримані учнями знання, а й сформованість їхнього світогляду. Відповідно потребам національного відродження, зміст навчання і виховання в освітніх закладах має бути наповнений етнічною тематикою. Масив базових знань з етнічної тематики, що є підґрунтям для виховання національної самосвідомості нації, можна умовно поділити на дві сфери. До першої сфери належать загальні, суттєві знання й уявлення про людину, оточуючий світ та зв'язок між ними, які відображають сукупний досвід людства в освоєнні дійсності, його рефлексію на власну життєдіяльність. Свій внесок у цю сферу роблять як природничі науки, так і гуманітарні [193].
До другої сфери належать знання, які мають своїм предметом специфіку і закономірності виникнення, розвитку й функціонування конкретної нації. Дослідження у сфері народознавства, пізнання особливостей власної національної історії, етнографії, літератури, мистецтва, національного характеру, традицій, звичаїв, моральних норм та цінностей тощо, дозволяють усвідомити власну національну ідентичність у системі загальнолюдського буття, збагнути своє місце, роль і можливості у світовій спільноті. Обидві сфери доповнюють одна одну, забезпечуючи повноту знань суб'єкта, необхідну для формування його активної життєвої позиції.
Але знання як такі не є безпосередніми активізаторами колективного чи індивідуального розуму та волі до дії. Вони лише закладають підґрунтя людської духовності, і для того, щоб мати реальний вплив на життєдіяльність суб'єкта, повинні трансформуватися у світоглядні та моральні принципи і цінності. Отже, усвідомлення суб'єктом своєї власної сутності починається з нагромадження ним базових знань про самого себе і оточуюче середовище.
У контексті нашої проблеми, зміст та засоби виховання національної самосвідомості мають сприяти вирішенню наступних завдань:
- формувати толерантне ставлення до інших культур і народів; запобігати виявленню націоналізму, шовінізму та ін.;
- формувати соціальній активності особистості, готовності до участі в процесах державотворення, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;
- виховувати шанобливе ставлення до родини, мови, культури, історії своєї нації, визнавати духовну єдність поколінь та спільності культурної спадщини;
- сприяти творчому, інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку вихованців.
Нами, на констатувальному етапі педагогічного експерименту встановлено, що для розв'язання виховних завдань, керівники гуртків позашкільних навчальних закладів, як правило застосовують власні авторські програми, досить часто далекі від досконалості. Але ефективність педагогічного впливу залежить від того, які ставляться завдання перед профілем гурткової роботи, який зміст покладено в його основу, яку педагогічну методику обрано і т. ін.
Аналіз змісту програм гуртків, що діють в експериментальних позашкільних навчальних закладах, показав, що вони не орієнтовані на виховання національної самосвідомості, а спрямовані переважно на вивчення практичних аспектів у вихованні національного мистецтва. Для підвищення рівня національної самосвідомості, зміст навчального матеріалу має сприяти розвитку інтересу до національної культури, впливати на визнання особистістю приналежності до свого народу, сприяти вивченню національної мови, історії, виховувати повагу та толерантність до людей і культур інших національностей.
У ході роботи стала очевидною необхідність впровадження програми, яка б знайомила підлітків з національною культурою та сприяла вихованню основних якостей національно свідомої особистості. З цією метою нами було розроблено інтегровану навчально-виховну програму з виховання національної самосвідомості "Виховуємо національно свідому особистість". Психолого-педагогічне обгрунтування змісту розробленої нами програми потребувало перш за все визначення чітких методологічних позицій вирішення цього завдання.
Відомо, що ні всі види діяльності в цілому, ні кожен з них окремо не можуть бути засвоєні відразу. Засвоюваний матеріал, тобто зміст, закладений в програму гуртка, повинен бути розгорнутий у часі і мати певну логічну послідовність. Зміст програми, як відомо, в концентрованому вигляді міститься у навчальному матеріалі, оскільки таким чином фіксується його структура, логіка, а також певною мірою визначає методи реалізації, характер посібників, тип діяльності учня і його орієнтацію у навчальному матеріалі.
В основу моделювання змісту розробленої нами інтегрованої навчально-виховної програми з виховання національної самосвідомості було покладено потреби суспільства і цілі, які воно перед собою ставить. Вони
- Київ+380960830922