РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ СУЧАСНИХ ПОЛІТИКО-МЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТІВ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
2.1. Політичні "паблік рілейшнз" і політична реклама як ефективні комунікативні технології впливу на електорат
Провідне місце в системі сучасних політичних комунікацій займають політична реклама та "паблік рілейшнз" чи "піар", які включають комплекс аналітико-інформаційних методів і засобів.
Сучасні форми і методи політичного рекламування і діючої системи політичних "паблік рілейшнз" не є чимось абсолютно новим в українській практичній політології. Вони викристалізовувалися із усієї різноманітності форм і методів ідейно-пропагандистської й агітаційно-комунікативної роботи, що має досить глибокі історичні корені. Методи ідейно-політичного впливу формувалися поступово в міру розвитку суспільства і поширення демократичних процедур і принципів. Їхні джерела й аналогії можна відшукати в політичному житті далеких античних часів.
У даний час по проблемі політичного рекламування і "паблік рілейшнз" вийшло вже чимало робіт. Серед їхніх авторів слід, насамперед, назвати імена В. Бебика [12; 13; 18], Є. Єгорової-Гантман [53; 54], В. Королька [86-88],
В. Музиканта [130], В. Полторака [151-153], Г. Почепцова [159; 164-166],
Є. Тихомирової [192-194; 196; 198; 199] та ін.
Якщо врахувати, що крім уже названих робіт, є величезний масив зарубіжної літератури, що прилучилася до вивчення цих проблем набагато раніше, то цілком зрозумілим стане та термінологічна розмаїтість, що характерна для сучасної політологічної науки.
Якщо говорити про час виникнення політичної пропаганди, то варто визнати, що її первісні форми і методи почали формуватися разом з появою самої політики. З виникненням держави і влади в їх представників виникає необхідність вступити в комунікацію з населенням, щоб одержати його підтримку в наведенні порядку в суспільстві і поповненні армії. Державна влада виробила прийнятний для себе і досить ефективний метод - за допомогою інформації і реклами впливати на поведінку громадян.
Розвиток форм і методів політичного впливу на маси і зв'язків із громадськістю протягом історії людства значною мірою визначалися станом і удосконалюванням засобів комунікації і поширення інформації, технічними можливостями суспільства. Вони радикально змінилися і зросли в минулому і на початку нинішнього століття, коли поряд із традиційними засобами масової інформації, стали все ширше використовуватися електронні засоби комунікації, у тому числі телеграф, телефон, супутниковий зв'язок, кіно, радіо і телебачення, а тепер ще і комп'ютерні мережі, система Інтернет.
На додаток до усього удосконаленню політичних засобів впливу сприяли подальшому розвитку демократизму політичного життя, підвищення рівня політичної і загальноосвітньої культури широких верств населення. У цьому плані великий інтерес представляє процес трансформації і розвитку різних форм політичної агітації і "паблік рілейшнз" у період переходу з минулої, тоталітарної системи в нове, демократичне суспільство.
У колишню епоху в плані політичних технологій склалася взагалі парадоксальна ситуація. З одного боку, тоталітарне суспільство просто випадало зі складу держав із традиційною демократією, представницьким парламентаризмом, альтернативними виборами і відкритим політичним ринком влади. З іншого, - радянське суспільство було заідеологізованим: офіційна ідеологія, ідейно-політичні заходи й агітаційно-пропагандистська робота пронизували всі сфери його життєдіяльності і не залишали поза своїм впливом жодної людини. Постановка пропаганди й агітації (саме так називався один з основних відділів кожного партійного комітету) стала найважливішим засобом утримання політичної влади, маніпулювання свідомістю населення і мобілізації його на виконання чергових партійних рішень. У цих умовах застосовувалися і відпрацьовувалися всілякі й іноді досить ефективні політичні технології.
Справа в тому, що недолік демократичних методів при тоталітаризмі, які в остаточному підсумку слугують консолідації і стабілізації суспільства, потрібно було чимось заповнити. І найважливішим методами соціального управління в таких умовах стають адміністративно-репресивні (в тому числі масові репресії) і ідейно-маніпуляційні, що використовують усілякі політичні технології.
Разом з тим, поряд з репресивними заходами тоталітарний режим використовував і більш "м'які", що безпосередньо наближуються до нинішніх політичних технологій - це різні методи ідеологічного впливу й обробки, ідеологічного диктату чи маніпулювання суспільною свідомістю. Це була масштабна, детально розроблена і всеохоплююча система ідеологічної, масово-політичної, агітаційної і пропагандистської роботи, що пронизувала всю структуру суспільства від верху до низу, від центральних державно-партійних органів до трудових і навчальних колективів.
Оглядаючись сьогодні назад, можна зробити висновок, що величезна чітко продумана й активно функціонуюча система політичного впливу на населення і "паблік рілейшнз", з одного боку, працювала неефективно. Ні форми пропаганди, ні самі ідеї, що роз'ясняються, особливим авторитетом і "попитом" не користувалися і не змогли призупинити процес поступової деградації суспільства. Аргументом на користь такого твердження може бути швидкий розвал величезної тоталітарної політичної системи і відмова народів постсоціалістичних країн від колишньої ідеології і звичного способу життя.
З іншого боку, саме комуністична система політичного впливу-диктату, що не мала авторитету серед громадян, але побудована була на активній тоталітарній основі загального охоплення - від школярів до пенсіонерів - надовго і глибоко зомбувала душі людей, перетворюючи їх в слухняних роботів-гвинтиків чи у фанатичних прихильників ідеї "світлого майбутнього".
З проголошенням незалежності України, початком формування демократичної держави і використанням системи альтернативних виборів докорінно змінився не тільки зміст політичн
- Київ+380960830922