Ви є тут

Патологічна анатомія вилочкової залози жінок, хворих на генералізовану міастенію.

Автор: 
Ремньова Наталія Олексіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001098
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Представлене дослідження основане на вивченні історій хвороб, показників клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові і біопсій вилучених тімусів у жінок, із клінічно підтвердженою генералізованою міастенією (ГМ) і тімусів жінок груп контролю.
Матеріал зібраний за період з 1990 по 2007 р. у Харківському НДІ загальної і невідкладної хірургії АМН України і Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи.
Аналізували з історій хвороби клінічні дані жінок із ГМ: вік, ступінь важкості ГМ, час появи перших симптомів, захворювання що супроводжують основне захворювання і раніше перенесені захворювання, наявність інших аутоімунних захворювань у цей час і в анамнезі, проведене лікування до тімектомії і стан здоров'я після її.
Аналізували з історій хвороб показники клітинної і гуморальної ланок імунітету до і після тімектомії, при цьому зверталася увага на кількість Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), IgG, IgA, IgM і показники лімфоцитоксичності на левамізол in vitro (для оцінки рівня аутоімунних антитіл).
Післяопераційний катамнез досліджували через 1 рік після тімектомії, при цьому виділяли наступні варіанти результату: А - значне поліпшення / повне видужання; Б - незначне поліпшення; В - відсутність ефекту / погіршення стану здоров'я.
Після одержання перших результатів дослідження було відзначено, що морфологічні зміни в тімусах і показники клітинної і гуморальної ланок імунітету жінок, хворих ГМ мали істотні відмінності. Тому, всі досліджувані випадки ГМ і груп порівняння (контролю) були розділені на наступні групи (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1.
Розподіл досліджуваного матеріалу на групи
Позначення
групиНайменування
групиХарактеристика
групиКількість
випадківМ1перша досліджувана групатімуси жінок при ГМАТ25М2друга досліджувана групатімуси жінок при ГМГТ27МК1третя досліджувана групапоказники клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові жінок при ГМАТ25МК2четверта досліджувана групапоказники клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові жінок при ГМГТ27К1група контролю для першої досліджуваної групи (М1)тімуси здорових жінок, що раптово померли від травм10К2група контролю для другої досліджуваної групи (М2)тімуси здорових жінок, що раптово померли від травм10КР1група контролю для третьої досліджуваної групи (МК1)показники клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові здорових жінок-донорів10КР2група контролю для четвертої досліджуваної групи (МК2)показники клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові здорових жінок-донорів10Усього144
У першу досліджувану групу (М1) увійшли 25 біоптатів тімусів жінок із ГМ, що протікає на фоні атрофії тімуса (ГМАТ). Другу досліджувану групу склали 27 біоптатів тімусів жінок із ГМ, що протікає на фоні гіперплазії тімуса (ГМГТ). У третю досліджувану групу ввійшли 25 досліджень показників клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові жінок із ГМ, що протікає на фоні атрофії тімуса (ГМАТ) до і на 8-у добу після тімектомії. У четверту досліджувану групу ввійшли 27 досліджень показників клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові жінок із ГМ, що протікає на фоні гіперплазії тімуса (ГМГТ) до і на 8-у добу після тімектомії. Контрольні групи (групи порівняння) К1, КР1 і К2, КР2 для кожної досліджуваної групи (М1, МК1 і М2, МК2) окремі, оскільки тімус у різні вікові періоди має певні морфологічні особливості (у зв'язку з віковою інволюцією) і імунний статус із віком перетерплює зміни, а різниця у вікових періодах груп М1, МК1 і М2, МК2 становить 14,5 років (середній віковий період груп М1, МК1 становить - 38,2 років, а груп М2, МК2 - 23,7 років), що при взятті однієї, "усередненої" за віковим критерієм групи контролю, не дозволило б адекватно оцінити імунологічні зміни в крові і морфологічні зміни в тімусах жінок, хворих ГМ і призвело б до недостовірних результатів. Тому, у групи К1, КР1 і К2, КР2 включали відповідному віковому періоду груп М1, МК1 і М2, МК2, дослідження біоптатів тімуса соматично здорових жінок, що раптово померли від несумісних з життям механічних травм (групи К1 і К2 по 10 випадків спостереження відповідно) і дослідження показників клітинної і гуморальної ланок імунітету в крові соматично здорових жінок-донорів, які, до моменту забору крові на протязі 6 місяців, нічим не хворіли (групи КР1 і КР2 по 10 випадків спостереження відповідно).
При макроскопічному дослідженні біоптатів тімусів визначалися їхня маса, розміри і об'єм.
Для морфологічного дослідження з тімусів вирізалися шматочки із трьох зон. Шматочки фіксувалися в 10% розчині нейтрального формаліну. Потім матеріал піддавався стандартній проводці через спирти концентрації, що збільшується, рідину Нікіфорова (96% спирт і діетиловий ефір у співвідношенні 1:1), хлороформ, після чого заливався парафіном. Із приготовлених у такий спосіб блоків робилися серійні зрізи товщиною 4-5 мкм.
Морфологічно тімус вивчався з використанням гістологічних (гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за методом ван Гізон, за методом Малорі, імпрегнація сріблом по Футу), гістохімічних (ШИК-реакція, за методом Браше і Фьольгена - Россенбека) фарбувань, цитофотометричним і морфометричним методами.
Фарбуванням по Браше оцінювали вміст РНП у цитоплазмі епітеліальних клітин тімуса. Контролем служив розчин кристалічної рибонуклеази при температурі 37°С. Методом Фьольгена - Россенбека визначали вміст ДНП у ядрах лімфоцитів і епітеліальних клітин (контролем служила реакція гідролізу з HCl) [60].
Цитофотометричним методом визначали оптичну щільність змісту ДНП і РНП ядер лімфоцитів, епітеліальних клітин і цитоплазми епітеліальних клітин у зеленій частині спектра на зрізах, оброблених даними гістохімічними методами. У кожному спостереженні вивчалося по 3-5 випадково обраних полів зору.
Також, на зрізах, оброблених даними гістохімічними методами, у всіх досліджуваних випадках проводилася плоїдометрія. Д