РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИКА ВИМІРЮВАНЬ, ВИКОРИСТАНА ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЕКСПЕДИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
З огляду на специфіку поставленої задачі виявлення критичних екосистем, наведемо дані про методичні прийоми, використані під час проведення експедиційних робіт у досліджуваних населених пунктах. Використання таких прийомів обумовлене необхідністю дослідити процеси надходження радіонуклідів по всіх можливих трофічних ланцюгах від ґрунту до людини.
2.1 Методика виконання експедиційних робіт
2.1.1 Методика обстеження НП. Методика опитування населення з використовуванням листка опитування.
При вивченні радіологічного стану та умов проживання у досліджуваних населених пунктах збиралися, аналізувалися та узагальнювалися такі види інформації:
чисельність та структура населення за віком, статтю, основними соціальними групами та зайнятістю, особливості демографічного стану;
особливості розселення;
міграція населення (в тому числі трудова, організоване переселення);
забезпеченість дорогами і стан транспортного сполучення;
інформація про землеволодіння, землекористування, ґрунти;
радіонуклідне забруднення сільгоспугідь за даними районних служб;
радіонуклідне забруднення сільгосппродукції;
урожайність основних сільгоспкультур, кількість і продуктивність худоби і птиці окремо за індивідуальним і колективним секторами сільського господарства;
розподіл продовольчої споживчої корзини між особистим господарством, ринком і державною торгівлею;
раціон харчування населення;
заготівля грибів та дикоростучих ягід;
здача молока населенням на маслозаводи за останні роки.
Основними джерелами інформації були:
сільські, районні Ради, керівництво райдержадміністрації;
дані КСП, радіологів-екологів;
матеріали райСЕС, центральної райлікарні, ветсанлабораторії, лісгоспу, райвно, райспоживспілки та інших районних служб і підрозділів;
органи статистики;
Управління у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи.
Крім того, додатково до відома приймалися дані з неофіційних джерел (матеріали періодичної преси, особисті оцінки людей тощо), неформальні показники та спостереження учасників експедиції, які протягом тривалого часу перебували у специфічному економічному та соціальному середовищі цих сіл і широко спілкувалися з представниками місцевої влади, господарств, жителями.
Для дослідження особливостей господарства, побуту та раціону харчування населення у вибраних селах збирались дані про:
1. Особу, її сім`ю, вміст радіонуклідів у її організмі.
2. Особисте підсобне господарство сім`ї: дані про ділянки оброблюваної землі, сінокосу, пасовища, заготівлю та закупівлю (обмін) кормів, поголів`я худоби і птиці, раціон корів.
3. Виробництво сільгосппродуктів в особистому господарстві, їх рух за межі господарства (продаж, обмін тощо) і до господарства (закупівля, обмін).
4. Заготівлю, споживання та реалізацію (продаж, обмін) натуральних продуктів з ліса, болота (гриби, ягоди, лікарські рослини).
5. Дані про розподіл продовольчого споживчого кошика родини між особистим господарством, державною торгівлею та ринком.
6. Раціон харчування дорослих та дітей у сім`ї (окремо протягом теплого та холодного сезонів).
7. Додаткові характеристики побуту, поведінки, мобільності, звичок, як: поїздки і перебування особи та її дітей поза селом, особливості приготування їжі.
8. Соціально-психологічні особливості людей, інформованість людей про радіоактивне забруднення та їх ставлення до нього, плани жителів щодо подальшого проживання в селі тощо.
Таку направленість опитування було обрано з метою одержання якомога більш повних і адекватних кількісних даних про потоки радіонуклідів (137Cs) з кормами, продуктами у особистих господарствах у досліджуваних селах, а саме: надходження 137Cs з ґрунту в рослини, в корми; наступне його надходження до організму ВРХ та інших сільськогосподарських тварин, перехід в молоко, м`ясо; споживання рослинних та тваринних продуктів людьми, тваринами і птицею в особистому господарстві; усі інші види надходження; продаж, вивезення, винесення.
Були запропоновані до опитування усі значимі фактори, що визначають радіологічні умови проживання людей на забрудненій території.
2.2 Виконання ЛВЛ - вимірів за допомогою мобільної лабораторії
Для визначення активності гамма-випромінюючих радіонуклідів в організмі людини та для ідентифікації дозової активності використовувався автоматизований комплекс спектрометрії внутрішнього опромінення людини "СКРІНЕР".
Конструктивно "СКРІНЕР" виконано у вигляді діагностичного крісла для розміщення в ньому пацієнта, керування яким здійснюються за допомогою комп'ютера. Довідки роздруковуються на принтері.
"СКРІНЕР" має свідоцтво про атестацію, згідно з якою діапазон реєстрації енергії гамма-випромінювання 400-1500 кеВ. Похибка визначення активності по 137Cs для фантома дорослого 12.1%, для фантома підлітка 13.2%, для фантома дитини 12.8%.
Нижня межа вимірюваної активності за 180 с дорівнює 10 нКі/організм (3.7*102 Бк/організм) людини по 137Cs для фантома дорослої людини.
Автоматизований комплекс спектрометрії внутрішнього опромінення людини "СКРІНЕР" вмонтований в кабіну мікроавтобуса УАЗ і в комбінації з "РУГ" та дозиметром являє собою мобільну радіологічну лабораторію, що дозволяє проводити дослідження в експедиційних умовах.
Діапазон вимірювання активності інкорпорованих радіонуклідів від 0.55 до 555 кБк.
Відносне енергетичне розділення по 137Cs не гірше 12.0 %.
Границі допустимої відносної похибки вимірювання активності інкорпорованих радіонуклідів 37Cs за 5 хвилин експозиції не більше ±30%.
Програмне забезпечення "СКРІНЕР" являє собою програмно-математичну систему, яка функціонує в вигляді програмного забезпечення.
Програмне забезпечення дозволяє проводити математичну обробку спектра і створювати базу даних. Весь комплекс працює під керівництвом програми "SI
- Київ+380960830922