РОЗДІЛ 2
Морфологічні показники повторюваності дії в структурі функціонально-семантичного поля ітеративності
Морфемна семантика в структурі функціонально-семантичного поля ітеративності виступає ядерним компонентом, базовим рівнем, що є основою побудови похідних ітеративних одиниць семантико-синтаксичного рівня. Тому дослідження специфіки функціонування афіксальних морфем розкриває необхідний інструментарій побудови ієрархічно складної структури функціонально-семантичного поля ітеративності.
Морфологічними показниками семантики ітеративності в сучасній українській мові виступають суфіксальні та префіксальні морфеми. Аналіз афіксів-ітеративізаторів здійснюємо за лексико-граматичним критерієм. Відповідно розрізнятимемо на морфологічному рівні функціонально-семантичного поля ітеративності семантичну зону сенсорної та раціональної ітеративності. Явище вибіркової сполучуваності афіксів (зокрема префіксів) з основами-мотиваторами залежно від семантичних якостей останніх неодноразово зафіксовано в науковій літературі [123, 48]. М. О. Кронгауз зазначає: "Існує припущення, що вибір конкретного префікса і набір значень відповідного префіксального дієслова зумовлені семантикою дієслівної основи або, точніше кажучи, наявністю чи відсутністю в неї певних семантичних ознак" [68, 222]. Порівняємо: "Вибірковість основ відносно набору префіксів, який існує й функціонує в мові, залежить від семантики основи та її семантичної сумісності з префіксом цього словотвірного значення, походження як самої основи, так і префіксів, а також від префіксальної синонімії" [11, 167].
До кожної семантичної зони входять підзони, що включають семантичні поля, які можуть перетинатися в різних точках семантичного простору залежно від функціонально-семантичних особливостей їх складових. Така схема аналізу застосовується при дослідженні суфіксальних морфем як базових ітеративнотворчих одиниць. При характеристиці префіксальних морфем визначається ядерність та периферійність їх семантичних ознак, залежно від семантики дієслівної основи.
2.1. Функціонально-семантичні особливості суфіксальних морфем як засобів вираження ітеративності в сучасній українській мові
До суфіксальних морфем-показників ітеративності в семантичній структурі дієслова, на думку І. І. Ковалика, належать такі афікси-ітеративізатори: -а-, -я-, -ва-, -ова-, (-ева-, -ува-, -юва-), -ива-, -овива-, -овува-, -овава-, -івава, -авава-, -от-, -і- -ти- [64, 16]. При аналізі функціонально-семантичних особливостей суфіксальних морфем-ітеративізаторів за основу візьмемо класифікаційний поділ показників многократності І. І. Ковалика. Однак вважаємо доцільним диференціювати суфікси -а- (-я-), -ува- (-юва-) та їх варіанти. Слід акцентувати на тому, що суфікс -ти- як афікс-ітеративізатор має функціональну специфіку. З одного боку, суфікс -ти- виступає засобом вираження ітеративності у дієсловах типу колотити. З іншого боку, суфікс -ти- у дієсловах типу їсти, нести є показником семантики дійовості, що пов'язана із значенням інтервалу, через який об'єктивується дія мовцем. Така концепція семантики інтервалу [8, 131] лежить в основі запропонованого нами визначення ітеративності як темпоральної категорії (1.1.3).
Ітеративнотворчі суфікси виражають значення повторюваності дії самостійно, поєднуючись тільки з кореневою морфемою або у поєднанні з префіксами ітеративності.
У підрозділі розглядаються семантичні особливості ітерації безпрефіксних дієслів. Характер ітерації дієслів визначає їх належність до певної семантичної зони. У межах кожної семантичної зони на позицію ітеративного дієслова у цьому семантичному просторі (ядро, центр, периферія) впливає суфікс-ітеративізатор.
Аналіз функціонально-семантичних особливостей суфіксальних морфем здійснюється за
1) диференційною семантичною ознакою тривалості інтервалів. Ця семантична ознака ітеративнотворчого суфікса виявляє характер ітерації та визначає належність ітеративного дієслова до відповідної семантичної зони (ітеративності з експліцитним інтервалом чи нечітко диференційованої квантифікації з імпліцитним інтервалом);
2) продуктивністю суфікса-ітеративізатора, частотністю реалізації суфіксальною морфемою значення ітеративності у дієсловах, що прямо пропорційно впливає на місце цієї морфеми (ядерність, периферійність) у межах відповідної семантичної зони.
2.1.1. Суфіксальні морфеми семантичної зони ітеративності
Семантична зона ітеративності представлена суфіксами -а- (-я-), -ва-. Класифікаційними ознаками цих суфіксів як показників ітеративного значення є:
1) частота повторів дії;
2) регулярність повторювання дії.
Диференційною семантичною ознакою ітеративного значення (ахати) виступає його співвідношення із семельфактивною [88, 77] семантикою (можливість формального вираження окремого акту - ахнути). Ми протиставлятимемо семельфактиви (одноактні дієслова) многоактним, а ітеративність будемо трактувати ширше - як значення, що може мати імпліцитний інтервал (наприклад, дієслова переміщення і конверсативи).
Як зазначає І. І. Ковалик, з афіксаційних морфем-ітеративізаторів найбільш поширені дієслівні суфікси, які можуть виступати самостійно, а то й можуть сполучатися в деяких типах ітеративних дієслів з одночасним чергуванням корінного голосного звука у відношенні до відповідного етимологічно спорідненого одноразового дієслова [64, 13]. Ми не аналізуємо окремо чергування голосних у корені як граматично-морфологічний засіб вираження ітеративності, оскільки чергувальні засоби виступають разом з відповідними афіксами-ітеративізаторами, і тому саме їх треба вважати тільки співтворчими ітеративізаторами ("коітеративізаторами"), а не самостійними многократнотворчими мовними елементами [64, 18]. Розвиток морфологічно-словотвірної структури ітеративних дієслів із чергуванням голосних у корені проаналізовано в дослідженні І. І. Ковалика [64, 44-49]. Вчений зазначає, що дієслівних утворень з суфіксальним формантом-ітеративізатором в процентному сп