РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом
2.1. Загальна клінічна характеристика досліджуваних хворих.
В основу роботи покладені результати обстеження і лікування 118 хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом. Серед них було 48 пацієнтів з гострим калькульозним холециститом та 70 ? з хронічним. Контрольну групу склали хворі на гострий 50 - чоловіків 13 (26,0%), жінок ? 37 (74,0%) та хронічний 50 ? чоловіків 15 (30,0%), жінок ? 35 (70%) калькульозний холецистит без холедохолітіазу, яким була виконана ЛХЕ. Середній вік хворих контрольної групи склав 52,4+16,2 років. Хворі знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні ендоскопічної діагностики та хірургії клініки абдомінальної хірургії та гастроентерології Головного військового клінічного госпіталю МО України за період 2001 - 2006 років.
В першій період (з 2001 по 2002 роки) основним методом оперативного лікування хворих була ЕПСТ з послідуючою ЛХЕ, у другій період (з 2003 по 2006 роки) - видалення конкрементів ЗЖП через міхурову протоку під час ЛХЕ; ЛХЕ з холедохолітотомією; ЛХЕ з інтраопераційною ЕПСТ; ЛХЕ з післяопераційною ЕПСТ.
Катаральний гострий холецистит діагностовано у 5 (10,4%) хворих, флегмонозний - у 34 (70,8%), гангренозний ? у 9 (18,7%), рис. 2.1.
Рис 2.1. Структура хворих на різні форми гострого холециститу.
Отже, більшість хворих ? 34 (70,3%), оперовані з приводу флегмонозного гострого холециститу.
Розподіл хворих за віком: до 40 років ? 19 (16%), 41-50 років ? 19 (16%), 51-59 років ? 28 (24%), 60-74 роки ? 31 (26%) та понад 75 років ? 21 (18%).
Розподіл хворих на холецистит за віком наведений на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Розподіл хворих за віком.
Як це показано на рис.2.2. переважну кількість хворих на холецистит складають особи віком понад 50 років - 80 (68%)
Загальні відомості, про розподіл хворих за статтю, віком та результатами гістологічного дослідження стінки жовчного міхура наведені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих за віком, статтю, формою холециститу
Вік
(роки)СтатьФорми холециституКількість хворихчолові-чажіночакатаральнафлегмонознагангренознахронічнаабс.%До 4081126110191641-5071215112191651-59101818217282460-741120193183126Понад 75129-62132118Разом4870534970118100
З 118 хворих, у яких виконані різні варіанти хірургічного лікування (ЕПСТ та ЛХЕ, ЛХЕ та інтраопераційна чи післяопераційна ЕПСТ, ЛХЕ з видаленням конкрементів ЗЖП через міхуровий протік чи холедохотомічний отвір), 70 (59,2%) були жінки, 48 (40,8%) чоловіки.
У 88 (74,6%) хворих із 118 при обстеженні були виявлені супровідні захворювання. Найчастіше діагностували: атеросклеротичний коронарокардіосклероз у 20 (16,9%), гіпертонічну хворобу ІІ-ІІІ ст. у 16 (13,5%), виразкову хворобу дванадцятипалої кишки у 14 (12%), гострий біліарний панкреатит у 8 (6,8%), парапапілярний дивертикул у 6 (5%) хворих. Частоту супровідної патології в пацієнтів на гострий та хронічний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, відображено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Супровідні захворювання у 88 пацієнтів на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом
Супровідні захворювання
Кількість спостереженьабс%ІХС. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз1516,9Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.1213,5Виразкова хвороба ДПК1012ІХС. Стенокардія напруги, ІІ ФК1011,8Хронічний панкреатит89,3Екстрасистолічна аритмія66,7Варикозна хвороба нижніх кінцівок66,7Ожиріння ІІІ-ІV ступеня66,7Папілостеноз45Цукровий діабет ІІ типу45Парапапілярний дивертикул22,5Хронічний пієлонефрит22,5ІХС, постінфарктний кардіосклероз33,4Два супровідних захворювання і більше1213,5
Таким чином, переважали хвороби серцево-судинної системи 62 (52,6%). У 14 (11,8%) пацієнтів було два захворювання й більше.
При збиранні анамнезу у хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, звертали увагу на:
- давнину виявлення конкрементів;
- перебіг жовчокам'яної хвороби (частоту та інтенсивність больових нападів);
- ускладнення, що виникли до операції: наявність в анамнезі чи при госпіталізації жовтяниці, холангіту, панкреатиту.
2.2. Методи лабораторних та інструментальних досліджень.
Під час обстеження хворих застосовували клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження з метою виявлення прямих та непрямих ознак холедохолітіазу.
Клінічне дослідження крові пацієнтів проводили натще, в середньому два рази за період госпіталізації пацієнта. При необхідності (повторні больові напади, виявлені зміни показників клінічного аналізу крові) дослідження проводили багаторазово з метою оцінки динаміки досліджуваних показників, перед усім гострофазових показників крові (лейкоцити, ШЗЕ) та гемоглобіну. В клінічному аналізі сечі увагу акцентували на наявність жовчних пігментів.
Біохімічне дослідження крові, що включало визначення рівня білірубіна та його фракцій, АсАТ, АлАТ, ЛФ, амілази, показників коагулограми, білка, глюкози, проводили натще, у середньому два рази за період госпіталізації. При необхідності (повторні больові напади, значні зміни біохімічних показників) дослідження проводили багаторазово з метою оцінки динаміки досліджуваних показників: білірубіну та його фракцій АсАТ, АлАТ, ЛФ, амілази, коагулограми.
Частоту використання інструментальних методів обстеження у досліджуваних пацієнтів відображено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Частота використання спеціальних методів діагностики холедохолітіазу у хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит
Методи спеціального обстеженняКількість пацієнтівабс.%Ультразвукове дослідження118100Фіброезофагогастродуоденоскопія118100Ендоскопічна ретроградна холангіопанк