Ви є тут

Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906-1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії).

Автор: 
Глушковецький Анатолій Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002055
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА ПІД ЧАС ВИБОРІВ ДО ДЕРЖАВНИХ ДУМ У ПОДІЛЬСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
2.1. Суспільно-політична боротьба в губернії під час виборів до І Думи
Вибори до Державної Думи активізували діяльність усіх політичних сил Російської імперії. Подільська губернія, незважаючи на свою провінційність, теж не була винятком. На час виборів тут діяли осередки усіх впливових політичних партій. Серед загальноросійських партій на Поділлі найбільший вплив мали партії соціалістичного спрямування: ПСР і РСДРП. Ліберальний напрям теж був представлений двома загальноросійськими партіями: Конституційно-демократичною партією (кадети) та Союзом 17 жовтня (октябристи). Єдиною монархічною партією, що мала сильні позиції в Подільській губернії, був СРН.
Українські політичні партії на Поділлі були представлені набагато слабше. У період підготовки та проведення виборів до Державної Думи реальний вплив на населення мали тільки УСДРП та Українська соціал-демократична "Спілка". Причому остання фактично була частиною РСДРП.
З єврейських політичних партій в Подільській губернії активну участь у суспільно-політичній боротьбі під час виборів брав лише Бунд.
Вибори до І Державної Думи розділили всі політичні партії на дві великі групи: тих, що підтримували скликання Думи, і тих, що були противниками виборів. До останніх належала РСДРП. Друкований орган партії газета "Пролетарий" пояснювала причини бойкоту небажанням відволікати увагу мас від повстання "проповідуванням тактики найменшого зла у вигляді найбільш ліберального складу Державної Думи [328, 3]". Лідер партії, В.І. Ленін, так висловив ставлення партії до Думи: "Дума не парламент, а маневр самодержавства. Ми повинні зірвати цей маневр, відкидаючи всяку участь у виборах [295, 77]". Тому організації РСДРП в Подільській губернії зосереджували свою увагу на діяльності, спрямованій на зрив виборів.
Найчисельніші осередки партії діяли в Кам'янці-Подільському і Вінниці та нараховували приблизно по 500 членів [455, 38]. Основними формами боротьби російських соціал-демократів були усна агітація та поширення прокламацій антидумського змісту. На початку жовтня 1905 р. розповсюдження листівок місцевої організації РСДРП було зафіксовано у Кам'янці-Подільському. У прокламації "Що таке Державна Дума" подільські соціал-демократи піддавали критиці запровадження Державної Думи [162, 22]. Про масштаби агітаційної діяльності Кам'янець-Подільської організації РСДРП свідчить той факт, що лише протягом одного вечора в різних районах міста було виявлено 111 прокламацій партії [162, 24].
Особливо активно застосовувала тактику бойкоту на Поділлі Вінницька організація РСДРП, яка випустила спеціальну листівку під назвою "Бойкотуйте Державну Думу" [421, 20; 460, 268]. В ній, зокрема, зазначалося: "Відмовляйтесь від будь-якої участі у виборах! Оголосіть усіх, хто посміє підійти до виборчої урни, зрадником народних інтересів [380, 96]". 75 примірників цієї прокламації було виявлено в А. Постоловського, що агітував серед солдатів 47-го піхотного полку [417, 29].
У березні 1906 р. поширення листівок РСДРП із закликом до бойкоту виборів мало місце у м. Новій Ушиці [193, 42]. У м-ку Станіславчик Вінницького повіту революційну агітацію серед селян вів учитель М. Добровольський. Він брав участь у сільському сході для обрання уповноважених на повітовий з'їзд у виборах до Державної Думи. Виступаючи перед селянами, агітатор говорив про недоцільність виборів до Думи і радив селянам обирати виборного для участі лише в Установчих зборах на основі загальної, рівної й прямої подачі голосів, незалежно від статі та віросповідання. Під час сходу поширювалися видання РСДРП, зокрема листівка, яка містила заклик до бойкоту Думи і виборів Установчих зборів [199, 12зв]. На початку березня 1906 р. у Вінниці палку промову проти проведення виборів виголосив син завідувача місцевого двокласного училища О. Кривицький [17, 1].
Значну роботу в напрямі зриву виборів проводила Балтська група РСДРП, яка була тісно пов'язана з Одеським комітетом РСДРП [406, 97]. В Ольгопільському повіті було виявлено листівки Одеського комітету РСДРП "Булигінська дума" [7, 9]. У березні 1906 р. прокламація "До всіх робітників і робітниць м. Одеси" із закликом до бойкоту виборів була надіслана поштою у с. Шрубків Летичівського повіту [142, 174].
Поряд із поширенням листівок, соціал-демократичні організації проводили усну агітацію. Так, у грудні 1905 р. вінницьким повітовим справником був заарештований учитель Янівської народної школи А. Мельник, який умовляв селян утримуватися від участі у виборах до Державної Думи [406, 104]. Іноді такі дії агітаторів досягали мети. Так, селяни с. Янівки Летичівського повіту рішуче відмовилися брати участь у виборах [407, 295]. Їх приклад наслідували жителі м-ка Юзвина та робітники Вінницького механічного заводу "Молот" [416, 19]. Під впливом агітатора Л. Корбута спробу зірвати вибори здійснили робітники Вінницького чавуноливарного заводу [18, 6-6зв].
Однак такий розвиток подій у Подільській губернії не був визначальним. На цьому наголошував помічник начальника Подільського ГЖУ в Балтському повіті. У своєму донесенні губернаторові він зазначав, що населення Ольгопільського, Ямпільського і Могилівського повітів було повністю охоплене проведенням дієвих кандидатів у Державну Думу [21, 7]. За даними старшого фабричного інспектора Подільської губернії, тактику бойкоту підтримали робітники лише одного Вінницького механічного заводу. Решта ж робітників 55 підприємств губернії обрали уповноважених, які взяли участь у обранні виборщика [76, 93-94].
Не досягнувши успіху у бойкоті виборів, соціал-демократи намагалися використати передвиборні зібрання для агітації проти самодержавства. На початку квітня на території губернії поширювалася прокламація Київського комітету РСДРП "Пролетарі всіх країн, єднайтеся", яка закликала не обирати депутатів у Думу, але брати участь у передвиборних зібраннях із метою агітації проти самодержавства [142,