РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ДОСВІДУ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
2.1. Загальні питання організації і проведення експериментальної роботи
Мета проведення дослідно-експериментальної роботи полягала в перевірці обґрунтованих технологічних компонентів і адекватних ним засобів формування пізнавального інтересу у студентів вищих педагогічних навчальних закладів до педагогічного досвіду козацької доби.
Експериментальна робота проводилася на базі Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на факультетах історичному і фізичної культури, які входять до складу інституту козацтва. На різних етапах педагогічного експерименту було охоплено 627 студентів.
Констатуючий експеримент передбачав з'ясування
* характеру ставлення студентів до "козацької педагогіки", до козацтва як історико-культурного феномену;
* обсяг знань з "козацької педагогіки", з історії козацтва;
* характер і рівень сформованості пізнавального інтересу у студентів до педагогіки козацького періоду.
Так, з 578 опитуваних випускників шкіл м. Донецька і м.Харкова, а також першокурсників Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди 47% (271) чули про козацтво, але не змогли дати розгорнуту відповідь. Головним джерелом пізнання для більшості з них були книги М.Шолохова "Тихий Дон", (художній фільм за цією книгою), М.В.Гоголя "Тарас Бульба", і "Запорожці пишуть листа до турецького султана".
Серед тих, хто був обізнаний з окремими фактами про козацтво, наприклад, умови виникнення, мета і зміст їхньої діяльності, були переважно учні, які обирали для себе історію, як провідний предмет (в майбутньому фаховий).
Освіта, виховання козацького періоду були поза межами їхнього пізнання. Поодинокі учні могли пригадати певні відомості з цієї галузі.
Своє ставлення до козацтва висловили таким чином: 49% - позитивно, без пояснень, решта - зовсім не відповіла.
З метою побудови в подальшому програми формуючого експерименту. Було проведено опитування студентів за такими питаннями:
"Що ви знаєте про козацтво і його роль в історії України?"
"Що ви знаєте про виховні-освітні традиції козацької доби?"
"Ваше ставлення до козацтва як унікального культурного феномену?"
Отримано такі відповіді. З 327 студентів, 385 учнів 9-11 класів м.Харкова, м.Донецька лише 18% відповіли, що вони знають, хто такі козаки, історію їх виникнення. У 67% відомості уривчасті, безсистемні, "чули щось", 15% зовсім відмовилися відповідати на ці запитання.
При цьому спостерігалось загальне здивування появою інтереса до цієї тематики. Образ козака-п'яниці і розбишаки превалював у більшості опитуваних. Крім того, подив викликало питання про освітньо-виховні традиції у педагогіці козацької доби. Молодь не освідомлена з кодексом честі козаків, з їх високою історичною місією, унікальним соціально-економічним, правовим устроєм. Специфіка родинного виховання також залишилася поза увагою підростаючого покоління.
Вищезазначене і зумовило розробку педагогічного експерименту. Експериментом передбачалися:
* розробка компонентів технології формування пізнавального інтересу у майбутніх учителів до педагогіки козацької доби, освітньо-виховних традицій;
* визначення адекватних ним засобів і методів формування пізнавального інтересу у майбутніх вчителів;
* виявлення умов, за яких відбувається ефективне формування пізнавального інтересу у майбутніх вчителів до козацького періоду.
Зміст, форми і методи формування пізнавального інтересу у студентів до освітньо-виховних традицій козацького періоду у процесі дослідної роботи змінювалися, ускладнювалися, що визначалося специфікою факультету, курсом, характером взаємодії учасників експерименту тощо.
Програмою формуючого експерименту передбачалась варіативність його проведення. Так, експериментальні групи (студенти історичного факультету та фізичного виховання) поділялися на Е1 (59 студ.) і Е2 (58 студ.) відповідно К (114 студ.).
Студенти групи Е1 навчалися згідно існуючого навчального плану. Козацька тематика спеціально не актуалізувалася. Відомості про козацтво, що розширювали межі їх пізнання про освітньо-виховний досвід козацької доби, вони отримували під час вивчення розробленого курсу "Козацька педагогіка".
Формування пізнавального інтересу до освітньо-виховного досвіду козацької доби студентів групи Е2 відбувалося, по-перше, в процесі навчання, завдяки використанню можливостей змісту навчальних предметів, залученню студентів до написання рефератів, курсових, дипломних робіт з козацької тематики тощо. Крім того, студенти поглиблювали отримані знання завдяки спецкурсу "Козацька педагогіка"; по-друге, всі студенти факультетів, що були охоплені експериментом, і які входять до інституту козацтва, також брали участь у системі тематичних заходів (свят, конкурсів, зустрічей, змагань тощо) [табл.2.1., с.72].
Таблиця 2.1.
Орієнтована система навчально-виховних заходів щодо формування пізнавального інтересу до освітньо-виховних традицій козацької доби
№ п/пЗаходи 1. 1 курсиПосвята в козаки. Оглядова лекція "Роль і значення козацтва у формуванні патріотичних почуттів"2. 2 курсиПосилення уваги у педагогічних курсах до окремих аспектів, особливостей педагогіки козацької доби.
Включення до тематики курсових робіт розробку козацької проблематики.3. 3 курсиПроведення конкурсів народної пісні, танцю, спортивних змагань, конкурсів інтелектуалів "Що? Де? Коли?" з козацької тематики.4. 4 курсиСпецкурс "Козацька педагогіка"5. 4-5 курсиПроведення виховних заходів з козацької тематики в ході педагогічної практики.
Студенти контрольної групи навчалися за традиційною програмою.
Зазначимо, при організації експериментальної роботи ми робили опір на документи про вищу школу і на загальні положення педагогіки, педагогіки вищої школи, що відображен