РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОСНОВ ҐЕНДЕРНОЇ
ОСВІТИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ
НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Стан підготовки майбутніх учителів до основ ґендерної освіти старшокласників у процесі навчально-професійної діяльності
У межах започаткованого дослідження поряд з конкретизацією сутності феномена "ґендерна освіта" в науково-педагогічній літературі, виникла необхідність чітко визначити реальну ситуацію організації професійної підготовки майбутніх учителів до ґендерної освіти, для чого впродовж 2001-2002 рр. проведено констатувальний експеримент, перший етап якого був спрямований на виявлення ґендерних проблем професійної підготовки сучасного вчителя та здійснювався з використанням методу анкетування. Анкетування було проведено серед студентів та викладачів біологічного, філологічного факультетів, факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова і факультетів початкового навчання та іноземних мов Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського, яким було запропоновано перелік запитань, що містилися в анкетах № 1 (додаток Б) та № 2 (додаток В), одержані результати за якими докладно розглянуті далі.
Так, за анкетою № 1 були опитані студенти, кількість яких із Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д.Ушинського склала 220 осіб та з Одеського національного університету імені І.І.Мечникова - 188 осіб (загалом 408 осіб). За статтю у групі респондентів містилося 76 чоловіків, що складає 18,6%, та 332 жінки - 81,4%. Анкета № 1 містила сім запитань, на які було запропоновано обрати один із варіантів
висловлювань або дати власну відповідь. У ході статистичної обробки одержаних відповідей на поставлені запитання було одержано такі результати.
На перше запитання: "Чи стикалися Ви з ґендерними проблемами під час навчання чи проходження педагогічної практики?" 74,5% опитуваних відповіли "Ні" і 25,5% - "Так". З метою конкретизувати відповіді респондентів, що стикалися з ґендерними проблемами, було поставлено уточнююче запитання: "Якщо так, то зазначте з якими?". Були одержані такі дані: 55,3% опитуваних визначили зміст ґендерних проблем у "різних очікуваннях викладачів від студентів (стимулювання самовираження й активності) і студенток (стимулювання слухняності й акуратності)"; 34,2% вбачають ґендерну проблему в освіті "через факти ґендерної нерівності у навчальних посібниках та підручниках - переважно чоловічого домінування"; 10,5% зазначили наявність ґендерних проблем "у структурі навчальної установи, оскільки серед викладачів переважна більшість жінки, а керівництво освітньої установи - чоловіки".
На друге запитання: "Як Ви думаєте, чи існує взаємозв'язок між професійними досягненнями та статтю людини?" 67,1% опитуваних зазначили "Ні" і 32,9% - "Так". Серед причин останні зазначили "наявність жорстких ґендерних стереотипів у суспільній свідомості про "природність" деяких професій чоловіків і жінок; жіночі професії переважно пов'язуються зі сферою послуг, текстильної промисловості, освіти, а чоловічі професії пов'язуються з різними галузями важкої промисловості, транспортом".
На третє запитання: "Чи потрібна ґендерна освіта майбутнім учителям?" були одержані такі відповіді: "Так" - 69,8% і "Ні" - 30,2%. На додаткове запитання "Якщо так, то навіщо?" 39% респондентів зазначили, що ґендерна освіта "формує ґендерну чутливість до проявів сексизму в освітній практиці"; 30,2% вказали, що ґендерна освіта "сприяє переосмисленню життєвого досвіду і власної ґендерної ідентичності"; 22,1% відмітили роль ґендерної освіти в "допомозі стати толерантним фахівцем, вільним від статево-рольових
стереотипів" і 8,7% зазначили, що ґендерна освіта взагалі "звільняє свідомість особистості від ґендерних стереотипів". Серед запропонованих відповідей респондентів зустрічалися також такі варіанти, як: ґендерна освіта "допомагає долати жорстку ґендерну поляризацію на особистісному етапі осмислення" та "підвищує самооцінку і сприяє зняттю психологічних бар'єрів та впливів ґендерних стереотипів".
На четверте запитання: "Хотіли б Ви одержати більше знань з ґендерних проблем?" "Так" відповіли 68,5% і "Ні" - 31,5% опитуваних. Серед найбільш раціональних способів вивчення проблеми 51% респондентів запропонували "введення спеціального теоретичного курсу з організацією практичних занять"; 35,2% - раціональним способом вивчення вважають "знайомство з проблемою в межах наявних курсів з гуманітарних дисциплін"; 6,9% - вказали на "розвиток студентської наукової роботи з ґендерної проблематики та участь у роботі ґендерних конференцій, семінарів, симпозіумів"; "організацію практики громадської діяльності з ґендерної тематики як волонтерів" відмітили також 6,9% опитуваних.
На п'яте запитання: "Чи висвітлюється інформація про ґендерні проблеми в навчальних дисциплінах, які Ви вивчаєте?" "Ні" відповіли 72,5% опитуваних, "Так" - 27,5%, серед яких 73,2% вивчали ґендерні аспекти "в межах окремих тем вже наявних суспільно-гуманітарних дисциплін"; 19,5% "брали участь у дистанційному навчанні, конференціях, семінарах з ґендерної тематики"; останні 7,3% знайомилися з ґендерними проблемами "в межах власної позанавчальної діяльності".
На шосте запитання: "Що є ґендерною освітою, на Вашу думку?" 63,8% респондентів визначили, що "це процес навчання хлопців і дівчат бути "справжніми" чоловіками і жінками задля входження в систему соціокультурних відносин"; 22,1% визначили феномен "ґендерна освіта" як "цілеспрямовану підготовку молодого покоління до вільного вибору власної ґендерної ідентичності незалежно від статі"; 14,1% - як "засіб формування відповідної ґендерної ідентичності особистості в суспільстві".
На сьоме запитання: "Чи можете Ви зафіксувати факти ґендерної нерівності у сфері професійної підготовки майбутніх фахівців?" відповідь "Ні" надали 75,8% респондентів, "Так" - 24,2%. Серед фактів ґендерної нерівності респонденти зазначи