РОЗДІЛ II
ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ ТА ДОЕМІГРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТЕПАНА ЛЕНКАВСЬКОГО В 1904-1944 рр.
2.1. Формування світогляду та початок політичної діяльності Степана Ленкавського в контексті становлення українського організованого націоналізму (1904-1939 рр.)
Початок ХХ ст. в суспільно-політичному розвитку Галичини характеризується переростанням українського національно-визвольного руху з культурницького етапу розвитку у політичний і формуванням політичних партій та впливом Першої світової війни на революціонізування процесів в Австро-Угорській імперії. Врешті це призвело до її розпаду на ряд національних держав, а зокрема і до створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
Українсько-польська війна, що розгорнулася на теренах Галичини, в умовах несприятливих зовнішньо-політичних обставин завершилася поразкою ЗУНР та віднесенням її території до складу Польської держави. Український політичний рух розпадається на три чітко виражені напрямки - національно-державницький, полонофільський та радянофільський. В такій суспільно-політичній атмосфері Галичини зароджується український націоналістичний рух. Декілька попередніх століть в історії краю сформували об'єктивну закономірність, що його провідною верствою було греко-католицьке духовенство. А тому не дивно, що й тепер воно стало матірним середовищем для плекання цілої когорти відомих суспільно-політичних діячів і, зокрема, провідників українського націоналістичного руху. До їх числа належить і С. Ленкавський.
С. Ленкавський народився 6 липня 1904 р. в с. Угорники біля м. Станиславова (тепер м. Івано-Франківськ) в династичній священичій родині о. В. Ленкавського та Марії з родини Антульських. Родинне виховання на основах християнського віровчення, української історичної героїки і народної та родинної патріотичної традиції вже змалку формували в нього основи майбутнього ідеалістичного світогляду та патріотичної громадянсько-політичної позиції.
С. Ленкавський був названий батьками в честь діда. Адже в їхній родині зберігалася традиція захисту українських національних інтересів, якій дід Степан присвятив своє життя і на якій С. Ленкавський виховувався змалку. Рід Ленкавських якраз і появився на Станиславівщині в результаті переслідувань священика о. С. Ленкавського зі Львівщини. Відомий, як "...трибун українського селянства Жидачивщини, парох Жидачева (1855-1883), людина високоідейна, енергійна і в питаннях оборони селянських прав безкомпромісова", він був судом покараний за таку позицію і в адміністративному порядку виселений із міста [48, арк. 1].
Активну громадянську позицію о. С. Ленкавський виявляв і на новому місці праці в с. Микитинці (біля м. Станиславова). Він активно включився у боротьбу проти споювання українських селян, спільно з сільським активістом В. Грицишиним організував у 1895 р. "Братство тверезості", поширював серед своїх парафіян освіту і національну свідомість [280, с. 11-12].
Отець В. Ленкавський, батько С. Ленкавського, так же палко проповідував Боже слово і вів велику просвітницьку роботу в селах. Як щирий прихильник ідеї незалежності України, він мав великий виховний вплив на парафіян і особливо на молодь. Незаперечним авторитетом він був і для сина, якого мріяв бачити у священичому сані. На все життя С. Ленкавський залишив вдячну пам'ять про батька і часто розповідав як прислуговував йому у відправах служби Божої. Коли ж у розмовах між його друзями і соратниками заходила мова про негативні явища в середовищі священицтва, він зазвичай застерігав: "Мій тато такий не був!" [170, № 1].
Отож, сімейний побут в родинному священичому колі, його духовна християнська атмосфера, стиль життя, подвижницька просвітницька і патріотична праця діда о. С. Ленкавського і тата о. В. Ленкавського формували ідеалізм світогляду та патріотизм С. Ленкавського, які пізніше вирізняли його як чільного діяча та ідеолога ОУН.
Вагомий вплив на формування світоглядних основ С. Ленкавського мали і позародинні, громадські та політичні чинники. Після с. Угринова в 1909 р. о. В. Ленкавський отримав призначення на парохію в с. Фитьків, що на Надвірнянщині. Отець Володимир не ставив межі між своєю сім'єю та простими парафіянами, а його син Степан міг без заборони бавитися з сільськими дітьми. Серед них він відзначався рухливістю та допитливістю. Так само, як і вони, бігав босоніж, любив вислуховувати казки та розповіді про опришківську і козацьку славу від старожилів села. Особливо захоплював дітей такими історичними переказами Д. Андруняк. Вони глибоко запали в душу С. Ленкавського, у поєднанні з татовими біблійними повчаннями витворювали високий дух ідеалізму та жертовності. У с. Фитькові С. Ленкавський пішов і до сільської школи [173; 256].
Після с. Фитькова о. В. Ленкавський прибув на парохію до с. Загвіздя. Воно, розташоване біля міста Станиславова, вважалося сучасниками одним із передових cіл цілої Станиславівщини в культурно-освітньому та політичному плані. Його мешканець О. Гурик ще в 1901 р. був обраний до Галицького сейму у Львові. В ньому існували читальня "Просвіти", "Союз українок", гурток "Рідної школи", хор, оркестр. В 1920-х роках в селі засновано 91-й пластовий курінь ім. Д. Вітовського, до нього належала майже вся свідома сільська молодь. Сільська команда з футболу успішно змагалася за першість в системі українських спортивних клубів. Цілком очевидно, що активне і передове громадсько-політичне життя с. Загвіздя також мало вплив на формування світогляду С. Ленкавського[269, c. 587-588].
З прибуттям до села о. В. Ленкавського та його родини громадське та культурно-просвітницьке життя села ще більше пожвавлюється. Активну участь в ньому брав і сам С. Ленкавський,