РОЗДІЛ 2.
ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КОМІТЕТУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
Розкриваючи питання про правове положення будь-якої міжнародної організації, науковці, як правило, зосереджують увагу на двох питаннях: внутрішньоорганізаційному механізмі такої організації та на її співпраці з іншими суб'єктами міжнародного права [221, C. 144-145, 192-193]182. Проте, якщо застосувати таку схему до аналізу МКЧХ, то він буде неповним. Розкриття правового становища МКЧХ зумовлює необхідність, крім двох вищеназваних пунктів, розглянути питання про місце цієї організації в Міжнародному русі Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
2.1. Внутрішньо-організаційний механізм Міжнародного комітету Червоного Хреста
Однією із головних ознак, що відрізняють міжнародні організації від інших видів міжнародних органів і правових форм міжнародного співробітництва, є наявність у перших постійно діючого внутрішньо-організаційного механізму [179; С. 69.]183, котрий характерний для міжнародних організацій як інституту незалежно від її юридичної природи. Так, організаційна структура міжурядових організацій (крім ООН) в основних структурних елементах однотипна. Нерідко вона однотипна зі структурою міжнародних неурядових організацій [296; С. 39.]184.
Внутрішньоорганізаційний механізм відіграє важливу роль у функціонуванні міжнародної організації. Якщо правовою підставою виникнення і діяльності міжнародної організації є установчий акт, то внутрішньоорганізаційний механізм служить двигуном, за допомогою котрого реалізуються потенційні можливості міжнародної організації, закладені в її установчому акті. Г. І. Тункін зазначає, що саме внутрішньо-організаційний механізм дає життя міжнародній організації [282; C. 343].185.
О. Н. Журек визначає внутрішньоорганізаційний механізм як взаємопов'язану систему, яка об'єднує в єдине ціле сукупність органів, систему постійних функціональних зв'язків між ними, правові методи діяльності органів, а також норми права, що містяться в установчому та інших актах організацій, і регламентують порядок формування та функціонування цього механізму [201; С. 12]186. Подібної позиції дотримується Е. А. Шибаєва, яка розуміє внутрішньоорганізаційний механізм як систему органів, створених на підставі установчого та інших актів міжнародної організації, що знаходяться в постійній взаємодії з принципами та нормами міжнародного права. Це поняття включає наступні елементи: 1) види, склад, принципи та порядок формування органів; 2) їх компетенція (предметна та юрисдикційна); 3) взаємодія (підпорядкування, взаємозалежність і функціонування) органів; 4) процедура прийняття рішень в органах організації [296; C. 40]187.
Основу внутрішньоорганізаційного механізму будь-якої міжнародної організації складають її органи, зокрема статутні. Причому більшість науковців стверджують, що структура багатьох міжнародних організацій однотипна і, як правило, включає три основні органи: вищий, виконавчий та адміністративний [251; С. 111]188. Ці органи прийнято вважати найважливішими й обов'язковими в структурі будь-якої організації [215, С. 350]189. Крім того, нерідко такі організації мають комітети і комісії допоміжного характеру чи зі спеціальних питань, а також юридичні органи [220, C. 113-117]190.
Відповідно до ст. 8 Статуту МКЧХ органами цієї організації є:
а) Асамблея;
б) Рада Асамблеї;
в) Президент і його заступники;
г) Директорат;
д) Контрольний орган.
Звідси випливає, що МКЧХ має дещо нетипову структуру. Проте, така структура органів МКЧХ є відносно новою. Вона була створена на підставі нового Статуту МКЧХ, прийнятого 24 червня 1998 р. у зв'язку із проектом "Майбутнє" [248, С. 155-167]191, який передбачив основні напрямки розвитку організації на майбутнє. Як справедливо зазначає з цього приводу Є. О. Шибаєва, розвиток міжнародної організації нерозривно пов'язаний із розвитком її внутрішньо-організаційного механізму [295, С. 201-209.]192. До 20 липня 1998 р., тобто до моменту вступу в дію нового Статуту, діяв Статут від 21 червня 1973 р. [111, С. 67-73]193. Він передбачав більш класичну структуру органів МКЧХ, а саме три головні органи ? Асамблея (яка виконувала роль вищого органу), Виконавчий комітет (виконавчий орган) та Адміністрація (адміністративний орган).
Сучасна структура органів МКЧХ набагато складніша. Саме тому слід детально зупинитися на аналізі правового становища кожного з перелічених органів.
Асамблея. Відповідно до ст. 9 Статуту вищим органом МКЧХ є Асамблея. Цей орган складається зі всіх членів МКЧХ. Відповідно до ст. 7 Статуту МКЧХ у Комітет можуть входити від 15 до 25 членів [304]194, які обираються шляхом кооптації [301, С. 344]195. До складу МКЧХ можуть входити лише громадяни Швейцарії [304]196.
Члени МКЧХ переобираються кожні чотири роки. Після трьох чотирирічних строків при кожному наступному переобранні вони повинні одержати три чверті голосів усіх членів Комітету. Дане положення покликано забезпечити активність членів організації та їх безпосередню участь у роботі МКЧХ. Асамблея може обирати почесних членів.
Ст. 9 Статуту говорить, що, будучи головним керівним органом Комітету, Асамблея контролює діяльність МКЧХ, виробляє його політику, визначає основні цілі й стратегію організації, схвалює бюджет і фінансову звітність.
Як бачимо, Статут МКЧХ визначає повноваження Асамблеї досить умовно. Більш детально ці питання регулюються внутрішніми правилами, які затверджуються Асамблеєю (ст. 16). Важливу роль у визначенні компетенції органів Комітету відіграє "доктрина МКЧХ", яка є узагальненим зводом практики цієї організації [129, C. 206-207]197.
Із аналізу практики випливає, що Асамблея виконує функції типові для органів даного виду, а саме:
1) приймає нових членів;
2) формує всі органи МКЧХ та визначає їх персональний склад;
3) визначає принципи формування бюджету;
4) затверджує бюджет і фінансові звіти;
5) визначає основні напрямки роботи організації;
6) розглядає звіти про діяльність організації та окреми
- Київ+380960830922