РОЗДІЛ II
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ДОКТРИНІ СУЧАСНИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
2.1. Система заходів безпеки в країнах англосаксонської системи права (США, Велика Британія)
Для правової системи країн англосаксонської системи права характерна, як правило, відсутність кодифікованих (зведених) законів, які регулюють певну сферу суспільних відносин. Це стосується і кримінального права Великої Британії, оскільки кримінальне законодавство представлено у вигляді різних кримінальних законів, як наприклад Закон про повноваження кримінальних судів 1973 р., Закон про злочин (покарання) 1997 р., Закон про зловживання наркотиками 1971 р., Закон про кримінальну юстицію 1991 р. та ін. [203, 159].
Вперше питання заходів безпеки в кримінальному праві Великої Британії було порушено Законом про попередження злочинів 1908 р. [266], яким до кримінального законодавства Великої Британії було введено поняття "звичний" (або "завзятий") злочинець (persistent offender), до якого могли бути застосовані заходи безпеки. Звичним злочинцем визнавалася особа у віці від 16 років, яка до вчинення нею останнього злочину була щонайменше три рази засуджена за подібний злочин і постійно вела безчесну та злочинну діяльність. Суд, що розглядав справу такого злочинця, мав право, окрім покарання, призначити звичному злочинцю превентивне ув'язнення на строк від 5 до 10 років, яке підлягало виконанню в тюрмі [266]. У 1967 р. до осіб, визнаних звичними злочинцями, стали застосовуватися продовжені строки позбавлення волі. Так, § 281 Закону про повноваження кримінальних судів 1973 р. також містив положення, які стосувалися покарання звичних злочинців [203, с. 79]. В частині першій цього параграфу зазначено: якщо злочинець представ перед судом за обвинувальним актом за злочин, який підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк від 2 років і більше, суд, якщо дійде висновку з урахуванням попередньої поведінки злочинця та ймовірності вчинення ним злочину у майбутньому, що існує необхідність для захисту від нього суспільства на тривалий час, може призначити продовжений строк позбавлення волі [42, с. 105]. Частина 3 § 281 Закону про повноваження кримінальних судів 1973 р. встановлювала низку положень, наявність яких є передумовою застосування до особи продовжених строків позбавлення волі [342, с. 109]9. При призначенні злочинцю продовженого строку позбавлення волі на підставі вказаної статті суд має видати "сертифікат про продовжене покарання". Однак, у 1991 р. статтею 5 Закону про кримінальну юстицію положення щодо звичних злочинців були відмінені, хоча британський законодавець в подальшому не відмовився від застосування продовженого вироку в якості заходу безпеки [203, с. 180]. І Законом про злочин та покарання 1997 р. (ст. 58) знову передбачається можливість призначення продовжених вироків, строк яких не може перевищувати 10 років тюремного ув'язнення для особи, засудженої за статевий злочин, і 5 років - за насильницький злочин [257].
Крім практики застосування продовжених вироків, Магістратські суди наділені правом видавати накази превентивного характеру, метою яких є попередження злочинів та інших діянь, які порушують суспільний лад. Так, відповідно до ст.1 Закону про злочин та покарання 1997 р. (в ред. 1999 р.), орган місцевого самоврядування або начальник поліції має право звернутися до суду з питання видачі наказу про заборону "антисоціальної поведінки", стосовно особи, якій виповнилося 10 років, і дії якої завдають або можуть завдати неспокій оточуючим [257]. Строк дії такого наказу складає не менше 2 років. Якщо є підстави вважати особу схильною до вчинення статевих злочинів, і поведінка особи дає розумні підстави вважати, що наказ є необхідним для захисту суспільства від посягання з боку такої особи, суд на підставі Закону про статеві злочини 1997 р. [272] може видати наказ стосовно такої особи строком до 5 років. Підставами видання наказів про заборону антисоціальної поведінки є: засудження за статеві злочини; вчинення статевого злочину особою, визнаною душевнохворою або недієздатною; особою вчинено подібний злочин за кордоном, або раніше їй вже було зроблено попередження. В останні роки у Великій Британії зростає число заборонних ордерів10. Згідно з даними британського МВС, загальна кількість таких заборон досягла тільки за 2005 рік відмітки 5 557, і трохи менше половини із них стосуються підлітків, яким ще не виповнилося 18 років [165]. Видання ордеру Asbo покладає на правопорушника досить суворі обмеження: заборона проведення часу у певній компанії, з'являтися на певній території або виходити з будинку після певної години11. Порушення Asbo може каратися штрафом у розмірі до п'яти тисяч фунтів стерлінгів або тюремним ув'язненням для повнолітніх осіб строком до п'яти років [41, с. 39]. З одного боку, досить позитивним є той факт, що такий захід безпеки дозволяє запобігти чимало антисоціальних проявів осіб, а з іншого - порушникам Asbo може бути призначено більш серйозне покарання, ніж це передбачено законодавством щодо випадкових злочинців.
Ще одним заходом безпеки, введеним Законом про злочин та правопорушення від 1998 р. [256], який застосовується замість покарання за злочини невеликої тяжкості, є направлення наркоманів на лікування і встановлення подальшого контролю за ними. Такий наказ може бути виданий стосовно особи у віці від 16 років строком від 6 місяців до 3 років. Цей захід застосовується лише в тому випадку, якщо суд доходить висновку, що злочинець знаходиться в наркотичній залежності в такій мірі, яка вимагає і допускає лікування амбулаторно або стаціонарно. Одночасно суд може видати наказ про встановлення контролю за даною особою, відповідно до якого особа зобов'язана кожного місяця проходити перевірку на вміст наркотиків в організмі. Такого роду заходи можуть застосовуватися судом тільки зі згоди злочинця. Якщо особа відмовляється від лікування або від встановлення контролю, суд призначає покарання, яке передбачено за вчинений нею злочин. Така особа знаходиться під ко
- Київ+380960830922