РОЗДІЛ 2
Матеріал, експерименти і методи дослідження
Експериментальні спостереження були проведені на 100 білих щурах вагою 150?200 г. Тварини цього виду найчастіше використовуються для вивчення регенерації периферійних нервів [220] . Сідничі нерви людини і білого щура за принципом внутрішньої будови є ізоморфними формаціями периферійної нервової системи [162], а відмінності між ними полягають у кількісному складі нервових пучків. У пропорційному співвідношенні сідничий нерв щура на поперечному зрізі становить приблизно 1/50-1/80 частини аналогічного нерва людини. Всіх тварин, що були використані в роботі, утримували у стандартних умовах віварію (в одному приміщенні, на стандартному брикетованому харчуванні) [71].
Експериментальні тварини були розподілені на 5 груп (табл. 2.1).
Перша група (І) - інтактні тварини (5 щурів), показники будови яких були використані для оцінки стану сідничого нерва "псевдооперованих" тварин.
Друга група (ІІ) ? "псевдооперовані" тварини (5 щурів), показники будови яких були використані для оцінки відновлення травмованих нервів (контроль).
Третя група (ІІІ) ? 30 щурів, яким була відтворена стандартна травма периферійного нерва.
Четверта група (ІV) ? 30 щурів, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва.
П'ята група (V) ? 30 щурів, яким була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот.
Таблиця 2.1
Розподіл тварин за групами залежно від термінів дослідження
Термін дослідження (тижні)Всього 3 6 12 Інтактні тварини
Група І
5 5 "Псевдооперовані" тварини
Група ІІ
5 5Стандартна модель травми периферійного нерва
Група ІІІ
10 10 10 30Запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва
Група ІV
10 10 10 30Запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва за умов застосування омега-3-поліненасичених жирних кислот
Група V
10 10 10 30Всього 100
Всі оперативні втручання проводили з дотриманням правил асептики та антисептики. Використовували тіопенталовий наркоз.
В якості контролю експериментів були використані так звані "псевдооперовані" тварини другої групи. У цих тварин, як і в експерименті, проводили доступ до правого сідничого нерва, потім його мобілізували, але не перетинали. Рану пошарово ушивали. Показники будови сідничого нерва цих тварин були використані для оцінки відновлення травмованих периферійних нервів [115].
Стандартну модель травми периферійного нерва тваринам третьої групи здійснювали в такий спосіб: виконували оперативний доступ до правого сідничого нерва, останній мобілізували і перетинали в ділянці середньої його третини із фіксацією центрального та периферійного відрізків на відстані 2-3 мм епіневральними швами ниткою поліамід 6/0 на атравматичній голці [209]. Здійснювали ретельний гемостаз, рану зашивали наглухо.
Тваринам четвертої та п'ятої груп була відтворена запропонована експериментальна модель травми периферійного нерва в такій спосіб: виконували оперативний доступ до правого сідничого нерва, останній мобілізували і в ділянці середньої його третини спочатку розчавлювали, в цьому ж місці перев'язували ниткою кетгут №1, а потім перетинали вище місця перев'язки. Центральний та периферійний відрізки фіксували епіневральними швами ниткою поліамід 6/0 на атравматичній голці на відстані 2-3мм. Здійснювали ретельний гемостаз, рану зашивали наглухо.
Застосовували хірургічні інструменти: пінцети, ножиці, голкотримач, зажим типу москіт.
Усі рани тварин після операції загоїлись первинним натягом. Тварини знаходились у віварії на звичайному раціоні, летальних випадків не спостерігали [118].
Тваринам четвертої групи відразу після оперативного втручання щодобово, протягом 21 доби, вводили масляний розчин кукурудзяної олії у дозі 1мл всередину.
Тваринам п'ятої групи відразу після оперативного втручання щодобово, протягом 21 доби, вводили масляний розчин омега-3-поліненасичених жирних кислот у дозі 0,04 г/кг всередину на кукурудзяній олії.
Матеріалом для дослідження були регенераційні невроми з прилеглими відрізками (центральним або проксимальним і периферійним або дистальним) ушкодженого сідничого нерва через 3, 6, 12 тижнів після відтворення моделі травми периферійного нерва. Перед забором матеріалу тваринам вводили надлишкову дозу тіопенталу (200мг/кг), а для електронної мікроскопії ? летальну дозу ефіру.
Для світлооптичної мікроскопії матеріал фіксували у 10%-му розчині формаліну, промивали та отримували зрізи на заморожуючому мікротомі, які потім імпрегнували азотнокислим сріблом за швидким методом імпрегнації азотнокислим сріблом елементів периферійної нервової системи [84] з подальшим золотінням. Для вивчення сполучної тканини препарати забарвлювали азур II-еозином. Для аналізу результатів світлооптичної мікроскопії за допомогою морфометрії використовували комп'ютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows ( version 2.00) та стандартну окулярну вставку. Були визначені такі показники: щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від поздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми [164].
Для аналізу результатів використовували також напівтонкі поперечні та поздовжні зрізи нервів, виготовлені на ультратомі LКB і забарвлені толуїдиновим синім. Морфометричні дослідження [3, 52, 103, 122], проводили за допомогою напівавтоматичного пристрою для обробки графічних зображень. У даному дослідженні визначали такі величини: кількість овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об'єму нерва, об'єм овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об'єму нерва та розміри овоїдів дегенерації нервових волокон, а саме - сере