Морфофункціональні зміни в легенях при дії екзо- та ендогенних факторів.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика експериментального матеріалу
Вивчення структурних змін у компонентах аерогематичного бар’єру ле­гень,
функціональної активності сурфактанту при дії екзо- та ендогенних фак­торів і
при корекції їх порушень ліпіном проведено на 270 білих безпородних
щурах-самцях, масою 180-220 г.
При виборі піддослідних тварин виходили з того, що білі щурі є найбільш
вигідним об’єктом для групового експерименту з використанням їх великої
кількості. Крім того, ультраструктура респіраторного відділу легень білих щурів
(за окремими винятками - наявність альвеолоцитів ІІІ типу) є близькою до
ультраструктури альвеол і респіраторних бронхіол людини [49].
Утримання та маніпуляції з тваринами проводились у відповідності до вимог
Додатку 4 до “Правил проведення робіт з використанням експери­ментальних
тварин”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я № 755 від 12 серпня
1997 р. “Про заходи щодо подальшого удосконалення організаційних форм роботи з
використанням експериментальних тварин” та положень “Загальних етичних приципів
експериментів на тваринах, ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики”
(Київ, 2001 р.).
Протягом всього експерименту тварини утримувалися на повноцінному харчуванні,
без обмежень у питній воді.
Матеріалом для дослідження були легені білих щурів.
Для вирішення поставлених завдань нами були проведені 6 серій до­сліджень
(табл. 2.1).
У першій серії експериментів на 30 тваринах вивчали структурну орга­ні­зацію
елементів повітряно-кров’яного бар’єру та функціональний стан сур-
Таблиця 2.1
Характеристика експериментального матеріалу
п/п
Серії досліджень
Термін спосте­реження
К-сть тварин
Методи дослідження
гісто-
логіч-ний
електронно-мік­роско­пічний
фізич-
ні
1.
Вивчення структури аерогема­тич­­ного бар'єру та актив­ності сурфак­танту
ле­гень у тварин, які знаходилися в еко­логічно чистій зоні
30 діб
10
5
60 діб
10
5
90 діб
10
5
2.
Дослідження морфофункціональних змін
у респіраторному відділі легень інтакт­них тварин при дії ліпі­ну
1 год
10
24 год
10
7 діб
10
Контроль
10
3.
Вивчення структурних змін у компонен-
­­тах аерогематичного бар'єру легень та ак-
тивності сурфактанту при дії аеро­полю­тан­тів
30 діб
10
5
60 діб
10
5
90 діб
10
5
4.
Дослідження морфофункціональних змін у
респіраторному відділі легень при дії діок-
­си­ду сірки в концентрації 0,05мг/м3 і
0,5 мг/м3
1 год
20
10
10
24 год
20
10
10
7 діб
20
10
10
Контроль
30
15
15
5.
Вивчення структурних змін ком­­по­нен­тів аерогематичного бар'єру легень при
дії діоксиду сірки в концентрації 0,5 мг/м3 та їх корекції ліпіном
1 год
10
24 год
10
7 діб
10
Контроль 
10
6.
Дослідження морфофункціональних змін у
респіраторному відділі легень при гострому розлитому перитоніті
30 хв
10
3 год
10
24 год
10
Контроль 
10
фактанту легень білих щурів, які перебували в екологічно чистій зоні.
У 2-й серії експериментів на 40 тваринах вивчали вплив препарату “Лі­піну” на
ультраструктурну організацію респіраторного відділу легень та актив­ність
сурфактанту інтактних тварин через 1 год, 24 год і 7 діб.
У 3-й серії експериментів на 30 тваринах досліджували динаміку морфо­ло­гіч­них
змін елементів аерогематичного бар’єру та функціональний стан сур­фак­тан­ту
легень при дії аерополютантів протягом 30, 60 і 90 діб.
У 4-й серії досліджень на 90 тваринах вивчали морфофункціональні зміни в
респіраторному відділі легень при дії діокси­ду сірки в концентраціях 0,05
мг/м3 і 0,5 мг/м3 через 1 год, 24 год і 7 діб.
У 5-й серії експериментів на 40 тваринах нами досліджено структурні зміни
ком­понентів повітряно-кров’яного бар’єру легень та стан сурфактанту при
гостро­му отруєнні діоксидом сірки в концентрації 0,5 мг/м3 і при корекції їх
порушень “Ліпіном”.
У 6-й серії експериментів на 40 тваринах вивчали морфологічні зміни в
аерогематичному бар’єрі та функціональну активність сурфактанту легень при
гострому розлитому каловому перитоніті через 30 хв, 3 год і 24 год.
Вивчення альвеолоцитів І, ІІ типів, інтерстицію, гемокапілярів, альвео­ляр­них
макрофагів та функціональної активності сурфактанту легень здійсню­вали
комплексними морфофункціональними методами. При цьому застосовано:
гістологічний, електронномікроскопічний, фізичний, кореляцій­ний,
морфомет­рич­ний аналіз із статистичною обробкою даних.
2.2. Методика проведення досліджень на тваринах
2.2.1. Проведення досліджень на білих щурах у натурних умовах
З метою вивчення реального впливу забруднювачів атмосферного повітря на
легеневу тканину лабораторних тварин нами поставлено експеримент у природних
умовах. Натуральний експеримент дозволяє вивчити стан систем організму тварин у
конкретних природно-кліматичних умовах, з різною інтенсивністю забруднення
повітря та викидами промислових підприємств. Багатокомпонентність і
непостійність складу промислових викидів, розвиток в атмосфері вторинних і
фотохімічних реакцій, призводить до утворення нових, нерідко більш агресивних
хімічних сполук із невідомим характером біологічної дії на організм. Все це
спонукає до проведення натурних токсикологічних експериментів.
Для проведення дослідження нами були вибрані дві екологічні зони
Івано-Франківської області з різним рівнем забруднення атмосферного повітря.
Згідно даних обласної санітарно-епідемічної