РОЗДІЛ 2. Відображення змісту шкільного курсу хімії в навчальній літературі досліджуваного періоду
2.1. Реалізація змісту шкільного курсу хімії в навчальній літературі для гімназій та училищ на українських землях у дорадянський період 132
2.2. Особливості підручників і посібників із хімії для українських школярів у 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. 153
2.3. Відображення навчально-виховних завдань стабільних програм із хімії у змісті підручників та посібників для учнів (1933 р. - початок 60-х рр. ХХ ст.) 166
Висновки до Розділу 2 190
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 231
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
1. ДВР - Державна вчена рада.
2. ДНМК - Державний науково-методичний комітет.
3. ІНО - Інститут народної освіти.
4. МНО - Міністерство народної освіти.
5. Наркомос - Народний комісаріат освіти.
6. НДІП - Науково-дослідний інститут педагогіки.
7. Р.н. - роки навчання.
8. РСФРР - Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (з 1922 р.), РРФСР з 1937 р.
9. Соцвих - соціальне виховання.
10. УСРР - Українська Соціалістична Радянська Республіка (з 1922 р.), УРСР з 1937 р.
11. ФЗС - фабрично-заводські семирічки.
12. ЦК ВКП(б) - Центральний комітет Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
13. ШКМ - школи колгоспної молоді.
14. ШСМ - школи селянської молоді.
ВСТУП
Актуальність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ сторіччі одним із пріоритетних напрямів удосконалення освітньої системи визначила "оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу" [162]. Сучасний стан розвитку хімічної науки та теорії і методики навчання хімії висувають підвищені вимоги до оновлення змісту хімічної освіти, удосконалення програм і підручників, доповнення навчальної літератури посібниками, призначеними розвивати в учнів інтерес до хімії, проведення інтеграції та диференціації знань, формування у школярів цілісних знань про хімічні явища і роль хімії. Відтак вагомого значення набуває врахування досвіду минулого щодо формування змісту середньої освіти, його провідних ідей, які пройшли перевірку часом у шкільному навчанні. При цьому є потреба з'ясувати принципи побудови змісту, здійснити аналіз його структури, визначити місце навчального предмета у цілісному навчально-виховному процесі.
Для вирішення таких завдань і визначення перспектив подальшого розвитку шкільної хімічної освіти важливими є ретельний аналіз історичного досвіду формування змісту цього предмета. Постала необхідність з'ясувати, наскільки важливим в історії формування змісту шкільного курсу хімії в Україні був період із 60-х рр. ХІХ ст. до початку 60-х рр. ХХ ст., протягом якого розрізнені відомості про речовини і хімічні явища, що вивчалися учнями в курсі природознавства та фізики, сформувалися у самостійний навчальний предмет загальноосвітньої школи із притаманною йому логічною завершеністю завдяки побудові змісту на основі періодичної системи Д.І. Менделєєва і теорії хімічної будови органічних речовин О.М. Бутлерова.
Аналіз літературних джерел показав, що зміст та структура шкільної хімічної освіти, форми і методи викладання хімії у школі були предметом вивчення російських учених у галузі теорії і методики навчання хімії. Зокрема, К.Я. Парменов досліджував основні етапи становлення хімії в російській дореволюційній і радянській основній школі та реалізацію методичних ідей у галузі викладання цього предмета [193]. Л.О. Цвєтков виявив основні тенденції розвитку змісту шкільного предмета хімії в радянській школі [351; 352]. П.І. Лерх та П.І. Каган розглянули окремі аспекти методики викладання хімії в російській дорадянській школі [140; 93]. Вагомим є внесок у дослідження цієї проблеми наукової школи Н.М. Буринської. Зокрема, вона обґрунтувала основи реалізації політехнічного принципу навчання хімії в 50-х - 80-х рр. ХХ ст. [27]; Л.П. Величко з'ясувала теоретичні і практичні питання навчання органічної хімії у загальноосвітніх навчальних закладах [31; 372]; Н.Н. Чайченко висвітлила процес формування в учнів теоретичних знань з основ хімії [355]; О.Г. Ярошенко розробила дидактичну концепцію групової навчальної діяльності школярів та створила технологію навчання у складі малих груп та ін. [373; 374; 375].
Формування змісту шкільного курсу хімії і методика його викладання тісно пов'язані з розвитком освіти і педагогіки загалом. Тому для дослідження проблеми формування змісту навчання учнів хімії зазначеного періоду неабияке значення мають праці в галузі педагогічної думки М.С. Гриценка [73], П.І. Дроб'язка [86], В.В. Краєвського [304], В.С. Ледньова [136], І.Я. Лернера [138; 304], В.В. Пилипчука [198], О.І. Пометун [202], М.М. Скаткіна [80], Б.М. Ступарика [300], О.В. Сухомлинської [159], Г.І. Ясницького [373]та ін.
Практичний інтерес становлять дослідження Л.В. Кузьмич [116], В.М. Масюка [148], Л.І. Мельничук [150], Т.А. Самоплавської [281], М.М. Скиби [285], Н.Л. Сосницької [297; 20], присвячені питанням формування змісту шкільних предметів математики, історії, географії, фізики, біології в українській школі.
Аналіз історико-педагогічної і методичної літератури, періодичних видань та дисертаційних праць засвідчує, що в доробку українських учених у галузі теорії і методики навчання хімії є значні здобутки, які стосуються змісту та методики навчання учнів хімії у пострадянський період, проте відсутні цілісні дослідження проблеми становлення, формування та розвитку змісту шкільної хімічної освіти в Україні у 60-х рр. ХІХ - на початку 60-х рр. ХХ ст. Водночас зміни у системі освіти України детермінують потребу у з'ясуванні загальних засад конструювання змісту шкільного курсу хімії у минулі роки. Пояснюється це, по-перше, тим, що хімія, як навчальний предмет, є елементом системи освіти, а будь-яка система освіти - це продукт історії, що існує в певному культурному й соціальному контексті і при зміні загального контексту існування системи освіти змінюється і зміст навчального предмета; по-друге, історичний підхід д
- Київ+380960830922