РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика та схеми проведення дослідів.
Для виконання поставлених завдань протягом 2005-2006 років нами проведено три досліди та виробничу перевірку.
Перший дослід був проведений на японських перепілках-несучках у фермерському господарстві "Під містом " с.м.т. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області в період з 17.10.2005 по 28.02.2006.
Метою цього досліду було вивчити вплив доданої до комбікорму соняшникової олії (СО) у комплексі з вітаміном Е і окремо на вміст загальних ліпідів у тканинах, ліпідний і жирнокислотний склад тканин, вміст в них продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) жиророзчинних вітамінів Е, А і каротиноїдів, продуктивні показники. Дослід проводили на 6 групах японських перепілок, починаючи з 35 денного віку (контрольній та 5-ти дослідних) по 140 голів у кожній (112 перепілок і 28 перепелів).
Перепелам контрольної групи згодовували стандартний комбікорм (СК) який складався з: кукурудзи - 45 %; пшениці - 20 %; БВД - 15 % (такого складу: соєвий шрот, соняшниковий шрот, рибне борошно, дріжджі кормові, глютен кукурудзяний, вапняк, дефторований фосфат, сіль, вітаміни A, D3, E, K, B2, B3,B5, B6, B9, B12, мікроелементи, незамінні амінокислоти), макухи соняшникової - 15 %; крейди - 5 % і містив: обмінної енергії - 287,7 ккал; протеїну - 19,2 %; сирого жиру - 3,36 %; клітковини - 3,78 %; кальцію - 2,9 %; фосфору - 0,97 %; натрію - 0,32 %; лізину - 0,98 %; метіоніну+цистину - 0,68 %. В 1т стандартного комбікорму містилося вітаміну Е - 20 тис ІО, А - 15 млн. ІО, D3 - 3 млн ІО, К - 2 г/т, В1 - 2 г/т, В2 - 5 г/т, В4 - 1000 г/т, В6 - 4 г/т, Вс - 1,5 г/т, В12 - 0,05 г/т, біотину - 0,2 г/т, С - 50 г/т. сірчанокислого заліза - 120 г/т, сірчанокислої міді - 5 г/т, сірчанокислого марганцю - 80 г/т, сірчанокислого цинку -75 г/т, селеніту натрію - 1 г/т, йодистого калію - 3 г/т, хлористого кобальту - 8 г/т.
Перепілкам дослідних груп згодовували той же комбікорм, але з добавками різних кількостей соняшникової олії і вітаміну Е.
Жирнокислотний склад соняшникової олії наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Жирнокислотний склад соняшникової олії, %
Код кислоти % С16:0 5,93 С18 3,27 С18:1 22,84 С18:2 64,19 С18:3 0,26 С20:1 0,10 С20:2 0,80 С20:3 1,90 С20:4 0,71
У таблиці 2.2 представлено дані про добове споживання перепілками загальних ліпідів і окремих жирних кислот у першому досліді.
Таблиця 2.2
Групи птахівВміст загальних ліпідів у кормі, %Добове спожив. ліпідів, гСпоживання окремих жирних кислот на голову, мг/деньС16:0С18:0С18:1С18:2С18:3Контрольна3,730,9321212824442331І і ІІдослідна6,731,6821796245886435 Споживання загальних ліпідів та окремих жирних кислот на одну голову за добу
Дослід проводили за схемою наведеною в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Схема досліду
ГрупиКількість птахів у групіХарактер живленняКонтрольна140Стандартний комбікорм (СК)І дослідна140СК + 1,5% соняшникової олії (СО)ІІ дослідна140СК + 3% СОІІІ дослідна140СК + 1,5% СО + 20 г/т комбікорму віт ЕІV дослідна140СК + 3% СО + 20 г/т комбікорму віт ЕV дослідна140СК+ 20 г/т комбік. віт Е
За рахунок збільшення кількості соняшникової олії у раціоні на 3 % рівень обмінної енергії підвищувався на 27 ккал.
Утримання перепелів було клітковим з вільним доступом до корму і води. Температурний і світловий режими відповідали рекомендованим нормам.
Впродовж досліду проводили щоденний облік несучості. Після 4,5 місяців згодовування дослідних комбікормів провели забій перепілок по 5 голів з контрольної групи і тих дослідних груп, які характеризувались найвищою несучістю, а саме з другої і четвертої дослідних груп. Матеріалом для дослідження служили тканини 12-палої кишки, підшлункової залози, печінки, м'язів стегна та жовток яєць і плазма крові.
У вказаному біологічному матеріалі визначали вміст загальних ліпідів ваговим методом після екстракції їх сумішшю хлороформ-метанол 2:1 за методом Фолча [246], вміст окремих класів ліпідів, які одержували методом розділення загальних ліпідів на класи з допомогою одномірної тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі гексан-діетиловий ефір-льодова оцтова кислота у відношенні 70:30:1 з наступним визначенням їх кількості біхроматним методом [247]. Жирнокислотний склад ліпідів тканин і жовтка яєць визначали методом газорідинної хроматографії [248], концентрацію гідропероксидів ліпідів за методом, описаним Мирончиком В.В. [249], а вміст малонового діальдегіду за методом Мартинюка В.П. [250]. Цифрові дані опрацьовано статистично за допомогою програми Exel.
Вміст вітамінів А і Е [251] та каротиноїдів [252], визначався у тканині печінки та у жовтку яєць.
Другий дослід, що тривав протягом чотирьох місяців, було проведено на двох групах статевозрілих японських перепілок,починаючи з 35 денного віку контрольній і дослідній, по 80 голів у кожній. Птиці контрольної групи згодовували такий же раціон, що й птахам контрольної групи у першому досліді.
Птиці дослідної групи згодовували комбікорм, що складався з кукурудзи - 43,8 %; макухи соняшникової - 16 %; кормових бобів екструдованих - 20 %; дріжджів кормових - 8 %; крейди - 6 %; олії соняшникової - 3 %; солі кухонної - 0,4 %; трикальційфосфату - 1,8 %; преміксу - 1% і містив: обмінної енергії - 287,1 ккал; протеїну - 18,9 %; сирого жиру - 3,37 %; клітковини - 4,59 %; кальцію - 2,75 %; фосфору - 0,7 %; натрію - 0,28 %; лізину - 0,98 %; метіоніну+цистину - 0,68 %. Соняшникову олію у кількості 3 % використовували для того, щоб досягнути рівня обмінної енергії згідно існуючих норм. В 1т комбікорму містилося вітаміну Е - 20 тис ІО, А - 15 млн. ІО, D3 - 3 млн ІО, К - 2 г/т, В1 - 2 г/т, В2 - 5 г/т, В4 - 1000 г/т, В6 - 4 г/т, Вс - 1,5 г/т, В12 - 0,05 г/т, біотину - 0,2 г/т, С - 50 г/т. сірчанокислого заліз