РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТВАРИНАХ [1Дослідження виконані в
лабораторії експериментального моделювання ДУ ІПХС ім. М.І.Ситенка АМН України
за допомогою наук. співроб. Іванова Г.В. (зав. лаб. к.б.н. Малишкіна С.В.)]
Експериментальні дослідження виконані на білих лабораторних щурах популяції
Вістар віком від 3 до 12 місяців та живою вагою 380-400 г на початок
експерименту. Загальна кількість експериментальних тварин – 63.
2.1.1. Морфологічні зміни у кістковій тканині при імплантації вуглецевого
матеріалу у губчасту кістку (9 тварин віком 3міс)
Операції на тваринах виконували під загальним тіопенталовим наркозом. Після
обробки операційної зони спиртовим розчином йоду робили розтин шкіри й
здійснювали доступ до дистального метафіза стегнової кістки (латерально). За
допомогою стоматологічного бора (діаметр 2 мм) моделювали кістковий дефект, у
якому розташовували вуглецевий стержень. Рану обробляли антибіотиками й
пошарово ушивали.
Щурів виводили з експерименту через 40, 70 та 115 діб після хірургічного
втручання шляхом передозування тіопенталу натрію.
Експерименти на тваринах проводили відповідно до правил Європейської конвенції
захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних й інших
наукових цілях [109].
Для гістологічних досліджень [2 Дослідження виконані в лабораторії морфології
сполучної тканини ДУ ІПХС ім. М.І.Ситенка АМН України за допомогою ст. наук.
співроб. Ашукіної Н.А. (зав. лаб. д.б.н., проф. Дєдух Н.В.)] видаляли фрагменти
стегнових кісток з ділянками імплантації та фіксували у розчині з масовою
часткою нейтрального формаліну 10%. Після декальцинації у розчині з масовою
часткою азотної кислоти 4% при температурі 18-22°С по можливості видаляли
вуглецеві імплантати. Матеріал зневоднювали у спиртах зростаючої міцності та
заливали у целоїдин [110]. Виготовлені гістологічні зрізи забарвлювали
гематоксиліном та еозином та вивчали у світловому мікроскопі БИОЛАМ (ЛОМО).
2.1.2. Морфологічна оцінка біосумісності вуглець-вуглецевого матеріалу при
підшкірній імплантації лабораторним щурам та накопичення вуглецевого матеріалу
у віддалених органах та тканинах
Для оцінки біосумісності матеріалу в умовах асептики під загальним
тіопенталовим наркозом 10 щурам під шкіру вводили вуглець-вуглецеві імплантати
в вигляді циліндрів (діаметр 8 мм, висота 4 мм). Контролем служили інтактні
тварини.
Для оцінки токсичності (це біологічний ефект, що виникає в результаті
надходження в організм хімічної речовини різними шляхами) досліджували реакцію
тканин, що безпосередньо контактують з імплантатом, і можливі метаболічні
реакції організму щурів.
Метод визначення гепатотоксичного ефекту від вуглецевих імплантатів полягав у
такому: двом групам білих щурів лінії Вістар (5 тварин – трьохмісячного віку; 5
тварин – шестимісячного віку) паравертебрально підшкірно вживлювали таблетки
вуглецю, що містять у 100 разів більше речовини, ніж в імплантатах, які
використовують в клініці при операціях на людині середньою масою 70 кг.
Експозиція вуглецевого матеріалу для трьохмісячних щурів – 6 місяців, а для
шестимісячних щурів – 3 місяці.
Евтаназію щурів здійснювали шляхом передозування ефіру або передозуванням
тіопенталу натрію. Тварин препарували та у зразках печінки, легенів, селезінки
та мозку після спеціальної обробки для гістологічного дослідження візуально
визначали наявність або відсутність фрагментів вуглецевого імплантату.
Протокол експериментів на тваринах було затверджено Комісією з біоетики
Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора
М.І.Ситенка Академії медичних наук України" відповідно до правил Європейської
конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних й
інших наукових цілях.
Для гістологічного дослідження вилучали легені, тимус, нирки та печінку,
фрагменти шкіри з зоною імплантації, вуглець обережно видаляли, а матеріал
фіксували у розчині з масовою часткою 10 % нейтрального формаліну, зневоднювали
у спиртах зростаючої міцності (70° спирт та двічі – 96°) та у спирті з ефіром
(розчин 1:1), заключали у целоїдин. Гістологічні зрізи виготовляли на санному
мікротомі Reichert та забарвлювали гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за
Ван Гізон [110] .
Дослідження отриманих гістологічних препаратів проводили під світловими
мікроскопами “Karl Zeiss Jena” та Биолам (ЛОМО). Для фотографування
використовували цифрову камеру Canon EOS-300D.
Вимірювання ширини капсули проводили за допомогою окулярного гвинтового
мікрометра МОВ-1-16Ч ГОСТ 7865-77, мікроскопа Биолам (ЛОМО), об’єктив 8.
Отриманий цифровий матеріал було опрацьовано методами варіаційної статистики за
допомогою ліцензованого прикладного пакету STATISTICA 5.11 for Windows.
Значення вважали статистично значимими при Р<0,05.
2.1.3. Відпрацювання методики з’єднання кісткових відламків в експерименті на
тваринах та дослідження накопичення вуглецевого матеріалу у віддалених органах
та тканинах при комбінованому внутрішньокістково- накістковому розташуванні
імплантатів
Модель інтрамедулярного остеосинтезу вуглецевим імплантатом з одночасною
фіксацією накістковою вуглецевою муфтою (корсетом) була виконана на 44 білих
щурах лінії Вістар 12-місячного віку. Усіх тварин утримували у стандартних
умовах віварію експериментально-біологічної клініки. Операції виконували в
асептичних умовах операційної ЕБК, під загальним знеболюванням. Анестезія
забезпечувалась внутрішньом’язовим введенням розчину тіопенталу натрію,
відбувалась через 15-20 хв. і тривала до 1,5 години. Оперативне втручання на
стегнов
- Київ+380960830922