РОЗДІЛ 2. Об’єкти і методи дослідження.
На етапі планування експерименту необхідно було визначитись із вибором хімічної
речовини для токсикологічних досліджень з позицій вивчення її вазотоксичної
дії; виду, статі та віку експериментальних тварин; шляху введення досліджуваної
речовини в організм дослідних тварин, дози, кратності введення та тривалості
експерименту; вибору препаратів у якості протекторів вазотоксичної дії
досліджуваної хімічної речовини та їх дози; переліку необхідних методів
дослідження.
При виборі ацетату свинцю у якості досліджуваної хімічної речовини виходили із
таких положень:
свинець та його сполуки широко використовуються у різних галузях промисловості,
він належить до пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища і може
становити серйозну загрозу для здоров’я як працюючих, що мають виробничо
обумовлений контакт із цим металом, так і населення, що проживає на техногенно
забруднених територіях;
свинець та його сполуки володіють кардіовазотоксичною дією, здатні спричиняти
підвищення артеріального тиску у людей, які контактують з ними, та у
експериментальних тварин й сприяти розвитку патології серцево-судинної
системи;
свинець та його сполуки проявляють вазотоксичну дію у відносно низьких
концентраціях (дозах) та володіють вираженими кумулятивними властивостями, що
становить небезпеку для значної кількості населення.
При цьому необхідно зазначити, що саме ацетат свинцю має добру розчинність у
воді, що дозволяє застосовувати дану сполуку у вигляді водного розчину
(парентерально чи перорально), а залишок оцтової кислоти не призводить до
вазотоксичної дії, що було показано у дослідженнях [117].
При визначенні дози та шляху введення ацетату свинцю в організм
експериментальних тварин, тривалості експерименту ми базувались на таких
моментах:
При внутрішньоочеревинному введені токсичних речовин вдається досягти найбільш
точного дозування, при цьому вся кількість введеної дози надходить в організм
дослідних тварин (на противагу внутрішньошлунковому та легеневому шляхам), при
цьому мінімальні міжлабораторні відмінності між показниками токсичності
хімічних речовин (ЛД50, Limch, Limcv та ін.).
При виборі дози ми керувались результатами досліджень, попередньо проведених в
лабораторії. Так у дослідженнях Г.Е. Верича [22] було показано, що доза ацетату
свинцю 1 мг/кг в/о є пороговою для початкових змін показників стану
серцево-судинної системи, а доза 2,5 мг/кг в/о визнана пороговою для виникнення
проявів вазотоксичної дії досліджуваного металу. Оскільки система оксиду азоту
є дуже чутливою до гомеостатичних змін в організмі, вирішено взяти дозу 1,53
мг/кг, що становить 1/50 ЛД50.
Тривалість експозиції визначено 1 місяць (28 введень) з метою виявлення
початкових змін показників діяльності серцево-судинної системи (зокрема системи
оксиду азоту), оскільки за даними І.В. Саноцького [117], у короткому
біологічному експерименті можна виявити направленість дії хімічних речовин на
ССС при комплексній оцінці її стану.
З метою виявлення стійкості змін діяльності судинної стінки та здатності
організму до відновлення після припинення експозиції свинцем через 30 днів
проводилась оцінка досліджуваних показників.
У якості засобів біологічної профілактики в дисертаційній роботі використано
два препарати – фармакологічний лікарський засіб глутаргін (фармфірма
«Здоров’я») та сухий рослинний екстракт Серпію увінчаного (S. coronata L.).
При застосуванні глутаргіну у якості як вазопротектора при свинцевій
інтоксикації виходили із наступних міркувань:
Даний препарат має антиоксидантні, мембраностабілізуючі, імуномодулюючі та
гепатопротекторні властивості, а при дії свинцю в організмі розвивається
оксидативний стрес, порушується проникненість речовин через мембрани,
активуються процеси ПОЛ.
До складу глутаргіну входить амінокислота L-аргінін, що є субстратом для
синтезу оксиду азоту, який відіграє важливу роль у регуляції кровообігу та
функціонуванні судинної стінки; таким чином забезпечується ендотеліопротекція.
Глутаргін містить дві амінокислоти, які є тригерами значної кількості процесів
обміну речовин в організмі, їх застосування, не порушуючи гомеостаз, збільшує
метаболічні резерви організму. При цьому зміни, що відбуваються в організмі при
патологічних станах, ліквідуються фізіологічно [31].
Амінокислотні препарати не викликають побічних та негативних ефектів, існує
велика різниця між токсичною дозою та терапевтично ефективною, що дає
можливість їх тривалого курсового прийому як засобів біологічної профілактики.
Клінічні та експериментальні дослідження інших авторів свідчать про високу
ефективність застосування окремо аргініну та глутамінової кислоти при
інтоксикації свинцем [74, 231].
Доза глутаргіну 100 мг/кг обрана за відомими даними літератури щодо
застосування цього препарату в експериментальних дослідженнях на щурах [31,
102-104].
Вибір екстракту S. сoronata у якості лікувально-профілактичного засобу при
свинцевій інтоксикації обумовлений перспективністю його застосування завдяки
високій біологічній активності. Одним із важливих його компонентів є
фітоекдістероїди, які містяться у даній рослині в значній кількості [180].
Сухий рослинний екстракт, що містив 5 % екдістероїдів, готували із надземної
частини у фазі цвітіння рослини S. coronata , яка була вирощена на дослідних
ділянках в національному парку „Олександрія” (м. Біла Церква). Екстракцію,
ідентифікацію і ліофілізацію проводили за методикою Ю.Д. Холодової на базі
Інституту біохімії ім.. О.В. Палладіна НАНУ.
Не дивлячись на те, що рослина Серпій увінчаний (S
- Київ+380960830922