РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ
АКТУАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОСОДИЧНИХ ЗАСОБІВ
2.1. Відбір матеріалу для навчання студентів використанню просодичних засобів у
процесі викладання іноземних мов у початковій школі
Звернення до дослідження варіативності просодичних одиниць як складової частини
лінгвістичної проблеми мовного варіювання і лінгводидактичної проблеми
функціонування в іншомовному дидактичному мовленні інтонаційної системи
переслідує прикладні цілі: виявлення інтонаційних труднощів і прогнозування
можливих інтонаційних помилок при виробленні навичок студентів – майбутніх
викладачів англійської мови – коректно просодично оформлювати іншомовні
дидактичні тексти з метою навчання УПШ актуалізації змісту англомовного
висловлювання в умовах штучного мовного оточення.
Необхідність обґрунтування процесу відбору навчального матеріалу для підготовки
студентів до коректного використання просодичних засобів зумовлюється тим, що,
як було доведено в розділі 1, існуючі в методиці підходи підготовки МВАМ до
навчання молодших школярів іноземної мови з урахуванням їх психолінгвістичних
особливостей не передбачають вироблення навичок студентів коректно просодично
оформлювати іншомовні дидактичні тексти, які слугуватимуть еталоном для учнів
на рівні наслідування при актуалізації ними змісту висловлювання. Не існує
робіт, в яких би було представлено концептуальний підхід до розгляду даної
проблеми.
Спираючись на дослідження науковців [151; 174; 175], було встановлено набір
вимог, які покладено в основу відбору навчального матеріалу для підготовки МВАМ
до навчання УПШ просодичних засобів актуалізації змісту:
відповідність навчального матеріалу еталону просодичного оформлення іншомовних
дидактичних текстів, який є основою для реалізації дидактичного мовлення
професійними викладачами – носіями англійської мови (застосування автентичних
фонограм, які ілюструють особливості коректного просодичного оформлення
текстів);
врахування соціолінгвістичних і психолінгвістичних аспектів процесу спілкування
(відображення в навчальному матеріалі соціокультурної спрямованості процесу
відбору просодичних засобів при врахуванні психологічних особливостей
комунікантів);
єдність вербальних і невербальних засобів спілкування (можливість демонстрації
просодичних засобів за допомогою жестів, міміки);
функціональність просодичних засобів (використання тих просодичних засобів, які
є достовірними та сучасними, є найбільш вживаними; специфічність ПЗ,
характерних для повсякденного і професійного спілкування носіями мови);
зіставлення з рідною мовою (використання просодичних засобів, які є
характерними для мовців-носіїв англійської мови, акцентуація на тих засобах,
які відсутні в рідній мові);
ситуативна співвіднесеність (використання просодичних засобів, характерних для
конкретного типу мовленнєвого акту: для процесу розгортання ІДД, розрахованого
на сприйняття різною віковою категорією слухачів);
відповідність змісту навчальних програм (урахування вимог програм до рівня
сформованості навичок та вмінь використання просодичних засобів з певним
поглибленням вимог відповідно до мети даного дослідження);
відповідність змісту дидактичних текстів визначеній тематиці (подання матеріалу
у об’ємі, який є достатнім і ефективним для вироблення навичок студентів
коректно просодично оформлювати ІДД з метою навчання УПШ актуалізації змісту
висловлювання за допомогою ПЗ).
Необхідно також зупинитися на змісті та характеристиці текстів, які
пропонуються учням молодших класів в якості навчального матеріалу: тексти
розраховано на роботу в класі над екстенсивним видом читання. Стратегія роботи
на матеріалом «зверху-вниз»: спочатку представляється весь текст, після чого
відпрацьовуються складові елементи: абзац та речення [179, с. 78]. Режим
читання – ознайомлювальний. До того ж принцип посильності текстів являвся одним
з головних критеріїв при їх складанні і адаптуванні для сприйняття УПШ: знайома
граматика; незначна кількість нових лексем (не більше 20%), які не впливають на
розуміння змісту тексту; наявність лише однієї складності – розуміння змісту
при просодично коректному оформленні іншомовного дидактичного мовлення. Тексти
мають експліцитний, інформативний характер. Об’єм складає 7-10 речень (зразки
текстів наведено в Додатках).
При відборі навчального матеріалу до уваги бралися результати фонетичного
дослідження та досліджень у сфері психології – психологічні особливості
навчання студентів та учнів початкових класів.
Відповідно до поставленої мети даної роботи – розробки та експериментальної
апробації методики формування навичок студентів варіювати ПЗ в іншомовному
дидактичному дискурсі монологічного характеру для навчання учнів початкових
класів актуалізації змісту англомовного висловлювання попередньо проводилось
фонетичне дослідження, дані якого було покладено в основу підбору навчального
матеріалу, складання системи вправ та розробки моделі підготовки студентів.
Фонетичне дослідження – один з науково-обґрунтованих шляхів для доведення
гіпотези про те, що існує еталон актуалізації змісту в іншомовному дидактичному
дискурсі монологічного характеру за допомогою просодичних засобів, який
використовують професійні викладачі-носії англійської мови при навчанні
молодших школярів ІМ. Використання набору просодичних засобів в процесі
розгортання даного виду дискурсу залежить від комунікативно-прагматичної
спрямованості ДТ і базується не тільки на специфіці лінгвістичних особливостей
дискурсу, а також на врахуванні екстралінгвістичного фактору віку очікуваного
реципієнт
- Київ+380960830922