РОЗДІЛ 2
моделювання процесу підготовки майбутніх учителів
до формування естетичного світосприймання
у молодших школярів за допомогою творів живопису
2.1. Особистісна структура естетичного світосприймання майбутнього вчителя в
контексті його професійної підготовки
Для визначення й обґрунтування складових процесу підготовки майбутніх учителів
початкових класів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів
необхідно, на нашу думку, представити поняття „естетичне світосприймання
особистості” у вигляді особистісної структури, компоненти якої формують
складові процесу підготовки студентів до педагогічної діяльності.
У нашому дослідженні під поняттям „особистісна структура естетичного
світосприймання майбутнього вчителя” розуміємо структуру, що утворюється в
процесі діяльності студентів, їх особливого способу моделювання світу в єдності
свідомих і несвідомих механізмів. Результати цього моделювання знаходять
вираження в художніх та мовленнєвих засобах на засадах нероздільності логічного
й образного. Вони становлять загальний рівень культури, визначають естетичну
свідомість (погляди, потреби, ідеали тощо), систему соціокультурних, ціннісних
відносин, естетично наповнену діяльність.
Розуміючи під особистісною структурою естетичного світосприймання складний
регулятор людської життєдіяльності, який „відображує в своїй структурній
організації і змісті особливості об’єктивної дійсності, що охоплює і зовнішній
для людини світ, і власне людину в усіх її об’єктивних характеристиках” [32,
с. 23], ми виділяємо в ній три взаємопов’язані підструктури, які, в свою чергу,
визначають певні складові професійно-педагогічної підготовки (рис. 2.1):
підструктуру особистості (соціальність, інтелектуальність, здібності)
–соціально-психологічна складова педагогічної підготовки;
підструктуру діяльності (професійно-творчої; духовної) – професійна, методична
складова педагогічної підготовки ;
підструктуру культури (мистецької, освітньої) – культурологічна, естетична
складова педагогічної підготовки.
Розглянемо характеристики компонентів кожної підструктури як сфери підготовки
майбутніх учителів до формування естетичного світосприймання в молодших
школярів більш детально, зазначаючи, що кожна підструктура існує лише у
взаємозв’язку й взаємообумовленості з іншими підструктурами, утворюючи та
зберігаючи таким чином цілісність структури.
Підструктура „особистість”.
Основними компонентами підструктури „особистість” є соціальний, інтелектуальний
і компонент „здібності”.
Враховуючи дослідження структури особистості, проведене В. Беспальком
[31, с. 36], соціальний компонент ми характеризуємо як сформований світогляд та
естетичну моральність.
Визначаючи світогляд як цілісне уявлення особистості про природу, суспільство,
людину, яке виявляється в системі цінностей та ідеалів, ми включаємо до
світогляду світосприймання, світоспоглядання, світовідчуття й світорозуміння
[314, с. 71] (див. пункт 1.2.1).
Естетична моральність характеризується ставленням людини до мистецтва, до
творів мистецтва, до природи та проявляється в поведінці суб’єкта, в його
оцінці об’єктів ставлення [31, с. 41].
Інтелектуальний компонент включає: а) сприймання особистості; б) її
когнітивність: художньо-образне мислення; наявність естетичних знань,
естетичних оцінок і розвиненість естетичних суджень; в) естетичний досвід
майбутніх учителів.
Сприймання характеризується розвиненістю чуттєвої сфери особистості, її
емоційністю. За визначенням І. Зязюна, емоції є результатом оцінки людьми свого
оточення. Вчений виводить три основні функції емоцій: забезпечення виживання
особистості; вказівка на недостатньо ефективне функціювання індивіда; вказівка
на життєві орієнтири особистості. Під час дослідження емоцій у поєднані їх із
творчістю важливого значення набуває поняття „емоційна креативність”
Рис.2.1. Підструктури і основні компоненти особистісної структури естетичного
світосприймання майбутнього вчителя в контексті його професійно педагогічної
підготовки
(емоція як творчий акт) та „емоційний інтелект” (здібності до розпізнання
власних емоцій; володіння емоціями; самомотивація; розуміння емоцій інших
людей) [127, с. 20]. Емоції особистості є необхідною умовою для того, щоб
відбувся процес взаємопроникнення, коли під впливом художніх образів
„безпосередні почуття переходять у естетичні, етичні уявлення суб’єкта як
ціннісний акт осягнення світу та самопізнання власної ідеальної сутності” [312,
с. 50]. Цей процес покладено в основу формування естетичного світосприймання
особистості.
Взявши за основу вищий вияв емоцій – почуття, ми наголошуємо, що через почуття
відтворюється цілісне ставлення людини до світу. З цього приводу С. Рубінштейн
зазначав: „Почуття людини – це ставлення її до світу, до того, що вона відчуває
і робить, у формі безпосереднього переживання” [308, с. 278].
Сприймання особистості характеризується також синестезією та емпатійностю, які
займають вагоме місце серед професійних якостей майбутнього вчителя.
Як зазначалося, синестезія виступає в якості психофізіологічної передумови
виникнення естетичного світосприймання в певної особистості. Це своєрідне
відображення образу світу в загальній сукупності його характеристик, що
забезпечується багатоканальністю людського сприймання й базується на
міжчуттєвих зв’язках і асоціаціях.
Емпатія як перцептивно-рефлекторна здібність обумовлює можливість проникнення
суб’єкта спілкування в індивідуальну своєрідність особистості об’єкта
спілкування та при цьому допомагає розумінню самого себе. Ми поділяємо думку
Е. Басіна, який вважає емпатію необхідною умовою „творчо-людського с
- Київ+380960830922