РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Враховуючи те, що мета нашого дослідження передбачає розробку методів
прогностичної оцінки та корекції сприйнятливості до розвитку декомпенсованої
форми карієсу зубів (ДФКЗ) у дітей, робота виконана з використанням
епідеміологічних, клінічних, експериментальних і статистичних методів.
Дослідження проведено у 3 етапи. Перший - епідеміологічне обстеження, як
надійний статистичний метод, який займає одне із провідних місць в арсеналі
сучасної медицини [8, 162]. Дослідження проведені нами у дітей різних територій
із використанням єдиних діагностичних критеріїв, єдиної термінології та
класифікації патології [255].
Другий етап дослідження передбачав формування груп спостереження в залежності
від отриманих епідеміологічних характеристик, оцінки функціонального стану та
факторів ризику розвитку множинного карієсу зубів.
Третій етап – впровадження превентивних заходів у дітей із високою ймовірностю
розвитку множинного карієсу зубів та динамічне спостереження за змінами
загального і стоматологічного статусу у них.
Другий і третій етапи роботи потребували довготривалого спостереження, надання
кваліфікованої стоматологічної допомоги дітям і консультацій лікарів суміжних
спеціальностей, що обумовило проведення досліджень у дітей із множинним
карієсом зубів на території Івано-Франківська, міста з високим рівнем
антропогенної хімічної забрудненості біосфери і найкращою доступністю медичної
допомоги.
2.1. Клініко-епідеміологічні дослідження
Для вивчення основних показників карієсу зубів (КЗ), частки та динаміки
декомпенсованої його форми у дітей Прикарпаття – мешканців територій із різним
антропогенним навантаженням на першому етапі роботи нами обстежено 810 дітей
7-, 9-, 12-, 15-річного віку – мешканців рівнинної зони Івано-Франківської
області (табл. 2.1). Частина дітей (525 осіб) проживала у м. Івано-Франківську
і відвідували 2 середні загальноосвітні школи (№ 10 і № 21), що знаходились на
різних за антропогенним навантаженням територіях міста. Для встановлення
поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей, котрі зазнали дії малих доз
радіації були проведені дослідження у селах Стецева (90 дітей) та Підвисоке
(103 дитини) Снятинського району. У цих населених пунктах відмічається
підвищення радіаційного фону до 60 мкР/рік і більше, щільність забрудненості
цезієм - 137 від 2,5 до 3,0 Ku. Контрольна група представлена 92 дітьми того ж
віку які проживають на умовно чистій території (смт Заболотів Снятинського
району). Районування і визначення радіаційного навантаження виконувалось на
основі екологічних карт України, даних обласної СЕС та екологічного аудиту
територій [5].
Вивчення ураженості карієсом зубів дитячого населення проводилось нами в
динаміці за 5-річний термін (із 2000 по 2005 роки), який рекомендований ВООЗ
[255], як найбільш оптимальний.
Діагностика каріозних уражень зубів та інших захворювань здійснювалась на
основі візуальної констатації. Аналіз ураженості стоматологічною патологією у
обстежених проводився на основі розрахунку показників поширеності та
інтенсивності карієсу – за середнім значенням індексів ураження постійних і
молочних зубів, (КПВ, кп, КПВ+кп;) та приросту інтенсивності згідно
загальновизнаних методик [255]. Ступені активності карієсу зубів і групи
диспансеризації дітей визначались із врахуванням
рівня основних показників захворювання в окремих вікових групах за
рекомендаціями Т.Ф. Виногорадової [38], адаптованими для біогеохімічної
провінції Західного регіону України [187].
Результати оглядів заносили у «Карту обследования состояния полости рта
ребенка», розробленою співробітниками Інституту стоматології АМН України
(Додаток А) [77]. В усіх вікових групах проведений аналіз взаємозв’язку
інтенсивності та темпів приросту карієсу зубів у різних структурних групах із
станом гігієни ротової порожнини за індексом Федорова-Володкіної. Стан тканин
пародонту оцінювався за індексом РМА в модифікації Parma (1960). Рівень
стоматологічної допомоги (РСД) розраховували за методикою П.А. Леуса [121].
Рівень і групи загально-соматичного здоров’я встановлювались протягом
2001-2005 рр. шляхом вибірки даних з медичних карт дитини (Ф. № 026/о) і
медичних карт стоматологічного хворого (Ф. № 043/о). За результатами
епідеміологічного дослідження нами були сформовані і взяті під спостереження 2
групи - 189 дітей, з них 108 дітей – основна група (з ІІІ ступенем активності
карієсу зубів), 81 дитина - контрольна група (діти з інтактною порожниною
рота).
Для встановлення чинників ризику розвитку ДФКЗ і активності перебігу нами
проведено також соціологічне дослідження серед матерів цих дітей, за спеціально
розробленою для цього «Формалізованою анкетою первинної діагностики» (Додаток
Б).
Об’єктивне обстеження хворих проводилось за загальноприйнятою методикою.
Множинний карієс зубів діагностувався на основі скарг, анамнезу життя,
результатів об’єктивного обстеження. При цьому враховували приналежність дитини
до певної групи здоров’я беручи до уваги результати обстеження у педіатра.
Повторні обстеження дітей проводили щороку на протязі 2 років (на першому році
спостереження через 1, 3, 6, 12 місяців). Під час таких обстежень визначався
приріст поширеності та інтенсивність карієсу зубів, кількість нових
ускладнень.
2.2. Лабораторні методи обстеження
Лабораторні методи дослідження застосовано для оцінки функціонального стану
організму, а також у якості критеріїв, що характеризують ефективність різних
методів лікування.
В якості клінічних маркерів реактивності організму дітей нам
- Київ+380960830922